Справа № 296/2939/25
2/296/1835/25
"30" квітня 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Драча Ю.І.,
при секретарі Дальянській В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Житомирі в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив :
ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов обгрунтовано тим, що 08.12.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1331806 відповідно до якого останній отримав кредит. 14.10.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14102024 у відповідності до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 14102024 від 14.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача в сумі 205625 грн., з яких 25000 - сума заборгованості за основною сумою боргу; 180625,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
На підставі вищевикладеного, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1331806 від 08.12.2023 у розмірі 36375 грн, заборгованість за кредитним договором № 38732-02/2024 в розмірі 205625,00 грн.
Ухвалою суду від 04.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
10.04.2025 відповідачем у справі ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву де зазначено, що до матеріалів позовної заяви не долучено доказів виконання фактором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» грошового зобов'язання, а саме: перерахування ціни продажу за договором на рахунок клієнта ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», який зазначений в п. 3.4 договору факторингу, тому позивачем не доведено наявність у нього права вимоги до відповідача, оскільки, долучені до позовної заяви докази, не підтверджують факту переходу права вимоги за кредитним договором №14102024 від 14.10.2024 від ТОВ «ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», не доведено і розмір заборгованості.
Також зазначено, що позивачем на підтвердження укладання кредитного договору надано лише копію договору № 1331808. Заявку на отримання кредиту та підтвердження, щодо укладання даного кредитного договору, в порушення вимог законодавства Позивачем не надано. Крім цього, на думку відповідача, не надано до суду належних та допустимих доказів, які підтверджують надання Відповідачу грошових коштів в результаті чого не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують заборгованість Відповідача перед Позивачем.
Відповідачем у відзиві зазначено, що розрахунок заборгованості нібито підписаний електронно цифровим підписом керівником ТОВ «Слон Кредит» Рохманійко Миколою Віталійовичем 15.01.2025 тобто після укладання договору факторингу від 14.10.2024 року. На підтвердження повноважень Рохманійко Миколи Віталійовича Позивачем надано виписку від 28.10.2020 року. Тому, розрахунок заборгованості викликає сумнів у відповідача з приводу його достовірності.
Відповідач вважає, що позивачем не доведено належними й допустимими доказами отримання Відповідачем кредиту за даними кредитним договором, тому просить відмовити у задоволенні позову ( а.с. 42-52).
22.04.2025 від позивача у справі надійшло клопотання про долучення доказів в якому представник позивача просить поновити строк для долучення доказів та долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості за договором та інформаційну довідку (а.с. 62-67).
23.04.2025 відповідачем у справі подано заперечення на клопотання в якому зазначено, що позивач знаючи, що відповідач заздалегідь знаючи, що відповідач перебуває на військовій службі та незнаходиться за місцем реєстрації , що він є користувачем електронного суду не направив копію клопотання через електронний суд, чим порушив право відповідача на ознайомлення з поданим клопотання та вимоги законодавства. Крім цього, зазначає, що позивачем не надано всіх доказів разом з поданням позову та не заявлено про неможливість їх подання, тому просить суд не брати до уваги подані із затримкою докази позивача (а.с. 69-71).
Представник позивача просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач у справі також просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності. У задоволенні позову просить відмовити.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, судом встановлено наступне.
08.12.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено кредитний договір № 1331806 відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 25000 гривень строком на 360 днів.
Відповідно до умов Договору цей договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно до Закону України Про електронну комерцію.
Позика надається Позичальнику в день підписання Сторонами Договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок Позичальника за номером електронного платіжного засобу ( банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого Позичальником для цієї цілі в Особистому кабінеті.
14.10.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14102024, у відповідності до умов якого ТОВ «Слон Кредит» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Слон Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу реєстру боржників від 14.10.2024 до Договору факторингу № 14102024 від 14.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача в сумі 205625 грн., з яких 25000 - сума заборгованості за основною сумою боргу; 180625,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За вимогами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Аналіз вказаних норм свідчить, що істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 513 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст.517 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника)(ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Згідно з частинами першою-четвертою статті12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч.2 ст.43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Відповідно до п. 5 ч. 3 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Відповідно до частин першої - третьої статті 2ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру ( постанова від 23 жовтня 2024 року у справі №753/25081/21 провадження № 61-8693св24 Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ).
Так, судом встановлено, що стороною позивача не надано та матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 отримав від первісного позикодавця ТОВ «Слон Кредит» грошові кошти на виконання даних договорів позики та кредиту, не надано доказів про відкриття позивачем банківських рахунків, або ж перерахування коштів на рахунки, відкриті ним в банках. Стороною позивача також не надано виписок з таких рахунків, з яких можна було б встановити факт користування відповідачем банківськими картками, рахунками та наявність у нього заборгованості.
Зокрема умовами Договорів погоджено, що Кредит та Позика надаються в безготівковій формі, включаючи використання платіжної картки НОМЕР_1 . Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. Однак справа не містить доказів належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 , а також доказів перерахування саме відповідачу відповідно до умов Договорів грошових коштів від первинних позикодавців.
У справі наявні розрахунки заборгованості за Договорами позики та кредиту, складені представником позивача, а не первинним стягувачами, відповідно до яких формувалися відповідні Реєстри боржників. Також такі розрахунки заборгованості не містять детальних нарахувань відсотків, зокрема в межах строків кредитування.
Також суд вважає не доведеним позивачем факт переходу права вимоги від первісного позикодавця до позивача за Договором позики № 1331806 від 08.12.2023, оскільки позивачем не підтверджено виконання фактором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» грошового зобов'язання, а саме: перерахування ціни продажу за договором на рахунок клієнта ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», який зазначений в п. 3.4 договору факторингу.
Суд звертає увагу, що виникненню у позичальника обов'язку повернути позику має передувати виконання позикодавцем своїх зобов'язань щодо надання такої позики, а за відсутності доказів належного виконання своїх зобов'язань позикодавцем суд не може стверджувати про виникнення у позичальника зобов'язання щодо повернення позики.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем у даному випадку не підтверджено доказами наявність обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
За таких обставин, представником позивача не доведено та судом не встановлено беззаперечного факту порушення відповідачем прав позивача ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів». У зв'язку з відсутністю необхідних доказів, суд позбавлений можливості впевнитись у законності права вимоги позивача до відповідача, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то вимога позивача про стягнення з відповідача судових витрат також не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскільки в судовому засіданні оголошено (підписано) лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя Ю. І. Драч
Повний текст рішення складено 06.05.2025