ЄУН 193/496/25
Провадження 2/193/295/25
іменем України
05 травня 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді Томинця О.В.,
за участю секретаря судового засідання Оселедець О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Софіївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
03.04.2025 до Софіївського районного суду надійшов позов позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі 5000,00 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що між нею та відповідачем ОСОБА_2 23.12.2011 року був укладений шлюб, зареєстрований відділом ДРАЦС Софіївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, за актовим записом №112.
Від шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюбні відносини між ними припинено з березня 2025 року, усі обов'язки щодо утримання та виховання дітей позивачка несе самостійно. Відповідач є працездатною особою, працює рятівником, отримує стабільну заробітну плату, тому в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання їхніх спільних дітей. З моменту припинення спільного проживання відповідач грошових коштів на утримання дітей у добровільному порядку не надає, у зв'язку з чим позивачка змушена була звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 08.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, до суду надала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечував, з розміром аліментів погодився.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи, дійшов такого висновку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 23.12.2011 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.3).
У цьому шлюбі народилися їхні діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.12.2010, та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.06.2013. (а.с.4,8).
Діти зареєстровані та проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7,10).
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3ст. 51 Конституції України).
Відповідно дост. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ч. 8 ст.7, ч. 2 ст.150, ст.180 СК України, ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини,що маютьістотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно роз'яснень п. 17 Постанови ПВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, інших непрацездатних осіб, інші обставини, що мають значення для справи непрацездатних.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.191СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Датою подачі позову є 03.04.2025 року, і саме з цієї дати підлягають стягненню аліменти на утримання дітей.
Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За приписами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Із врахуванням обставин справи, що мають суттєве значення, суд вважає, що позовні вимоги позивачки слід задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі 5000,00 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з 03.04.2025 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Таким чином, позивачка є звільненою від сплати судового збору, оскільки позовні вимоги стосуються стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1211,20 грн. по сплаті судового збору.
Відповідно до п.1 ч.1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 206, 258-259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, ст.141, 180, 182, 183, 191 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі 5000,00 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину, починаючи стягнення з 03.04.2025 і до досягнення дітьми повноліття.
Рішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 05 травня 2025 року.
Суддя О. В. Томинець