провадження № 3/294/2020/25
справа № 294/273/25
06 травня 2025 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Рукас М.С., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 045598 від 09.02.2025 року, ОСОБА_1 , не виконує свої батьківських обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1, 2 ст. 51 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення SMS-повідомлення про дату, час і місце судового засідання на її номер телефону, що був вказаний у матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Про причини неявки у судове засідання ОСОБА_1 не повідомила, будь-яких заяв, клопотань, у тому числі про відкладення судового розгляду, від неї не надходило.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У Постанові ВП ВС від 12.01.2023 року у справі № 9901/278/21 було встановлено, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_1 надсилалися SMS-повідомлення про дату, час і місце судового засідання, що були доставлені на її номер телефону, що був вказаний у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зважаючи на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 своїм підписом засвідчила, що її повідомлено про те, що розгляд її справи буде здійснюватися Вишгородським районним судом Київської області за викликом, то з урахуванням обов'язку сторін з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у їх справи, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та обов'язками, зважаючи на те, що суд обмежений принципами розумних строків, належної правової процедури, строками розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, то суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду її справи.
Оскільки ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення судового розгляду суду не надала, а справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП не належать до переліку справ, що розглядаються за обов'язкової присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, то суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 184 КУАП правопорушенням є вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Оскільки на момент вчинення правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є неповнолітньою, а саме, не досягла 16 річного віку, до адміністративної відповідальності притягується її мати - ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №045598 від 09.02.2025;
-протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11.01.2025 року, в якому ОСОБА_3 повідомила про зникнення трьох дорослих гусей;
-рапортом від 11.01.2025 про отримання та реєстрацію заяви за №263 від 11.01.2025;
-письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 доданими до адміністративних матеріалів;
-письмовими поясненнями ОСОБА_6 яка вказала, що разом з ОСОБА_7 пішли до хлівів де разом викрали трьох гусей, які я занесла до ОСОБА_4 і продала за 700 гривень. Такого зобов'язалась більше не робити.
Суд вважає доведеним поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання своєї неповнолітньої дочки.
За таких обставин справи суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП, невиконання обов'язків щодо виховання дитини.
Оскільки санкція ч. 3 ст. 184 КУпАП є альтернативною, суд враховуючи обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Таке адміністративне стягнення, буде необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення передбаченого ст. 23 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується на користь держави судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, ст. 184, 283, 284, 294 КУпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду в 10-ти денний строк з дня її проголошення.
Суддя Максим РУКАС