Справа № 292/275/25
Провадження № 2/292/221/25
05 травня 2025 року с-ще Пулини
Пулинський районний суд Житомирської області в складі - головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Риданової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У березні 2025 року ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 72568,68 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.04.2023 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір № 6561887 про надання споживчого кредиту.
Згідно умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 13800 грн, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів.
ТОВ "Авентус Україна" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 13800 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
04.05.2023 відповідач не здійснив оплату процентів згідно графіку платежу та не повернув тіло кредиту.
27.11.2023 між ТОВ "Авентус Україна", як клієнтом та ТОВ "ФК "Фінтраст Україна", як фактором, укладено договір факторингу №27.11/2023-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
До ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" відповідно до даного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 35 769,6 грн., з яких: сума кредиту 13800 грн., сума процентів - 21969,60 грн.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ "Авентус Україна" повідомило відповідача шляхом направлення повідомлення на електронну пошту, зазначену при укладенні кредитного договору.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст капітал".
Оскільки строк договору №6561887 про надання споживчого кредиту від 14.04.2023, не сплив, позивачем нараховано проценти за 134 календарних днів (27.11.2023-08.04.2024) в межах строку договору в сумі 36799,08 грн.(13800 грн. х 1,99% = 274,62 грн. х 134 к.д.).
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає: 13800 грн. - тіло кредиту, 21969,6 грн. - нараховані проценти та 36799,08 грн. - нараховані проценти позивачем за 134 к.д., всього 72568,68 грн.
Ухвалою суду від 13.03.2025 відкрито провадження у справі і її розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" інформацію про платіжну картку ОСОБА_1 та зарахування 14.04.2023 грошових коштів в сумі 13800 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
У судові засідання, призначені на 01.04.2025, 15.04.2025 та 05.05.2025, відповідач не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду повернулися відправлення з повістками з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв"язку з відмовою адресата, відсутністю адресата за зареєстрованою адресою проживання. Відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.
З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.04.2023 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір про надання споживчого кредиту № 6561887 в розмірі 13 800 грн. на 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 20 днів, з визначенням фіксованої процентної ставки. Стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день, а знижена - 0,995 % , які нараховуються на залишок заборгованості.
Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, ОСОБА_1 має здійснювати платіж кожні 20 днів, з 04.05.2023 по 08.04.2024. Перший платіж - 2746,20 грн., а кожний наступний збільшується на таку ж суму. Всього 109917 грн., з яких - 96 117,00 грн. проценти за користування кредитом. Реальна річна процентна ставка - 22717,53%, Графік платежів розраховано з урахуванням зниженої процентної ставки.
Вказаний договір про надання споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 14.04.2023 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А1840, після чого відповідач отримав кредит в сумі 13 800 грн. на свою платіжну карту, що підтверджується листом про перерахування коштів від ТОВ "Авентус Україна", виданим ТОВ "Пейтек Україна" № 3741 від 05.12.2023.
14.04.2023 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, згідно якого останньому надано кредит в сумі 13 800 грн., на 360 днів, на споживчі (особисті) потреби, стандартна процентна ставка, відсотків річних - 726,35% річних (1,99% в день), знижена процентна ставка, відсотків річних - 363,18% річних (0,995% в день), загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 98863,20 грн., загальні витрати за зниженою процентною ставкою - 96117,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою - 112663,20 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту за зниженою процентною ставкою - 109917 грн., реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою - 45138,26%, реальна річна процентна ставка за зниженою процентною ставкою - 22717,53%. За прострочення виконання та/або невиконання зобов"язань за договором про споживчий кредит передбачено штраф: 150 грн. на 4 день невиконання та/або неналежного виконання зобов"язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом та 138 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання зобов"язань з повернення кредиту та/або процентів за користування кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ "Авентус Україна", ОСОБА_1 станом на 26.11.2023 має заборгованість, яка складається з основної суми боргу - 13800 грн. та процентів - 21969,60 грн.
27 листопада 2023 року між ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" (фактор) та ТОВ "Авентус Україна" (клієнт) укладено договір факторингу №27.11/23-Ф, до умов якого фактор зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов"язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов"язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов"яхань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно акта прийому передачі реєстру боржників до договору факторингу №27.11/23-Ф та витягу з реєстру боржників від 27.11.2023, ТОВ "Авентус Україна" передав, а ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" прийняв реєстр боржників кількістю 4991, на загальну суму 42461167,60 грн.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27.11.2023, ТОВ "Авентус Україна" відступив ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 в сумі 35769,60 грн., з яких: 13800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21969,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З платіжних інструкцій №№1809, 1810, 1811 від 01.12.2023, вбачається, що ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" сплатило ТОВ "Авентус Україна" за договором факторингу №27-11/23-Ф від 27.11.2023, кошти в сумі 253 923,86 грн., 400 000,00 грн., 400 000,00 грн., відповідно.
Згідно повідомлення про відступлення прав вимоги від 27.11.2023, ТОВ "Авентус Україна" направило ОСОБА_1 повідомлення про відступлення 27.11.2023 права грошової вимоги за його договором та передачі персональних даних на користь ТОВ "ФК "Фінтраст Україна", на підставі договору факторингу №27.11/23-Ф від 27.11.2023.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" від 25.11.2024, змінено найменування товариства на ТОВ "ФК "Фінтраст капітал"
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "ФК"Фінтраст капітал" за договором №6561887 про надання споживчого кредиту від 14.04.2023 за 134 календарних днів (27.11.2023-08.04.2024), ОСОБА_1 нараховані проценти за користування грошовими коштами в сумі 36799,08 грн.
Згідно повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-250319/100175-БТ від 26.03.2025, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ), на яку 14.04.2023 здійснено переказ коштів в сумі 13800 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст.1048 ЦК України).
Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
У справі встановлено, що договір про надання споживчого кредиту № 6561887 між сторонами укладений в електронній формі та підписаний з використанням одноразового ідентифікатора.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першоїст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".
Таким чином, підписання відповідачем договору, шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.
За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно вимог ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Як вбачається зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення ТОВ "Авентус Україна" договору з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
ТОВ "Авентус Україна" свої зобов"язання за кредитним договором виконало, а саме - відповідачу надано кредит в розмірі 13800 грн., грошові кошти по якому 14.04.2023 перераховані на зазначений картковий рахунок відповідача.
У той же час, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, кредит не повернув та відсотки за його використання не сплатив.
Згідно з розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 72568,68 грн., яка складається з тіла кредиту - 13800 грн. та нарахованих процентів - 58768,68 грн.
Однак, суд не погоджується щодо стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами до 19.03.2024 виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 №6/2309 від 28.04.2025 те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу в Збройних Силах України з 25.02.2022 по 19.03.2024.
У статтях 1, 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У частині 15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Указами Президента України №№ 64/2022, 65/2022, 69/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
З урахуванням вказаних положень Закону, з 24.02.2022 на всій території Україні діють умови особливого періоду.
З огляду на викладені норми Закону та встановлені у справі дані, на ОСОБА_1 з 25.02.2022 і до 19.03.2024, як військовослужбовця Збройних Сил України, розповсюджується дія ч.15 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно якої таким особам проценти за користування кредитом не нараховуються.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 безпідставно нараховані відсотки за користування кредитом до 19.03.2024, а підлягають стягненню відсотки лише після звільнення з військової служби та в межах строку кредитування, який залишився, а саме: з 20.03.2024 по 08.04.2024, тобто за 20 днів.
Також, суд не погоджується з доводами позивача з приводу застосування стандартної процентної ставки в розмірі 1,99% для розрахунку процентів за користування кредитом.
Як вбачається з пунктів 1.5.1., 1.5.2. договору, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день, а знижена - 0,995 % в день.
Згідно п.1.5.2. договору та таблиці обчислення загальної вартості кредиту, сторони узгодили між собою, що нарахування відсотків споживачу буде здійснюватися за зниженою процентною ставкою, тобто 0,995%.
Цим же пунктом договору передбачено, що у разі невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки, а саме - несплати до 04.05.2023 або протягом 3-х календарних днів, що слідують за вказаною датою, коштів в сумі не менше першого платежу, визначеному у графіку, то споживач втрачає право на знижену процентну ставку і застосовується стандартна процентна ставка.
Суд вважає, що такі умови договору, які залежать від їх дотримання позичальником, що призводять до збільшення відсоткової ставки, а саме - нарахування процентів в розмірі 1,99% в день, є фактично відповідальністю за неналежне виконання зобов'язання, що не відповідає вимогам законодавства.
За невиконання боржником своїх зобов'язань щодо повернення позики та сплати відсотків за її користування, статтею 625 ЦК України передбачені наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання та відповідальність боржника за неправомірне використання кредитних коштів.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, згідно яким у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Отже, згідно узгоджених сторонами умов договору, суд вважає, що з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті проценти за користування кредитом за зниженою ставкою 0,995% і лише після звільнення відповідача з військової служби, тобто з 20.03.2024 по 08.04.2024 (20 днів) в розмірі 2746,20 грн., з розрахунку: 13800 грн. х 0,995% х 20 днів.
Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору та не сплатив заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 16546,20 грн., з них: сума заборгованості за тілом кредиту - 13800 грн., сума заборгованості за відсотками - 2746,20 грн., що становить 22,80 % ціни позову, так як згідно укладеного договору позивач набув права вимоги до відповідача.
Як зазначено в ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 24.02.2025 згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024, заявку №1336 на виконання доручення від 25.01.2025 до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 на суму 10000 грн., рахунок на оплату №1336-24/02-2025 від 24.02.2025 в розмірі 10000 грн.
Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 10000х22,80% = 2280 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (16546,20/72568,68)х2422,40 = 552 грн. 32 коп.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" (місцезнаходження: вул.Загородня, 15, офіс 118/2, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ - 44559822) заборгованість в розмірі 16546 (шістнадцять тисяч п"ятсот сорок шість) грн. 20 (двадцять) коп., судовий збір в сумі 552 (п"ятсот п"ятдесят два) грн. 32 (тридцять дві) коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 2280 (дві тисячі двісті вісімдесят) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Відповідачу, який не з"явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал", знаходиться за адресою: вул.Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Суддя В. Ф. Лотуга