Справа № 342/499/24
Провадження № 2/342/33/2025
28 квітня 2025 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.
секретаря судового засідання Матієк І.П.
з участю:
представника позивача Співак В.Р.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Городенківського районного суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (місцезнаходження: Україна, 01024, місто Київ, ВУЛИЦЯ РОГНІДИНСЬКА, будинок 4, ЛІТЕРА А, офіс 10, ЄДРПОУ 43541163), через систему "Електронний суд", звернувся з позовом до ОСОБА_3 , жительки АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021 у розмірі 78249,00 грн; судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 622283052 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику й Паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Пунктом. 3.2. Правил до Кредитного договору передбачено, що Позичальник у Заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел (п.п. 3.4., 3.7. Правил). Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV66AW2. Зокрема, 10:06:01 год. Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно- телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
З наданого Позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
Зокрема, звертає увагу суду, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства кредитний договір між Первісним кредитором та Відповідачем не був би укладений.
Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов'язався надати Позичальникові Кредит на суму 22 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Відразу після вчинених дій Відповідача, 20.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22 000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021, становить - 78249,00 грн., яка складається з наступного: 22000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 56249,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку.
Згідно до п. 1.2. Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (відповідно до п. 1.3.). Виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 76,65 (сімдесят шість цілих шістдесят п'ять сотих) процентів річних, що становить 0,21 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (зазначено в п. 1.4.1.) За умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 310,25 (триста десять цілих двадцять п'ять сотих) процентів річних, що становить 0,85 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (згідно з п. 1.4.2.). У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов'язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду (згідно з 1.4.3.). Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.
З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Важливо зазначити, що згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон
Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується
28 листопада 2019 року.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (Додаток №14). При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. Пунктом 4.1. встановлено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього Договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 139 від 22.06.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 49 913 грн. Підтвердження факту укладення даного Реєстру та відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ "Таліон Плюс", Первісним кредитором були передані останньому документи, які підтверджують видачу кредиту Відповідачу та були долучені Позивачем до позовної заяви.
Таким чином відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), який було фактично укладено після підписання договору кредитної лінії.
Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021 на момент його відступлення, наведено у додатку до позовної заяви.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд даткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 78 249,00 грн.
Слід також звернути увагу, що відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ «Таліон Плюс» за Кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021 на момент його відступлення.
Звертає увагу суду, що в наданих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від Клієнта до Фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості Боржником.
06.03.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 06/03/24 відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників, витяг долучено до позову.
Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 06/03/24 від 06.03.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 78 249,00 грн.
Враховуючи наведене, Позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів Відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021 перейшло до Позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 78249,00 грн.
Позивач належним чином повідомив Боржника про заборгованість за Кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021, а саме 20.03.2024 відправив лист-повідомлення, в якому зазначив про намір стягнення заборгованості в судовому порядку. Проте, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов'язання за вищевказаним кредитним договором. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат: судовий збір: 2 422, 40 грн; витрати на професійну правничу допомогу: 5 000 грн.
05 квітня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Судове засідання в справі призначено на 02 травня 2024 року о 10год.30хв. Також в ухвалі вказано, що клопотання про витребування доказів потребує виклику сторін, тому його слід вирішити в судовому засіданні.
19.04.2024 через систему «Електронний суд» направив до суду клопотання про долучення доказів, в якому просив долучити до матеріалів справи Додаткову угоду №1 до Договору факторингу 06/03/24.
Судове засідання 02 травня 2024 року не відбулося, у зв"язку з перебуванням судді у відпустці.
В судове засідання представник позивача 22.05.2024 не з'явився, хоча про розгляд справи був належним чином повідомлений.
22.04.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - ОСОБА_2. поступив відзив на позовну заяву. Згідно якого представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю вказуючи на те, що відповідачем за позовом названа ОСОБА_3 (в кредитному договорі такого позичальника немає, бо є ОСОБА_1 ), її тел. НОМЕР_2 , але таким номером вона, з її слів, не володіє. Вказано також, що кредит ним договором є Договір № 622283052 від 20.04.2021 на суму 78 249,00 грн., а саме 20.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір № 622283052 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Файл з таким підписом чи принаймні його роздруківка відсутні. Зазначається, що Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV66AW2. Зокрема,10:06:01 год.. Так, електронний підпис чи одноразовий персональний ідентифікатор? Також міститься, що без отримання листа [відповідача] на адресу електронної пошти та/ або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства кредитний договір між Первісним кредитором та Відповідачем не був би укладений. І згідно Договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 22 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності. Нижче зазначено, що 20.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22 000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 (вибачте, але чия ця карта не ідентифікувати). Із заявки на отримання грошових коштів в кредит від 20.04.2021 вбачається, що ідентифікація позичальника така - Прізвище: ОСОБА_3 Ім'я: ОСОБА_3 По батькові: ОСОБА_3 . Фінансовий номер телефону: НОМЕР_3 , так, такий телефон як такий десь функціонує, але не у відповідача, бо згідно інформації за 0,89 дол. США з сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 отримана інформація: НОМЕР_12 Номер знайдено! Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 (втім у відповідача завжди була ел. Пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт: НОМЕР_4 , виданий: органом видачі 2616. Дата видачі паспорта: 14.09.2017, однак, 20.04.2021 відповідач володіла іншим паспортом - іншої дати видачі. Номер карти: НОМЕР_6 (вибачте, але карта банку № НОМЕР_1 та НОМЕР_6 очевидно, що не одне і те ж саме). Паспорта споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до Договору № 622283052 від 20.04.2021 р. і з самого Договору вбачається, що цей Договір як ПОЗИЧАЛЬНИК укладала ОСОБА_1 (на той час у відповідача такого прізвища ще не було), паспорт НОМЕР_4 , виданий 2616 19940402-02049 14.09.2017. Україна, АДРЕСА_2 , податковий номер: НОМЕР_5 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер телефону: НОМЕР_3 з платіжного доручення № 16fa297c-b2d3-445d-89c7-ef23035dbd85 вбачається, що здійснено Переказ коштів згідно договору № 622283052 від 20.04.2021, ОСОБА_3 , код НОМЕР_5 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_13, без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.
