справа 278/1735/25
05 травня 2025 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Віктор Мокрецький, розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Територіальний сервісний центр МВС № 3544 та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 про визнання права власності на транспортний засіб та зняття арешту,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою згідно із прохальною частиною якої просив суд вирішити питання стосовно визнання за позивачем права власності на автомобіль марки SKODA, модель OCTAVIA, 2005 року випуску, колір червоний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 та зняти арешт із автомобіля марки SKODA, модель OCTAVIA, 2005 року випуску, колір червоний, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 .
Оглянувши позовну заяву, суд доходить висновку, що підстав для відкриття провадження у справі на даний час немає, а заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
За правилами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Водночас, суд звертає увагу сторони позивача на те, що відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Так, із матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі, зокрема, є визнання за позивачем права власності на транспортний засіб.
У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2023 року в справі № 908/3413/21 виснувано, що будь-який майновий спір має ціну. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Аналогічні правові висновки викладені також і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 згідно з якою, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено висновок, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що позивачем в межах цього судового провадження пред'явлено одну вимогу немайнового характеру (про скасування арешту з автомобіля) та одну вимогу майнового характеру (про визнання права власності на автомобіль).
За правилами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Нормою п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як зазначалося вище, судом установлено, що одна із позовних вимог є вимогою майнового характеру, а тому така вимога підлягає грошовій оцінці.
Водночас, із матеріалів справи встановити дійсну вартість такого майна станом на день звернення до суду із цим позовом неможливо.
Абзацом першим статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Стаття 5 вище вказаного закону визначає, що суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.
Згідно абзацу 9 частини 2 статті 7 Закону України " Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим за рішенням суду.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, на виконання вищевказаної процесуальної норми позивачем до матеріалів справи долучено копію квитанції № 9138-4077-6073-9884 із якої убачається, що при зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За правилами абз. 2 п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб із 1 січня 2025 року установлено на рівні 3 028 грн.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем в межах цього провадження сплачений судовий збір лише за позовну вимогу немайнового характеру щодо скасування арешту з автомобіля. Водночас доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру щодо визнання права власності на авто матеріали справи не містять.
Ураховуючи наведене, позивачу слід надати суду актуальну інформацію щодо вартості автомобіля, право власності щодо якого позивач бажає набути за наслідками розгляду цієї справи, станом на момент звернення останнього до суду із зазначеною позовною заявою, зазначити ціну позову та привести у відповідність із ціною позову оплату судового збору. Крім того, виправлений примірник позовної заяви слід надати суду відповідно до кількості учасників справи.
Окремо суд звертає увагу позивача на те, що він не обмежений у можливості подання до суду звіту про оцінку майна або будь-якого іншого документу, що підтверджує дійсну вартість такого майна безпосередньо на час звернення до суду.
Приписами абз. 2 п.п. 1 п. 1 ч. 2 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Платiжнi реквізити для перерахування (доплати) судового збору:
Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/Житомир.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA158999980313151206000006196
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський районний суд Житомирської області (назва суду, де розглядається справа).
Недотримання позивачем зазначених положень при зверненні з позовною заявою у справі перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву залишити без руху з наданням п'ятиденного строку для усунення недоліків зазначених в даному рішенні з дня отримання його копії.
Роз'яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Віктор Мокрецький