Єдиний унікальний номер 341/2368/24
Номер провадження 2/341/182/25
25 квітня 2025 року місто Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р., за участю:
секретаря судового засідання Матейко О. С.,
позивачки ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2 ,
представниці відповідача - Більшівцівської селищної ради Цимбалістої О. В.,
розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування.
Представник Раврик І. Д. в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування.
У позові просить:
-визнати недійсним та скасувати рішення Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 28.05.2021 № 860 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 »;
- визнати недійсним та скасувати рішення Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 17.12.2021 № 1777 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)», яким безоплатно передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,1742 га (кадастровий номер 2621285601:01:001:0275) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ;
- судові витрати покласти на відповідачів.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Це будинковолодіння належало її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка є спадкоємицею за законом частки усього майна її матері. Відповідно до рішення шостої сесії першого скликання від 22.12.1993 с. Нараївка «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок» передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_3 присадибну земельну ділянку розміром 0,12 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га. Ці земельні ділянки знаходяться по АДРЕСА_3 . Станом на цей час у користуванні позивачки перебуває значно менша площа землі, ніж передано вищевказаним рішенням. Частину земельної ділянки позивачки захопила її сусідка ОСОБА_2 . З цього приводу позивачка неодноразово зверталась до Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області. Згідно з відповіддю Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 25.11.2021 № 1000, земельна ділянка площею 0,12 га перебуває у приватній власності ОСОБА_2 . Відповідно до відповіді Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 22.06.2023 № 597, рішенням Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 28.05.2021 № 860, надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 . Рішенням Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 17.12.2021 № 1777, затверджено технічну документацію ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1742 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 . На цей час спірна земельна ділянка ще не приватизована відповідачкою.
З покликанням на приписи статті 152 ЗК України просить визнати недійсними рішення Більшівцівської селищної ради від 28.05.2021 № 860 та від 17.12.2021 № 1777, оскільки вважає, що такі порушують її право на земельну ділянку як спадкоємиці.
Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.12.2024, яке відкладене на 28.01.2025.
Ухвалою суду від 28.01.2025 визнано обов'язковою явку сторони відповідача у судове засідання. Підготовче судове засідання відкладено на 05.02.2025.
05.02.2025 представник Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0,1742 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , отримала позитивний висновок, подана на розгляд постійної комісії та затверджена рішенням сесії від 17.12.2021 № 1777.
Підготовче судове засідання відкладено на 19.02.2025 та 04.03.2025.
Ухвалою суду від 04.03.2025 визнано обов'язковою представника відповідача - Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області у судове засідання. Витребувано у селищної ради належним чином завірені копії технічної документації із землеустрою, затвердженої оскаржуваним рішенням Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 17.12.2021 № 1777. Підготовче судове засідання відкладено на 18.03.2025.
17.03.2025 представник Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області подала до суду додаткові пояснення, у яких зазначила, що копія технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку площею 0,1742 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , затверджена рішенням Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 17.12.2021 № 1777, у Більшівцівській селищній раді Івано-Франківської області відсутня.
28.03.2025 відповідачка ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що отримала від своєї мами ОСОБА_4 , 1921 року народження, спадщину за заповітом, яка складається з будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 13.05.2021 вона звернулась із заявою до Більшівцівської селищної ради про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку площею 0,18 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідна технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку площею 0,1742 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , отримала позитивний висновок, подана на розгляд постійної комісії та затверджена рішенням Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 17.12.2021 № 1777. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформовано 26.01.2022. Зазначила, що позивачка уявила собі, що її земельна ділянка має бути ОСОБА_1 . Жодних питань з цього приводу у їхніх батьків не було. ОСОБА_1 не дає відповідачці спокійно жити та працювати, перешкоджає орати їй город. ОСОБА_1 самовільно пересунула її огорожу (сітку та сповпці) зі сторони свого заїзду. Таким чином, площа земельної ділянки ОСОБА_2 зменшилась, а ОСОБА_1 - збільшилась.