З розрахунку заборгованості вбачається, що Дата продажу заборгованості [за договором факторингу] здійснена 22.06.2021, тоді ж і обрахована заборгованість на 49 407,00 грн.
З наступного розрахунку (зроблений ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС") вбачається, що факторинг на заборгованість укладений 22.06.2021, а на 17.08.2021 обрахована заборгованість склала 78 249,00 грн.
Далі викладено, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (Додаток №13). 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 (Додаток №14). При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року ( Додаток №15). В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (Додаток №16). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
Вказуж, шо відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
З Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (надалі - «Фaктop»), вбачається, що згідно письмового запиту Фактора, Клієнт [первісний кредитор] зобов'язаний надати копії, належним чином посвідчених Кредитних договорів та всіх додатків до нього, що підтверджують Право вимоги, що були передані Фактору відповідно до умов цього Договору, по Боржниках, перелік яких наведено у запиті. Передача наведених в цьому пункті Договору документів підтверджується відповідним актом приймання передачі, що підписується уповноваженими представниками Сторін, на вимогу Клієнта. Клієнт, також на обrрунтований запит Фактора, може надати й інші необхідні документи, які безпосередньо необхідні для реалізації Фактором Права вимоги до Боржників та стягнення суми Боргу - в разі якщо відповідні документи не обмежені згідно з законодавством щодо розголошення за законодавством України. 5.2.4. Фактор в строк до 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Ціни продажу оформляє та надсилає кожному з Боржників повідомлення про відступлення Права вимоги до Фактора, складеного за формою, що наведена у відповідному Додатку до цього Договору. Фактор самостійно повідомляє Боржників про відступлення Права вимоги і несе усі ризики, пов'язані з неналежним повідомленням Боржників. У будь-якому випадку, на вимогу Клієнта, Фактор надає підтвердження направлення Фактором повідомлень Боржникам, а у разі наявності, підтвердження отримання вищезазначених повідомлень, протягом одного робочого дня починаючи з дня отримання Фактором запиту. 6.1 ,6. Клієнт заявляє та підтверджує, що: І) Право вимоги на момент його передачі за цим Договором є дійсним і чинним, що він має повне та нічим не обмежене право на відступлення Права вимоги до Фактора і що всі погодження, необхідні для передання Права вимоги Фактору, були отримані належним чином до дати укладання цього Договору. 8.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у n. 8.1. цього Договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Додатковою угодою від «31» грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року змінені, зокрема пункти Договору факторингу 5.2.4. Фактор в строк до 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Ціни продажу оформляє та надсилає кожному з Боржників повідомлення про відступлення Права вимоги до Фактора, складеного в довільній формі за власним вибором на паперовому носії на поштову адресу кожного Боржника або в електронному вигляді на електронну адресу Боржника. Фактор самостійно повідомляє Боржників про відступлення Права вимоги і несе усі ризики, пов'язані з неналежним повідомленням Боржників. У будь-якому випадку, на вимогу Клієнта, Фактор надає підтвердження направлення Фактором повідомлень Боржникам, а у разі наявності, підтвердження отримання вищезазначених повідомлень, протягом одного робочого дня починаючи з дня отримання Фактором запиту. 6.1.6. Клієнт заявляє та підтверджує, що: 1) Право вимоги на момент його передачі за цим Договором є дійсним і чинним, що він має повне та нічим не обмежене право на відступлення Права вимоги до Фактора і що всі погодження, необхідні для передання Права вимоги Фактору, були отримані належним чином до дати укладання цього Договору. Далі, як вбачається первісний Фактор ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснило ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 05/0820-01 від «05» серпня 2020 року з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (новому «Фактору» як «Клієнт»), однак ні в законі, ні в договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 в т.ч. в редакції, викладеній Додатковою угодою від «31» грудня 2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, новий договір факторингу первісним фактором як клієнтом не передбачений. В подальшому є також ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №06/03/24 від 06» березня 2024 року з новим фактором ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТ КАПІТАЛ» і попереднім фактором ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (як з Клієнтом), однак ні в законі, ні в договорі факторингу, який мається на увазі, новий договір факторингу первісним фактором як клієнтом не передбачений.
Лист-повідомлення відповідачу, як вбачається, з реквізитами «Вих. № 25770507515/ВМ» є від 18.03.2024 р., проте немає даних про направлення цього листа позивачем відповідачу, є СПИСОК № 19869 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів реr-51-47, проте відправником листа на адрес 78127, Івано-Франківська обл. , Городенківський р-н, Глушків, ОСОБА_3 є ТОВ «Дірект Технолоджі».
Отже, слід вважати, що вимоги п. 5.2.4. найпершого Договору факторингу позивачем невиконано узагалі, адже, як вбачається, Реєстр боржників в розпорядженні позивача (сумнівно, що позивач є фактором) є від 06.03.2024. (18.03.2024 - 06.03.2024 = 12 днів), а якщо дивитися дату ніби то купівлі-продажу заборгованості 22.06.2021 (міститься РОЗРАХУНКАХ ЗАБОРГОВАНОСТІ), то це зроблено аж через два роки і майже 9 місяців.
До позивача жодних прав не перейшло, і не могло перейти, тому його позов є завідомо шахрайським. Відсутність в матеріалах справи належних доказів переходу до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прав вимоги за договором факторингу, тому вимоги до відповідача за кредитним договором, якого позивач очевидно, що й не укладала з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», бо тоді прізвища ОСОБА_7 ще не мала, тому не можна вважати ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» належним позивачем у справі.
Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить заявлений позов відхилити повністю.
29.04.2024 через систему «Електронний суду» представником позивача подано відповідь на відзив, в якому представник зазначив, що відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику й Паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Пунктом. 3.2. Правил до Кредитного договору передбачено, що Позичальник у Заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. Представник відповідача щодо ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву зазначив, що призвіще позичальника за кредитним договором № 622283052, і призвіще відповідача по справі №342/499/24 розбіжні. Проте, РНОКПП НОМЕР_5 зазначений в кредитному договорі належить саме відповідачу. Окремо звертає увагу на висновки, до яких дійшов Верховний суд у постанові від 02.11.2021 під час розгляду справи № 243/6552/20. Зокрема Верховним судом було зазначено, «що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Зокрема, звертаєм увагу Суду, без отримання листа на адресу електронної пошти та/ або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства кредитний договір між Первісним кредитором та Відповідачем не був би укладений. Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
Також, зазначено що перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної заявником/позичальником в Заявці, проводиться відповідно до міжнародних стандартів верифікації платіжних інструментів. Важливо зазначити, що згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року( Додаток №15). В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. Пунктом 4.1.встановлено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього Договору. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 139 від 22.06.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 49 913 грн. (Додаток №17). Підтвердження факту укладення даного Реєстру та відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ "Таліон Плюс", Первісним кредитором були передані останньому документи, які підтверджують видачу кредиту Відповідачу та були долучені Позивачем до позовної заяви. Таким чином відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» відбулося відповідно до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), який було фактично укладено після підписання договору кредитної лінії. Розрахунок заборгованості, підготовлений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021 на момент його відступлення.
14.05.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - ОСОБА_2. поступило заперечення на відповідь на відзив в якому представник зазначив, що звертаючись до суду з позовом, позивач (фактор-колектор) подав до суду копію кредитного договору, розрахунок заборгованості, але не надав виписки по рахунку. Також в кредитному договорі, копія якого надана суду, інше прізвище, ніж у документах, які ідентифікували особу позичальника на день оформлення кредитного договору. Зі змісту наданих суду позивачем документів не вбачається, що позичальник користувався кредитними коштами та частково виконував свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів, а також, що позичальнику кредит видавався, що позичальник його отримував та отримав. Як уже зазначалося, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Проте, позивачем не надано жодної виписки за картковим рахунком позичальника, які у сукупності з іншими зібраними у справі доказами могли б підтвердити обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не підтверджено будь-яким з доказів позивача.
17.05.2024 через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання про витребування доказів.
20.05.2024 через систему «Електронний суд» предстаник позивача направив до суду додаткові пояснення у справі та уточнене клопотання про витребування доказів. В додаткових поясненнях представник позивача щодо підписання кредитного договору, крім іншого, зазначив, що представник відповідача щодо ОСОБА_3 у відповіді на відзив на позовну заяву зазначив, що прізвище позичальника за кредитним договором № 622283052, і прізвище відповідача по справі №342/499/24 розбіжні. Проте, РНОКПП НОМЕР_5 зазначений в кредитному договорі належить саме відповідачу. До відповіді на відзив в додатках було долучено: Паспорт Відповідача в якому зазначено РНОКПП: НОМЕР_5 , що підтверджує факт ідентифікації особи (оскільки відповідні додатки, які долученні до позовної заяви сформовані на відповідних документах). Свідоцтво про шлюб (в якому підтверджується зміна прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у зв'язку з одруженням).
Щодо повноважень представника відповідача представник позивача вказав, що Доручення (документом, що підтверджує повноваження представника є довіреність, а не доручення, оскільки відповідно до ч.2 ст. 64 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою). староста не є виконавчим органом місцевої ради. До того ж, відсутнє рішення ради про делегування Василю Курилюку повноважень щодо засвідчення довіреності.
Щодо зарахування коштів за кредитним догвором зазначено, що Відповідно до п. 1.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 22 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним. Відразу після вчинених дій Відповідача, 20.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22 000,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_6 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного Дорученя. Таким чином, Позивачем долучено всі наявні докази, що передані в результаті факторингового ланцюгу та підтверджують зобов'язання Відповідача за кредитним договором. Також, вважають за необхідне пояснити суду, що у тексті позовної заяви допущена описка на ст. 5 в абз.4 і 9 помилковий номер карти: № НОМЕР_1, проте вірний номер карти: № НОМЕР_6 . Однак, в матеріалах справи долучено документ № 16FA297C-B2D3-445D-89C7-EF23035DBD85 від 20.04.2021 з відміткою Товариства, з якого вбачається: 20.04.2021ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ініціювало переказ коштів згідно договору № 622283052 від 20.04.2021 Відповідачеві - ОСОБА_3 , безготівковим зарахуванням Moneyveo SFD Visa Transfer на платіжну картку- маска карти № НОМЕР_7 -XXXX-НОМЕР_7; ДЕБЕТ рах. НОМЕР_8 , код отримувача 3442509043, код платника 38569246; сума 22000,00 грн., фінансовий номер телефону: НОМЕР_3 , банк платника (банк, що здійснював переказ коштів): АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЮНЕКС БАНК". Варто зазначити, що з ідентифікаційного номеру банку (BIN) маски кредитної карти № НОМЕР_6, що належить Відповідачеві - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) вбачається, що банком-емітентом вищевказаної картки є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК". З даних обставин випливає, що первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують переказ коштів згідно договору № 622283052 від 20.04.2021 на платіжну картку Відповідача (маска карти № НОМЕР_6 ) знаходяться в АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЮНЕКС БАНК" та АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" .
Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором, то загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021, становить - 78 249,00 грн., яка складається з наступного: 22 000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 56 249,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку У відповіді на відзив зазначається, що : «Позивач в позові пише, що кредит позичальником не погашався узагалі, у відповіді на відзиві , що погашення частково». Проте, дане твердження є не коректне, оскільки в розрахунку заборгованості, підготовлений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021 у додатку до позовної заяви вбачається, що 2 3.05.2021 було сплачено за проценти кредиту в сумі 5 грн. Тому, як в позовній заяві, так і в відповіді на відзив (розділ щодо переходу прав вимог, а саме: абз.2, ст.3 ) зазначалося: «Важливо зазначити, що згідно з матеріалами справи Відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил». Відповідач стверджує, що не надано доказів здійснення фінансування фактором клієнту. Варто зазначити, що Позивач отримав право вимоги щодо Відповідача за Договором факторингу № 06/03/24 від 06.03.2024, згідно з п.3.3 ціна продажу за Договором становить 449 693,63 грн., без ПДВ. Відповідно до п.3.4 фактор зобов'язується сплатити клієнту суму фінансування, шляхом перерахунку 100% Ціни Продажу, передбаченої п 3.3. цього Договору не пізніше 2 днів з моменту підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта. Позивач зазначає, що перерахування суми клієнту не є предметом доказування, оскільки перехід прав вимоги підтверджується підписанням реєстру, як передбачується в даному договорі.
Отже, позивач не зобов'язаний надавати докази здійснення оплати за відступлені права вимоги, оскільки дана обставина не є підставою для переходу права вимоги за договором факторингу. До позовної заяви представником Позивача долучено договір факторингу,витяги з реєстрів прав вимог та акти прийому-передачі, що є належним доказом стверджувати що фактор набув права вимоги. Проте, для повного та всебічного розгляду справи, надаємо платіжну інструкцію про оплату за право грошової вимоги згідно Договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024.
Спираючись на вищенаведене, представник позивача просив суд не брати до уваги відзив ОСОБА_2 по справі №342/499/24.
В судове засідання представник позивача 22.05.2024 не з'явився, хоча про розгляд справи був належним чином повідомлений.
Ухвалою суду від 22 травня 2024 року визнано обов'язковою явку та участь представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" в судовому засіданні по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке відбудеться в приміщенні Городенківського районного суду за адресою: Івано-Франківська область, м. Городенка, вул. Героїв Євромайдану, 7 (зал судових засідань №2) о 05.06.2024 о 13 год 00 хв., для дачі особистих пояснень по суті справи та заявлених клопотаннях про витребування доказів.
31.05.2024 через систему «Електронний суд» представник подав додаткові пояснення та додаткові докази, а саме довідку, яка видана 20.05. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», яка також підтверджує відступлення права вимоги від Первісного кредитор за Кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021, укладеного з Відповідачем, до ТОВ «Таліон Плюс». Також, у поясненнях зазначено, що що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс в зв'язку із розглядом даної справи складає 7 422,40 грн., з них: судовий збір: 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу: 5000,00 грн. Витрати на професійну правничу складаються: усна консультація: 1 год. - 500,00 грн; вивчення матеріалів справи: 1 год.- 500,00 грн.; складання адвокатського запиту: 1 год.- 500,00 грн.; складання клопотання про витребування доказів:1 год.- 500,00 грн, складання позовної заяви: 2 год.- 3 000,00 грн.
10.06.2024 предстаник позивача подав заяву про зміну прізвища відповідача, уточнене клопотання про витребування доказів та пояснення до них. У поясненнях вказав, що представник відповідача ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву зазначив, що прізвище позичальника за кредитним договором № 622283052, іпрізвище відповідача по справі №342/499/24 розбіжні. Представником Відповідача було долучено паспорт ОСОБА_1 в якому зазначено РНОКПП: НОМЕР_5 , що підтверджує факт ідентифікації цієї особи із особою Відповідача визначеною у позовній заяві (оскільки відповідні додатки, які долученні до позовної заяви сформовані на відповідних документах). До того ж, долучено свідоцтво про шлюб (в якому підтверджується зміна прізвища ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у зв'язку з одруженням). Таким чином, самим представником Відповідача надано докази, що « ОСОБА_3 » (РНОКПП: НОМЕР_5 ) і « ОСОБА_1 » (РНОКПП: НОМЕР_5 ) є однією особою.
21.06.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав додаткові пояснення, в яких щодо переходу права вимоги зазначив, що 20.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено договір кредитної лінії № 622283052 на суму 22000 грн. зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника. В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до Позивача шляхом укладення договорів факторингу. 20.05.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало довідку, яка також підтверджує відступлення права вимоги від Первісного кредитор за Кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021, укладеного з Відповідачем, до ТОВ «Таліон Плюс». До позовної заяви представником Позивача долучено договори факторингу, витяги з реєстрів прав вимог та акти прийому-передачі, що є належним доказом стверджувати що фактор набув права вимоги. Для повного та всебічного розгляду справи, Позивачем долучено платіжну інструкцію про оплату за право грошової вимоги згідно Договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024. Зазначає, що факт укладання Договору факторингу між Первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» передбачає можливість відступлення прав вимог, які виникнуть, з урахуванням підписання Сторонами реєстру прав вимоги від 22.06.2021 та всіх додаткових угод та до Договору факторингу перехід право вимоги є правомірним. До того ж, сам договір факторингу Судом нечинним не визнавався, а тому він є правомірним та обов'язковим до виконання.
04.07.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що позивачем належним чином було доведено факт отримання кредитних коштів Відповідачем в ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами. До того ж, сам договір факторингу судом нечинним не визнавався, а тому він є правомірним та обов'язковим до виконання.
Ухвалами суду від 03.06.2024, 11.06.2024, 26.06.2024, 02.08.2024, 22.08.2024 та 23.09.2024 за клопотанням представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судові засідання по даній справі постановлено здійснювати дистанційно в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з представником позивача, з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему за допомогою системи «ВКЗ».
Ухвалою суду від 29 серпня 2024 року змінено прізвище відповідача у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з " ОСОБА_3 " на « ОСОБА_7 ".
28.11.2024 представник позивача подав додаткові пояснення в яких зазначив, що Позивачем долучено всі наявні докази, що передані в результаті факторингового ланцюгу та підтверджують зобов'язання Відповідача за кредитним договором. Відповідачем НЕ надано належних доказів, які б спростовували, що картка № НОМЕР_6 не належить ОСОБА_1 . Відповідач не зміг логічно пояснити інший, ніж особисто, спосіб надання персональних даних щодо нього та факт отримання грошових коштів. Фактично, Відповідач не спростував факту їх отримання згідно платіжного доручення, а лише вказав на нібито ненадання Позивачем належних доказів. Враховуючи викладене, представник позивача просив суд врахувати дані письмові пояснення, долучивши їх до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 28 листопада 2024 року у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів (уточнене) відмовлено.
21.01.2025 представник позивача подав додаткове пояснення згідно якого зазначив, що відповідачем в судовому засіданні заперечується факт укладання кредитного договору з первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у зв'язку з чим Позивач на підтвердження даної інформації подало запит до ПРАТ "ПВБКІ" (Перше всеукраїнське бюро кредитних історій). «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій» зареєстроване 29.07.2005 та діє на основі Закону України № 2704-IV від 23.06.2005 «Про організацію формування та обігу кредитних історій». На даний момент ПВБКІ діє на підставі безстрокової ліцензії Держфінпослуг АГ №505535 від 02.02.2012. З даної відповіді (на сторінках 1,2,3,4,24,25,26,47,48,49) вбачається, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ), 20.04.2021 оформила кредит на суму - 22000 грн., у зв'язку з невиконанням умов договору виникла заборгованість на загальну суму 78 249,00 грн. До того ж, мобільний телефон який вказаний в Кредитному договорі, а саме: « НОМЕР_2 » є актуальним номером Боржниці. Також, з інформації яка вказана в ПРАТ "ПВБКІ" вбачається, що Відповідачка проживає за такою адресою: « АДРЕСА_2 », яка вказана при поданні позовної заяви та Відповідачем в відповіді на відзив є актуальною. Таким чином, дана відповідь підтверджує факт укладання кредитного договору ОСОБА_1 . Варто також наголосити на юридичній суті кредитного договору. Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, договір позики вважається укладеним лише з моменту передачі грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками. Тому обов'язок позичальника повернути кредит виникає не під час підписання договору, а після фактичного отримання кредитних коштів. Позивач надав беззаперечні докази того, що: саме Відповідач уклав договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; кошти в розмірі 22000,00 грн. перераховано на карту Відповідачу. Отже, Позивач надав кредитний договір та платіжне доручення, яким кредитор ініціював перерахування коштів, що підтверджує факт заборгованості ОСОБА_1 перед Позивачем. Враховуючи викладене просимо Суд врахувати дані письмові пояснення, долучивши їх до матеріалів справи.
Ухвалою суду (протокольна) від 21.01.2025 додаткові пояснення у справі та додані до них документи, які отримані судом 21.01.2025 залишено без розрозгляду у відповідності до ч.2 ст.126 ЦПК України.
Судовий розгляд даної справи неодноразово був відкладений з різних причин, зокрема: із заявленими клопотаннями учасників справи про відкладення розгляду справи, визнання обов'язкової явки представника позивача в судове засідання, оголошенням в Івано-Франківській області тривоги, наданням додаткових пояснень, доказів, уточнення клопотань, ознайомленням учасників справи із наданими додатковими поясненнями запереченнями, поступленням повідомлення про замінування Городенківського районного суду Івано-Франківської області. При цьому, судом звернуто увагу сторін на те, що розгляд справи здійснюється уже тривалий час, за клопотаннями учасників справи судові засідання неодноразово відкладалися з різних причин, у зв'язку з викладеним суд попереджав учасників справи щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами учасниками судового процесу.
Крім того, судом вживались заходи щодо належного та об'єктивного розгляду справи, шляхом забезпечення явки учасників справи в судові засідання, вирішення клопотань сторін, що стосуються розгляду справи, забезпечувалась можливість надання учасникам справи подати докази та додаткові докази, а також пояснення та заперечення, що стосуються предмету позову.
В судовому засіданні 28.04.2025 представник позивача Співак В.Р. підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та поданих додаткових письмових поясненнях до справи. Представник позивача також пояснила, що Заявку для отримання кредиту формує позичальник. Позичальник також зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. І уже на основі даних вказаних у Заявці на отримання кредиту, формується автоматично паспорт споживчого кредиту і кредитний договір. Зазначила, що щодо розбіжності прізвищ вказаних у Заявці на отримання кредиту та Довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній ситсемі ТзОВ «Манівео швидка фінансова домопога», де зазначено: Позичальник: ОСОБА_3 , а в паспорті споживчого кредиту і в кредитному договорі, зазначено: ОСОБА_1 , пояснити нічого не може. Однак зазначила, що у вказних документах один і то й же ідентифікаційний номер, що свідчить, що ОСОБА_3 і ОСОБА_7 одна і та ж особа.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 28.04.2025 просила відмовити у задоволенні позовних вимог в поному обсязі. Ствердила, що жодних кредитів у ТзОВ «Манівео швидка фінансова домопога» не оформляла, коштів у кредит не брала. Пояснила, прізвище ОСОБА_3 - це її прізвище до одруження. Після укладання шлюбу відповідач змінила паспорт. Дані паспорта, які вказані у заявці на отримання кредиту, довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова домопога», кредитному договорі №622283052 від 20.04.2021 це дані її старого паспорта, який був виданий у 2017 році. Даний паспорт був зданий для отримання нового паспорта та не міг залишитися дійсним після одруження та зміни прізвища. Ствердила, що після одруження 12.10.2020 отримала новий паспорт № НОМЕР_9 на ім'я ОСОБА_7 , який загубила. Натомість загубленого паспорта, 01.07.2021 отримала новий паспрорт НОМЕР_14, який дійсний по даний час. Відповідач посилається на те, що вказаний кредит можливо був отриманий шахраями, які використали її паспортні дані, які вже на той час були недійсними. Жодних доказів того, що вказаний договір укладений, саме відповідачем, суду не надано. Мобільний телефон, який бу використаний для авторизації ніколи не належав відповідачу.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні 28.04.2025 просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, запереченні на відповідь на відзив на позовну заяві а також доданих до матеріалів справи додаткових поясненнях.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Це право закріплено й у частині 1 статті 15 ЦК України і гарантоване статтею 55 Конституції України.
Відповідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 5 ЦПК України регламентуються способи захисту, які застосовуються судом. Ця норма, зокрема, передбачає, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно статті 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 13 Цивілього процесуального кодексу передбачається, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Вирішуючи питання про факт укладення (неукладення) кредитного договору суд надає оцінку доказам, які нанаді сторонами на підтвердження своєї позиції.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до прийнятого Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Обгрунтовуючи поданий позов, представник позивача вказує на те, що кредитний договір від 20.04.2021 року № 622283052 між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "Менівео швидка фінанова допомога" було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Для цього, Відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства, ознайомилась з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно, без примусу чи тиску заявила про бажання отримання кошті, подавши відповідну Заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвищ ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації (проживання).
За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел.
У поданому позові позивача зазначив, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.
Також, представник позивача у судовому засіданні ствердила, що Заявку для отримання кредиту формує позичальник, який в свою чергу зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. І уже на основі даних вказаних у Заявці на отримання кредиту, формується автоматично паспорт споживчого кредиту і кредитний договір.
В підтвердження заявлених вимог позивачем надано: виписку з особового рахунку за Кредитним договором №622283052 ПІБ: ОСОБА_3 ; алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору; Довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога»; заявку на отримання грошових коштів в кредит від 20.04.2021; копію паспорту споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №62283052 від 20.04.2021; копію договору №62283052 від 20.04.2021; графік розрахунків до договору №62283052 від 20.04.2021; платіжне доручення від 20.04.2021; правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога», розрахунок заборгованості, лист-повідомлення про сплату боргу, який адресований ОСОБА_3 .
Як слідує із Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 20.04.2021 прізвище особи, яка звернулася із Заявкою на отримання грошовиш коштів в кредит зазначено - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання і реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 виданий 14.09.2017, РНОКПП: НОМЕР_5 , фінансовий номер телефону: НОМЕР_3 , договір (оферта) - 622283052, дата укладення договору 20.04.2021, сума кредиту 22000, строк кредиту 30, номер карти № НОМЕР_10 .
Згідно Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Позичальник: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_4 виданий 2616 19940402-02049 14.09.2017, договір № 622283052 від 20.04.2021, сума кредиту 22000, строк кредиту 30, процентна ставка 1,70% в день, номер телефону: НОМЕР_3 , заявка на кредит подана 20.04.2021.
Натомість у договорі № 622283052 зазначено, що договір укладений 20.04.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ "Менівео швидка фінанова допомога".
У паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору №62283052 від 20.04.2021 у розділі «Реквізити споживача» зазначено - ОСОБА_1 .
Із платіжного доручення №16fa297c-b2d3-445d-89c7-ef23035dbd85 від 20.04.2021, яким позивач підверджує перерахування коштів відповідачу згідно договору № 622283052 від 20.04.2021, слідує, що платник ТОВ "Менівео швидка фінансова допомога" перерахувало отримувачу - ОСОБА_3 кошти в сумі 22000,00 грн, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 622283052 від 20.04.2021, ОСОБА_3 , код НОМЕР_5 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_10 .
18.03.2024 позивач звернувся до ОСОБА_3 із листом-повідомленням про сплату боргу, в якому, зокрема зазначив, що 20.04.2021 між нею ОСОБА_3 та ТОВ "Менівео швидка фінансова допомога" укладено кредитний договір № 622283052.
До позовної заяви позивачем не надано доказів про те, що в процесі оформлення заявки на отримання коштів в кредит позичальник - ОСОБА_3 змінювала анкетні дані на прізвище ОСОБА_1 .
У судовому засіданні представник позивача зазначила, що щодо розбіжності прізвищ вказаних у Заявці на отримання кредиту та Довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео швидка фінансова домопога», де зазначено: Позичальник: ОСОБА_3 , а в паспорті споживчого кредиту і в кредитному договорі, зазначено: ОСОБА_1 , пояснити нічого не може.
Суд звертає увагу на те, що тільки під час розгляду справи в суді, відповідачем ОСОБА_1 було надано копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_11 , на підставі якого було встановлено, що ОСОБА_3 , після реєстрації шлюбу 15.09.2020 змінила прізвище на ОСОБА_7 . Після чого, представником позивача було подано заяву про зміну прізвища відповідача.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26.05.2022 року у справі № 362/3705/20).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено в судовому засіданні та не підтверджено належними та допустимими доказами, що саме, відповідач - ОСОБА_1 , за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства, ознайомилась з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно, без примусу чи тиску заявила про бажання отримання кошті, подавши відповідну Заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвищ ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації (проживання), тобто що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ "Менівео швидка фінанова допомога" було укладено, у формі електронного документа, з використанням електронного підпису, кредитний договір від 20.04.2021 року № 622283052.
Крім того, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач посилався на те, що він є кредитором відповідача за кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021, укладеним боржником з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», право вимоги від якого, перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені між «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» від 28 листопада 2018 року, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» від 05 серпня 2020 року, між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» від 06 березня 2024 року.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Статтею 1081 ЦК України передбачено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитору зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).
Вказані норми не встановлюють імперативної вимоги щодо передання первісним кредитором новому кредитору оригіналів первинних документів як умови переходу права вимоги, отже, і наявності оригіналів цих документів у нового кредитора.
Передання таких документів має на меті перевірку існування у первісного кредитора права вимагати виконання боржником відповідних обов'язків, а також змісту та обсягу таких обов'язків.
Обставина не передання новому кредитору документів, які засвідчують права, що передаються, створює певні ризики для нового кредитора, пов'язані з невиконанням боржником своїх зобов'язань на користь саме нового кредитора.
Однак відсутність передання новому кредитору таких документів не може вказувати на відсутність передання права вимоги взагалі.
Водночас вимога щодо надання боржнику доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні відповідно до ст. 517 ЦК України не є тотожною до вимоги щодо надання до суду доказів відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги до боржника для здійснення заміни кредитора у справі (процесуального правонаступництва). Зазначені вимоги випливають з різних правових підстав на не є взаємозалежними.
Отже, для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора.
У постановах Верховного Суду від 02.11.2021 року у справі № 905/306/17, від 29.06.2021 року у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Отже, суди беруть до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за яким набуває новий кредитор.
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.04.2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23).
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Відсутність порушеного, не визнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Зокрема, встановивши те, що оспорюваний правочин або інші правовідносини не порушують прав і законних інтересів позивача, суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові.
Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.
З матеріалів справи вбачається, що договір факторингу №28/1118-01, за яким згідно з доводів позовної заяви відбулось первісне відступлення права вимоги за кредитним договором № 622283052 від 20.04.2021, було укладено між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2018 року.
