справа 278/918/25
05 травня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за її позовом до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Силіна Наталя Володимирівна, про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, договору купівлі-продажу та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,
У провадження Житомирського районного суду Житомирської області надійшла вказана заява про забезпечення позову.
Такою заявою позивачка просить суд ухвалити рішення про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку.
У обґрунтування заяви зазначає, що існує реальна загроза втрати спірного майна, оскільки у ході судового розгляду вищевказаної цивільної справи відповідач ОСОБА_3 може відчужити спірну земельну ділянку на користь третіх осіб, що у подальшому утруднить виконання рішення суду в рамках цивільного провадження, у якому подано вказану заяву про забезпечення позову.
Процесуальним законом дане питання врегульовано наступним чином.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" зазначив, що "розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам" (пункт 4).
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами процесуального законодавства, якими врегульовано вказані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви з огляду на наступне.
Так, із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що станом на день розгляду заяви про забезпечення на зазначений об'єкт нерухомості вже накладено арешт відповідно до ухвали Житомирського апеляційного суду від 18 травня 2021 року в справі № 278/3424/18 (провадження 22-ц/4805/659/21). За таких обставин, повторне накладення арешту на зазначене майно суперечитиме положенням цивільного процесуального кодексу України.
Відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повне рішення складено 05 травня 2025 року.
Суддя Віктор Мокрецький