Ухвалою суду від 08.04.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 15.04.2025, яке відкладено на 25.04.2025. При цьому у межах підготовчого засідання суд неодноразово роз'яснював позивачці право заявити клопотання про проведення земельної технічної експертизи.
У судове засідання 25.04.2025 з'явилась позивачка, відповідачка та представниця Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові. Просила позов задовольнити. Зазначила, що у результаті прийняття оскаржуваних рішень і передачі земельної ділянки відповідачці у її користуванні залишився город, який значно менше, ніж 0,12 га. При цьому підтвердила, що у її фактичному користуванні за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходиться батьківська хата, є земельна ділянка, на які розташований будинок, господарські будівлі, садок, заїзд з вулиці та маленький город. Проте, позивачка вважає, що город, який знаходиться за її будинком і за парканом із сітки, обробляла її мама і такий належав її матері, тобто тепер саме їй належить право на цей город, тоді як оскаржуваними рішеннями Ради вказаний город неправомірно передано відповідачці.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що паркан із сітки, який на долученому до справи фото, ще з минулого сторіччя розділяє земельні ділянки сторін, якими користувалися їхні матері. У них земельних спорів не було.
Представниця Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивачки на користь селищної ради судові витрати, пов'язані із залученням спеціаліста у розмірі 4000,0 грн.
Заслухавши учасників справи, надавши належну правову оцінку наявним у справі письмовим доказам, показанням свідків, суд установив наступні фактичні обставини справи.
Відповідно до змісту наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , підтверджується, що матір позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 8).
Згідно з копією довідки від 12.05.2023 № 462/02-14, виданої Галицькою державною нотаріальною конторою, 16.12.2005 у Галицькій державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа № 739 на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , 1935 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована в с. Нараївка, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, в частці, та її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована в с. Нараївка, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, в частці (т. 1, а. с. 9).
Відповідно до змісту довідки від 15.04.2024 № 69, виданої Новоскоморохівським старостинським округом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 10).
Згідно з копією витягу з рішення шостої сесії першого скликання від 22.12.1993 с. Нараївка «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок» ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність присадибну земельну ділянку розміром 0,12 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га (т. 1, а. с. 11).
Згідно з копією витягу з рішення шостої сесії першого скликання від 22.12.1993 с. Нараївка «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок» ОСОБА_4 передано безоплатно у приватну власність присадибну земельну ділянку розміром 0,18 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,36 га (т. 1, а. с. 75).
Відповідно до акта про перенесення в натуру земельних ділянок переданих у приватну власність ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 236) комісія в складі голови виконкому Януша М. М., землевпорядника ОСОБА_6 , інших членів земельної комісії, в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , провели перенесення в натуру 3 земельних ділянок загальною площею 0,54 га: №1 - присадибна ділянка 0,18 га; №2 - рілля в урочищі «Долини» 0,16 га; № 3 - рілля в урочищі «Ставлена» - 0,20 га. В акті підписи проставлено, у тому числі Перегінець.
При цьому відповідно до копії самого рішення від 22.12.1993 і додатку до нього (т. 2, а. с. 14-22) вирішено передати громадянам у приватну власність безоплатно присадибну ділянку розміром 0,25 га та ділянку землі для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га. Відповідно до списку, який є додатком до цього рішення, ОСОБА_3 передано присадибну ділянку площею - 0,1 га; в полі - 0,6 га. Своєю чергою ОСОБА_4 передано присадибну ділянку площею - 0,18 га; в полі - 0,45 га.
Згідно з даними погосподарської книги за 1995-2000 роки за ОСОБА_3 рахувались землі загальною площею 0,87 га (т. 2, а. с. 32), з яких: 0,1 га - для обслуговування житлового будинку; 0,77 га - під ріллею.
Згідно з даними погосподарської книги за 1995-2000 роки за ОСОБА_4 рахувались землі загальною площею 0,63 га (т. 2, а. с. 30), з яких: 0,18 га - для обслуговування житлового будинку; 0,45 га - під ріллею.
