справа № 166/547/25
провадження № 2/166/207/25
категорія: 68
іменем України
06 травня 2025 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Свистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
Представник позивачки адвокат Колєснік Б.В. звернувся в суд із позовною заявою, в якій зазначив, що 05 липня 2023 року між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Ратнівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 59.
У сторін ще до укладення шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
Подружнє життя у сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного. Сторони проживають окремо, сім'я фактично розпалась, збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки та дитини.
За таких обставин подальше перебування у шлюбі є неможливим. Шлюб існує лише формально.
Просить шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , розірвати, а також стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати.
Ухвалою від 08.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 06 травня 2025 року.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Представник позивачки звернувся до суду із заявою про розгляд справи за відсутності позивачки та підтримання позовних вимог, відповідач про причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 110 ч. 1 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ст. 112 ч. 2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом установлено, стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , що між сторонами 05 липня 2023 року укладено шлюб, який зареєстровано Ратнівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 59.
У сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з порталу «Дія» актового запису про народження №215.
Із позовної заяви вбачається, що збереження шлюбу між сторонами неможливе через різні погляди на життя та ведення спільного господарства, що зумовило фактичне припинення шлюбних відносин.
У силу ст. 24 ч. 1 та ст. 56 ч. 3 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушення до припинення шлюбних відносин чи їх збереження не може мати місце.
За таких обставин, з огляду на категоричне небажання позивачки продовжувати проживати в шлюбі та досягнути примирення, суд дійшов висновку, що збереження шлюбу суперечить її інтересам, а тому вбачає достатні підстави для розірвання шлюбу між подружжям.
Крім того, представник позивачки у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивачки подано до суду наступні документи: договір про надання правової допомоги № 374 від 31.01.2025, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Колєсніком Б.В.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 1014 та ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Колєсніком Б.В.; акт № 1 про надання правової допомоги від 04.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано правову допомогу на загальну суму 4000 грн; квитанцію до прибуткового касового ордера № 159, згідно з яким адвокатом Колєсніком Б.В. прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4000 грн.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивачки витрат на правничу допомогу в сумі 2000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.
Крім того, у силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки сплачений нею судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112 СК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 05 липня 2023 року Ратнівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 59, - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до Ратнівського відділу реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей про розірвання шлюбу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скари, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційних скарг у 30-денний строк з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун