справа 295/3292/25
05 травня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стянення по справі про адміністративні правопорушення,
У провадженні суду перебуває вищевказана адміністративна справа розгляд якої відбувається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Разом із тим, при дослідженні матеріалів справи судом установлено, що у прохальній частині позову ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду із цим позовом і судом на стадії відкриття провадження у справі не вирішено питання щодо поновлення такого строку.
Так, заявником у обґрунтування зазначеного клопотання повідомлено, що копію оскаржуваної в межах цього провадження постанови він отримав лише 28 лютого 2025 року, а тому пропустив строк для звернення до суду із поважних причин.
Дослідивши матеріали справи судом установлені наступні фактичні обставини та відповідно ним правовідносини.
15 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 складена постанова № 1011 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 201-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 18).
Копію зазначеною постанови ОСОБА_1 отримав 28 лютого 2025 року про що зазначено у самій постанові (а.с. 19).
Нормами процесуального законодавства вказані правовідносини врегульовані наступним чином.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 289 КУпАП унормовано, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що в межах кожної конкретної справи під час вирішення питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин, незалежних від сторони, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Водночас, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи Белле проти Франції, Ільхан проти Туреччини, Пономарьов проти України, Щокін проти України тощо).
Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа Белле проти Франції [4]); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа Мушта проти України); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа Станьо проти Бельгії).
Відтак, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв'язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об'єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами процесуального законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку для звернення до суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Так, із матеріалів справи убачається та судом установлено, що копію оскаржуваної постави позивач отримав лише 28 лютого 2025 року. Разом із тим, позовна заява сформована та підписана представником позивача у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 07 березня 2025 року, тобто протягом 8 днів з моменту отримання зазначеної постанови. За таких обставин, суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а тому враховуючи те, що пропуск строку звернення до суду з цим позовом є незначним, суд вважає за можливе визнати поважними причини його пропуску та поновити позивачу такий строк.
Окрім цього, суд також звертає увагу на те, що оскільки при зверненні до суду позивачем був виконаний його процесуальний обов'язок щодо заявлення клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із цим позовом і при відкритті провадження питання стосовно поновлення такого строку не вирішено, то суд вважає за можливе вирішити питання щодо поновлення строку звернення позивача до суду і наведеним з позовом на стадії розгляду адміністративної справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 121-123 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із цим позовом.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Віктор Мокрецький