Справа № 932/3933/25
Провадження № 2-н/932/375/25
06 травня 2025 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Орчелота А.В., розглянувши заяву про видачу судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -
В провадження Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду.
За інформацією, яка міститься у відповіді ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 28.04.2025 року (надійшла до суду 06.05.2025 року) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
За інформацією, яка міститься у відповіді ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 28.04.2025 року (надійшла до суду 06.05.2025 року) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №394162130 від 10.09.2024 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_1 - частка власності 1/9; ОСОБА_1 - частка власності 1/6.
Перевіривши матеріали заяви, додані до неї документи, а також враховуючи інформацію, яка міститься у відповідях ГУ ДМС у Дніпропетровській області від 28.04.2025 року, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з наступних підстав.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
У своїй заяві заявник просить стягнути з боржників борг у розмірі 42312,88 грн. за спожиту електричну енергію, судовий збір в розмірі 242,24 грн. та вказує місце реєстрації (проживання) боржників за адресою: АДРЕСА_1 .
Окрім того, заявником надано інформаційну довіку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №394162130 від 10.09.2024 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_1 - частка власності 1/9; ОСОБА_1 - частка власності 1/6.
Однак як вбачається з прохальної частини заяви про видачу судового наказу, стягувач просить суд видати судовий наказ лише щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Проте з наданих заявником матеріалів вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою пред'явлення грошової вимоги щодо стягнення заборгованості, на праві спільної часткової власності належить також іншій особі, яка відсутня у заяві про видачу судового наказу у статусі боржника та в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Зважаючи на вищевказане, наявна підстава для відмови у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у зв'язку із імперативністю норми п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з частин 1, 4 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частинами 1, 2 ст. 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.
Виходячи з аналізу наведених норм, враховуючи неподільність предмета зобов'язання при солідарному стягненні, право регресної вимоги у солідарних боржників, суд дійшов висновку, що у випадку наявності хоча б одного боржника відносно якого не заявлено законне право стягнення грошової вимоги на підставі наявної заборгованості, має місце необхідність відмови у задоволенні стягнення такої вимоги щодо інших, зазначених стягувачем боржників, оскільки таким шляхом суд не змінить порядок стягнення, визначений заявником при подачі заяви, що є необхідним у наказному провадженні.
Згідно з ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені вимоги про солідарне стягнення заборгованості взаємопов'язані між собою та їх окремий розгляд неможливий, за таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст. 167-168 ЦПК України, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Роз'яснити, що відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України відмова в видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шевченківського районного
суду міста Дніпра А.В. Орчелота