Справа № 213/2198/24
Провадження № 1-кп/210/246/25
іменем України
05 травня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження, які приймали участь у судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисники обвинувачених - адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 15 серпня 2022року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42022042060000100 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України, -
На розгляді судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесенному 15 серпня 2022 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42022042060000100 відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення за частини 2 статті 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту (цілодобового) відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Захисник просив суд змінити запобіжний захід, зокрема на домашній арешт у нічний час задля можливості обвинуваченому працевлашутватися. Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.
Суд, дослідивши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту, заслухавши думку сторін, приходить до наступних висновків.
Згідно 1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою суду 12 березня 2025 року змінено обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (цілодобового) строком до двох місяців, а саме з 12 березня 2025 року по 10 травня 2025 року включно. На підставі частини 5 статті 194 КПК України покладено на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов'язки: - прибувати за кожною вимогою до суду; - повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; - утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_4 , свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; - вжити заходів до працевлаштування; - носити електронний засіб контролю.
Наразі строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту спливає 10 травня 2025 року.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, його зміни чи його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною 3 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
У відповідності до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Суд на стадії судового розгляду не здійснює оцінку обґрунтованості підозри, оскільки обґрунтованість підозри вже була визнана при застосуванні до обвинувачених на стадії досудового розслідування запобіжних заходів
Тому в контексті питання про зміну запобіжного заходу чи продовження його дії, суд оцінює як підстави, що слугували для обрання запобіжного заходу, так і їх чинність на етапі вирішення питання про його продовження, а так само оцінити обставини, на які сторона покликається в обґрунтування підстав для зміни запобіжного заходу на стадії судового розгляду.
При вирішенні питання про продовження чи зміну обвинуваченому запобіжного заходу, суд враховує, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 307 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Суд враховує характер висунутого обвинувачення, та поряд із цим не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв"язки - перебуває у фактичних шлюбних відносинах, від яких у нього народилася дитина, має батьків, місце проживання та реєстрацію..
Ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
Статтею 181 КПК визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт є загальним заходом особистого забезпечення м'якого ізоляційного характеру, що виконується в умовах житла особи.
Суд враховує, що ризик ухилення від суду не припинив своє існування, проте суттєво зменшився. Обвинувачений виконує зобов"язання, покладені на нього ухвалою про зміну запобіжного заходу., зокрема здав на зберігання свій закордонний паспорт.
Ризик впливу на свідків мінімізовано забороною спілкування з ними. До суду не надходили повідомлення, що обвинувачений намагався чинити тиск на свідків у кримінальному провадженні. Крім того, допитані під час судового розгляду свідки у переважній більшості вказували, що лише бачили ОСОБА_21 разом з ОСОБА_22 .
Ризик вчинити інше правопорушення (кримінальне) прокурором не доведено.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини та особу обвинуваченого, доводи захисту, є достатні підстави вважати, що ризик, на який посилається сторона обвинувачення, зокрема, можливого переховування від суду зменшився з моменту застосування найсуворішого запобіжного заходу, тому його продовження є необґрунтованим через надмірну суворість.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем реєстрації обвинуваченого ОСОБА_5 буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання ризику переховування.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підлягає задоволенню. Суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України, раніше обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до двох місяців.
Також суд відхиляє твердження сторони захисту щодо необхідності зміни запобіжного заходу на більш м"який з метою працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_5 , адже ухвалою суду від 12 березня 2025 року на ОСОБА_5 покладений обов'язок передбачений частиною 5 статті 194 КПК України, а саме вжиття заходів до працевлаштування, проте стороною захисту не надано доказів вчинення обвинуваченим дій для працевлаштування.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (цілодобового) строком до двох місяців, а саме по 03 липня 2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язок не залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 без дозволу суду цілодобово на період з 05 травня 2025 року по 03 липня 2025 року включно, за виключенням випадків необхідності слідувати до укриття під час оголошення повітряної тривоги, відвідування закладів охорони здоров"я (лікарень) з метою отримання медичної допомоги, а також аптек та магазанів для придбання ліків, продуктів харчування, необхідних товарів для забезпечення потреб, життєдіяльності.
На підставі частини 5 статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;
- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_4 , свідками: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;
- вжити заходів до працевлаштування;
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме до Відділення поліції № 7 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у справі.
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених ухвалою суду обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 06 травня 2025 року та проголошено 06 травня 2025 року о 15 год.45 хв. в залі судового засідання № 7 Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24, 3-й поверх, каб. 309).
Суддя: ОСОБА_1