Згідно з копією виписки з погосподарської книги № 2 від 11.11.2024 № 146, відповідно до погосподарського обліку № 2 Івано-Франківської області Івано-Франківського району с. Нараївка, адреса домогосподарства: АДРЕСА_2 . Будинковолодіння належало померлій забудовниці ОСОБА_3 . Житловий будинок побудований у 1961 році. Розташований на не приватизованій земельній ділянці площею 0,1000 га. Виписка видана згідно із записом в погосподарській книзі № 2 с. Нараївка (2001-2005 роки) (т. 1, а. с. 16).
Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 04.07.2009 на підставі заповіту, посвідченого виконавчим комітетом Нараївської сільської ради від 27.09.2005 і зареєстрованого в реєстрі за № 27, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 73).
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.02.2025 спадкоємцями майна ОСОБА_3 1935 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована в с. Нараївка, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, в частці, та її дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована в с. Нараївка, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область. Спадщина, на яку в указаних частках видане це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Свідоцтво про право на спадщину на частку спадкового майна видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на частку спадкового майна ще не видано (т. 1, а. с. 100).
На замовлення ОСОБА_1 10.12.2024 виготовлений технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 45-48).
На замовлення ОСОБА_2 виготовлений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 131-134).
Згідно з копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно підтверджується факт реєстрації 14.11.2009 за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, а саме: будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 135).
Як пояснили у судовому засіданні сторони та підтвердили свідки, будинковолодіння за адресами по АДРЕСА_2 (позивачки) та по АДРЕСА_1 (відповідачки) межують та розділені парканом із сітки рабиці, який установили ще їхні батьки (т. 1 а. с. 239).
Відповідно до копії рішення Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 28.05.2021 № 860 «Про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою» (далі - Рішення № 860) селищна рада вирішила: дати дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку орієнтовною площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 звернутись в ліцензовану проектну організацію для виготовлення технічної документації на договірних умовах; технічну документацію із землеустрою подати на погодження та затвердження в установленому законом порядку (т. 1, а. с. 72).
Відповідно до копії акта комісії щодо погодження відстані меж земельної ділянки від 13.09.2021 комісією проведено огляд за фактом заяви ОСОБА_1 . Заява з просьбою не надавати дозволу на погодження ОСОБА_8 проектну документацію на АДРЕСА_2 . ОСОБА_8 має намір приватизувати земельну ділянку 0,12 га, так як вона її успадкувала відповідно до рішення 1993 року. ОСОБА_1 не хоче погодити і заявляє, що ця земельна ділянка належала її батькам. Порушень з боку ОСОБА_8 не виявлено. Відповідно, якщо ОСОБА_1 має докази, що земельна ділянка належить їй, то вона може це доказати тільки в судовому порядку. Обом сторонам рекомендовано дотримуватись правил добросусідства, прописаних у ст. 103-104 Земельного кодексу України (т. 1, а. с. 70).
Рішенням Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 08.10.2021 № 1426 «Про затвердження акта комісії щодо розгляду заяви ОСОБА_2 » затверджено акт комісії від 13.09.2021 щодо розгляду заяви ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 69).
Відповідно до копії рішення Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області від 17.12.2021 № 1777 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» (далі - Рішення 1777) селищна рада вирішила: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0,1742 га (кадастровий номер 2621285601:01:001:0275) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ; передати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1742 га (кадастровий номер 2621285601:01:001:0275) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 15).
Згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 0,1742, кадастровий номер 2621285601:01:001:0275. Форма власності: приватна. Розмір частки: 1/1. Дата, час державної реєстрації: 24.01.2022 (т. 1, а. с. 139).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку: кадастровий номер земельної ділянки 2621285601:01:001:0275; місце розташування: АДРЕСА_1 ; цільове призначення: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площа земельної ділянки: 0,1742 га (т. 1, а. с. 140).
До матеріалів справи долучено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки 2621285601:01:001:0275 (т. 1, а. с. 172-203).
