Справа № 214/3177/25
2/214/3038/25
про залишення позовної заяви без руху
06 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., дослідивши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Ямкового Владислава Івановича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, -
Адвокат Ямковий В.І., діючи в інтересах та від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою шляхом направлення через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 14.04.2025 (зареєстровано 15.04.2025), в якій просить суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення позивачем 23-річного віку, за умови, що вона продовжуватиме навчання; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 10 000 грн. 00 коп.; відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежів за один місяць.
За результатами автоматизованого розподілу на підставі протоколу матеріали позовної заяви передано судді Євтушенку О.І. 15.04.2025.
За даними з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманими в порядку ч.8 ст.187 ЦПК України, відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
У п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви, серед яких передбачено, що позовна заява повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до положень абз.1 ч.6 ст.14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Так, адвокатом Ямковим В.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у позовній заяві не зазначено відомості про наявність електронного кабінету у нього та інших учасників справи, що позбавляє суд перевірити дотримання адвокатом вимог ЦПК України в цій частині.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Так, позивачем не коректно викладено зміст позовних вимог в аспекті обраного нею способу захисту з урахуванням вимог ч.1 ст.200 Сімейного кодексу України, оскільки стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, у процентному співвідношенні до заробітку (доходу) платника аліментів не передбачене діючим законодавством (окрім як у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів). У зв'язку з цим позивачеві та її представникові слід відкоригувати зміст прохальної частини позову та привести його у відповідність до вимог закону.
Зі змісту позовних вимог не можливо встановити інформацію про матеріальне становище сторін (розмір доходів, наявність офіційних джерел доходів, місця роботи), а також матеріальне становище ОСОБА_1 (чи має вона власні доходи, чи отримує стипендію), що слід деталізувати із зазначенням доказів, які б підтверджували ці обставини (зокрема, довідки про доходи, довідки за формою ОК-5, ОК-7, згенеровані через мобільний додаток ДІЯ або через електронні кабінети платників податків тощо); у разі неможливості самостійного надання таких доказів - позивач та її представник не ставлять питання про їх витребування у встановленому законом порядку або шляхом генерування судом такої інформації через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» реєстр ДРФО - доходи: Отримання інформації з ДРФО про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації.
Крім того, заявляючи у складі учасників справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 , позивач та її представник вказують, що вона є матір'ю ОСОБА_1 , однак, доказів стосовно зміни нею прізвища з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » не надають (свідоцтва про шлюб, свідоцтва про зміну прізвища тощо), що виключає однозначну ідентифікацію цього учасника справи та наявність між нею і позивачем родинних зв'язків.
Суд зауважує, що дотримання вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати позивачеві/її представникові строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач/її представник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.
Керуючись ст.ст.4, 19, 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ямкового Владислава Івановича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання - залишити без руху та надати позивачеві/її представникові строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачеві та її представникові на адресу електронної пошти, вказану в позовній заяві, а представникові додатково через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» - для виконання у встановлений судом строк. У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя О.І. Євтушенко