Згідно з п.2.1 укладеного договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно з п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Пунктом 2.1 Розділу 2 «Предмет договору» Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 передбачено, що згідно умов Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договром.
Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої виклали текст Договору у новій редакції, а також строк дії договору продовжено до 31.12.2020. Вказана додаткова угода набирає чинності з 31.12.2020.
Додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2022. Всі інші умови договору залишились без змін.
Як зазначив позивач у позовній заяві та у додаткових поясненнях, ТОВ «Таліон Плюс» отримав право вимоги до відповідача за кредитним договором №622283052 від 20.04.2021, на підставі зазначеного договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, підтвердженням чого є витяг з реєстру прав вимоги №139 від 22.06.2021 та долучена до матеріалів справи довідка, що видана 20.05.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій зазначено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджує, що 22.06.2021 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором №622283052 від 20.04.2021, укладеного з ОСОБА_3 , ТОВ «Таліон Плюс, згідно укладеного Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») укладено договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії договору закінчується 04 серпня 2021 року.
03.08.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до п.1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.
30.12.2022, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до п.1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 30.12.2024 включно.
В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 було відступлено на користь ТОВ «Юніт Капітал», що підтверджується витягом з реєстру боржників від 06.03.2024.
06.03.2024, між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено додаткову угоду № 1 до договору факторингу №06/03/24 від 06.03.2024, відповідно до п.1 якої сторони домовились викласти найменування «фактора», що містяться у вищевказаному договорі факторингу №06/03/23 від 06.03.2024 та додатках до нього у наступній редакції: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Всі інші умови залишаються без змін.
Суд враховує, що за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги за договорами відступлення права вимоги, договорами факторингу, може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав або вимоги, що може виникнути в майбутньому на підставі, в даному випадку, існуючого кредитного договору на момент укладення договорів факторингу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно дост. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч. 1ст. 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб'єкт. За загальним правилом п. 1 ч. 1 ст.512, ст.514 ЦК Україниу цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
З матеріалів справи вбачається, що договір факторингу №28/1118-01, за яким згідно з доводів позовної заяви відбулось первісне відступлення права вимоги за кредитним договором №622283052 від 20.04.2021, було укладено між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2018 року.
Вказане свідчить що предметом договір факторингу №28/1118-01, на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час кредитним договором №622283052 від 20.04.2021, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за кредитним договором №622283052 від 20.04.2021, як ТОВ «Таліон Плюс» згідно договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, так і в подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», згідно з договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та ТОВ «Юніт Капітал», згідно з договором факторингу №06/03/24 від 06.03.2024.
З наведеного слідує, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження переходу права грошової вимоги до відповідачки від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до кредитора - ТОВ «Таліон Плюс», відповідно не довів перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до «Юніт Капітал», тобто не довів перехід права вимоги на кожному етапі такої передачі, що є його процесуальним обов'язком.
Доводи позивача вказані висновки не спростовують, оскільки зводяться до довільного трактування норм права на власну користь. Так, зокрема позивача про те, що укладений договір факторингу від № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є рамковою угодою і підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме: 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2022 року, не спростовує зазначеного факту.
Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи позивача про те, що право вимоги за договором №622283052 від 20.04.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 22.06.2021 року відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги № 139, оскільки відступлення майбутніх вимог можливе за умови їх визначення та існування саме на момент укладення договору факторингу. На час вчинення договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не індивідуалізовали належним чином предмет правочину.
Також, суд вважає, що не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги за кредитним договором наданий позивачем витяг з Реєстру боржників №139 від 22.06.2021 року, зважаючи на те, що у цьому витягу зазначені лише номер і дата кредитного договору, прізвище позичальника та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України.
До того ж пунктом 4.1 Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному Додатку.
Вказаною формою реєстру прав вимог передбачено, що згідно пункту 1 на умовах Договору клієнт відступає фактору наступні права вимоги до наступних боржників (відповідні права вимоги мають бути вказані у таблиці, що містить такі стовпці: РНОКПП, номер та дата кредитного договору, заборгованість по основному боргу (тіло кредитну) (грн.), заборгованість по відсотках (грн.), загальна заборгованість (грн.), сума фінансування (грн.). Пунктом 5 вказаної форми передбачено, що даний Реєстр прав вимоги набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, вказаної на його початку та є невід'ємною частиною договору.
Проте такого Реєстру прав вимоги, оформленого відповідного до вказаного додатку, зокрема, підписаного сторонами договору факторингу, позивачем не надано, а зміст наданого витягу не відповідає вимогам, встановленим договором факторингу щодо форми реєстру прав вимоги, отже не підтверджує переходу права вимоги за Кредитним договором №622283052 від 20.04.2021 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». До того ж такий витяг сформований на окремих аркушах та викликає сумніви у достовірності такого документу.
З урахуванням вищезазначеного, оскільки позивачем не було набуто у передбачений законом спосіб право вимоги за кредитним договором №622283052 від 20.04.2021, в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за цим договором з відповідача ОСОБА_1 слід відмовити в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі ищевикладеного, керуючись статтями 4, 10-13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 А, офіс 10.
Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 місце проживання: с.Глушків Коломийський район Івано-Франківська область.
Повний текст рішення складено 05.05.2025.
Суддя: Федів Л. М.