Відповідно до акта постійної комісії з питань житлово-комінального господарства, комунальної власності, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи Більшівцівської селищної ради від 04.04.2025 для проведення геодезичної зйомки з метою встановлення площ земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 , та АДРЕСА_1 , укладено договір про надання послуг сертифікованого інженера-землевпорядника ПП «Ленд». Виїзне засідання комісії відбулось за місцем знаходження земельних ділянок у с. Нараївка, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область. За результатами проведених робіт ПП «Ленд» встановлено площу земельної ділянки ОСОБА_1 у розмірі 0,1452 га. Надано план меж земельної ділянки, каталог координат кутів зовнішніх меж землекористування, відомості вирахування площі земельної ділянки та схематичні зображення конфігурації земельної ділянки. Площа земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 , становить 0,1742 га, що відповідає правовстановлюючому документу (т. 2, а. с. 13).
Також, до матеріалів справи долучено графічні матеріали визначення меж земельної ділянки, підготовлені на замовлення Більшівцівської селищної ради ПП «Ленд» (т.1, а.с. 227-231).
У судовому засіданні позивачка підтвердила, що обміри земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювались за її участю.
Відповідно до вказаних графічних матеріалів суд установив, що у фактичному користуванні позивачки за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1452 га.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка є другом позивачки, підтвердила, що є присадибна ділянка у користуванні позивачки, вона брала участь у її вимірюванні, коли поміряли, то площа становила 0,14 га. Огорожа між хатою позивачки та наданою ОСОБА_2 землею збудована ще у 90-х роках. Огорожу ставили батьки сторін. Зазначає, що город, який віддали відповідачці, обробляла мама позивачки.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 староста Новоскоморохівського старостинського округу підтвердила, що коли робили обміри, то площа присадибної ділянки у користуванні ОСОБА_1 становила 0,14 га, тому оспорювані рішення ніяк не порушують прав позивачки. ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,1742 га, оскільки її матері дали 0,18 га.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 сестра відповідачки пояснила, що матері сторін обробляли землю з урахуванням сітки. У них не було спору щодо землі.
Надаючи правову оцінку установленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Суд установив, що до позивачки в порядку спадкування перейшло право на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, суд установив, що згідно з рішенням шостої сесії першого скликання від 22.12.1993 с. Нараївка «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок» ОСОБА_3 , тобто матері позивачки і спадкодавиці, передано безоплатно у приватну власність присадибну земельну ділянку розміром 0,12 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га. При цьому інші першоджерела містять дані про передачу матері позивачки присадибної ділянки площею 0,1 га.
Указані земельні ділянки не були сформовані на місцевості, проте аналіз наявних письмових доказів у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що присадибні ділянки виділялись громадянам (матерям сторін) за місцезнаходженням їхніх житлових будинків. Своєю чергою земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства виділялись громадянам «у полі», тобто для ведення особистого селянського господарства.
У частині першій статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
При цьому відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 916/2040/20).
Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з ч. 1ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2023 року у справі № 466/1058/15-ц (провадження № 61-6732св22) зазначено, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У постанові від 16.06.2021 року у справі № 372/6016/13-ц Верховний Суд вказав, що належним доказом, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок може бути лише висновок земельно-технічної експертизи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) зазначила, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, що право позивачки порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які беззаперечно вказували б, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивачки, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.
Розглядаючи цю справу, суд констатує, що сторона позивача не надала жодного доказу, який би вказував на те, що оспорювані Рішення № 860 та № 1777 порушують законне право ОСОБА_1 на присадибну земельну ділянку (для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд), розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, передана спадкодавиці ОСОБА_3 присадибна ділянка площею 0,12 га (0,1 га) не була чітко виділена на місцевості як об'єкт цивільних правовідносин.
Натомість, у цій справі належними доказами, які надала сторона відповідача, а саме графічними (геодезичними) обмірами меж присадибної земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 , установлено, що позивачка користується ділянкою площею 0,1452 га.
Таким чином, суд установив, що отримане у спадок право ОСОБА_1 на присадибну ділянку площею 0,12 га (0,1 га) оспорюваними рішеннями Більшівцівської селищної ради не порушено, оскільки позивачка, фактично, використовує присадибну ділянку площею 0,1452 га, що більше, ніж надано її матері у 1993 році.
Тоді як оспорюваними рішеннями Ради № 860 та № 1777 відповідачці ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1742, тобто у межах належного її матері права на присадибну ділянку площею 0,18 га.
Не заслуговують на увагу доводи позивачки про те, що Більшівцівська селищна рада неправомірно погодила відповідачці землевпорядну документацію через відсутність відповідного погодження меж земельної ділянки з боку ОСОБА_1 , з огляду на таке.
У постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 681/1039/15-ц зазначено, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі. Не надання позивачем своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Отже, відсутність з боку ОСОБА_1 як суміжного землекористувача погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 не може бути підставою для відмови радою у погодженні відповідної технічної документації.
Розглядаючи цей спір, суд, також, бере до уваги те, що паркан між земельними ділянками сторін встановили ще їхні батьки, спадкоємцями яких є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Своєю чергою вимірювання меж присадибної земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні позивачки, і визначення такої на рівні 0,1452 га з урахуванням наявного встановленого батьками сторін паркана, свідчить про те, що город за парканом від будинку ОСОБА_1 не міг входити до складу наданої у 1993 році ОСОБА_3 ділянки площею 0,12 га (0,1 га). Так, умовне включення «спірного городу» до складу наданої ОСОБА_3 присадибної ділянки площею 0,12 га (0,1 га) призведе до формування присадибної ділянки позивачки у розмірі значно більшому, ніж наданий її матері.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, оскільки оспорюваними рішеннями Ради № 860 та № 1777 права позивачки як спадкоємиці на присадибної ділянки не порушено.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачці про те, що рішенням шостої сесії першого скликання від 22.12.1993 с. Нараївка «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок» її матері ОСОБА_3 передано різні за призначенням земельні ділянки, зокрема, одну - присадибну земельну ділянку розміром 0,12 га (0,1 га), тобто для будівництва і обслуговування житлового будинку, та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га, тобто для ведення особистого селянського господарства (в полях). Указані земельні ділянки не повинні бути поруч, тобто межувати. Тоді як присадибна земельна ділянка - це вся площа земельної ділянки, яку використовує позивачка для обслуговування свого будинку за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема земля безпосередньо під будинком, господарськими спорудами, садком, подвір'ям, городом (у межах її паркана), яка на цей час становить 0,1452 га.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані із залученням спеціалістів.
Згідно з ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До матеріалів справи долучено договір про закупівлю послуг на виготовлення геодезичної зйомки від 15.04.2025 № 83 (т. 2, а. с. 4-7).
Відповідно до протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт від 15.04.2025 (Додаток № 2 до договору № 83) Більшівцівська селищна рада в особі селищного голови Саноцького В. П. з однієї сторони та ПП «ЛЕНД» з другої сторони засвідчили, що сторонами досягнуто згоди про розмір договірної ціни в сумі 4000,0 грн (т. 2, а. с. 9).
Згідно з кошторисом на виконання робіт від 15.04.2025 (Додаток № 3 до договору № 83) види робіт: геодезична зйомка земельної ділянки на території населеного пункту АДРЕСА_2 . Усього за кошторисом погоджено 4000,0 грн (т. 2, а. с. 10).
Отже, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову на підставі статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені відповідачем Більшівцівською селищною радою Івано-Франківської області, пов'язані із залученням спеціаліста у розмірі 4000,0 грн, підлягають стягненню з позивачки на користь Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області.
На підставі приписів статей 259, 268 ЦПК України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення. Складання повного тексту рішення суду відкладено на строк не більш як десять днів.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області судові витрати, пов'язані із залученням спеціаліста у розмірі 4000,0 грн.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене).
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 травня 2025 року.
Учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідачка - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;
відповідач - Більшівцівська селищна рада Івано-Франківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Майдан Вічевий, 1, смт. Більшівці, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ: 04357450.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