Справа № 683/1723/24
2/683/32/2025
30 квітня 2025 року м.Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Андрощука Є.М.
з участю секретаря Бадаєвої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29 травня 2024 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №2111642467335 від 06.05.2021р. в розмірі 36645 грн.
В обґрунтування позову посилалось на те, що 06.05.2021р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2111642467335, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 3600 грн, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, та станом на 30.11.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 54581,04 грн, з яких: 3600 грн - кредит; 50981,04 грн - проценти.
01.12.2021р. ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №1-12, згідно з яким ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Служба миттєвого кредитування», зокрема і до ОСОБА_2 на загальну суму 25596 грн, з яких: 3600 грн - кредит; 21996 грн - проценти.
10.01.2023р. ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали договір відступлення прав вимоги №10-01/2023, згідно з яким ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Вердикт Капітал», зокрема і до ОСОБА_2 на загальну суму 68670,72 грн, з яких: 3600 грн - кредит; 21996 грн - проценти станом на 30.11.2021р.; 43074,72 грн - проценти за період з 01.12.2021р. по 05.05.2022р.
Позивач зазначає, що враховує принцип розумності, співмірності, пропорційності, та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 36645 грн, з яких: 3600 грн - кредит; 33045 грн - проценти.
12 червня 2024 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року зупинено провадження у справі у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_2 помер і правовідносини допускають правонаступництво.
Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року поновлено провадження у справі та залучено до участі у справі як відповідача спадкоємицю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився та звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала, тому суд, за згодою представника позивача, вирішує розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто положення щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч.1 ст.11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання , зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п.1.ч.1.ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч.3 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом установлено, що 06.05.2021р. між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено договір про надання фінансових послуг №2111642467335, відповідно до якого позичальнику надається кредит у розмірі 3600 грн на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів. Згідно з графіком платежів, який є додатком до договору, такий строк становить 16 днів - по 21.05.2021р. /а.с. 9/.
Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту.
У п.1.4 Договору зазначено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом у такому розмірі:
а) 2% за день за умови сплати всіх нарахованих процентів не пізніше ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;
б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною в п.а);
в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною в п.б);
г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною в п.в).
Дослідивши умови зазначеного договору, суд дійшов таких висновків.
Укладений між сторонами кредитний договір є договором про споживчий кредит і на нього поширюються вимоги Закону України «Про споживче кредитування».
Обов'язкові умови договору про споживчий кредит визначені статтею 12 цього Закону. Так, у договорі про споживчий кредит зазначається, зокрема, строк, на який надається кредит (п.5 ч.1 ст.12 цього Закону).
У п.1.2 договору, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 , визначено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів.
Згідно з графіком платежів, який є додатком до договору, такий строк становить 16 днів - по 21.05.2021р.
Тому суд дійшов висновку, що договором погоджений строк, на який надається кредит - 16 днів, по 21.05.2021р. Саме протягом цього строку кредитодавець мав право нараховувати проценти за користування кредитом.
При цьому суд зауважує, що строк дії кредитного договору 1 рік, зазначений в п.1.9 договору, не є тотожним строку, на який надається кредит, оскільки поняття «строк дії кредитного договору» є ширшим, ніж поняття «строк, на який надається кредит». Оскільки в договорі зазначено, що «кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів», то саме цей строк відповідає вимогам п.5 ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
А отже проценти, які згідно з кредитним договором нараховуються з 22.05.2021 року після закінчення строку, на який надається кредит, фактично є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та 06.05.2021 року надало кредит у розмірі 3600 грн на платіжну картку ОСОБА_2 .
Згідно з наявним у справі розрахунком заборгованості за кредитним договором, складеним первинним кредитором ТОВ «Служба миттєвого кредитування», заборгованість ОСОБА_2 станом на 30.11.2021р. складала 54581,04 грн, з яких: 3600 грн - кредит; 50981,04 грн - проценти.
01.12.2021р. ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №1-12, згідно з яким ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Служба миттєвого кредитування», зокрема і до ОСОБА_2 на загальну суму 25596 грн, з яких: 3600 грн - кредит; 21996 грн - проценти.
10.01.2023р. ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали договір відступлення прав вимоги №10-01/2023, згідно з яким ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Вердикт Капітал», зокрема і до ОСОБА_2 .
Зазначені обставини підтверджуються: копією договору про надання фінансових послуг від 06.05.2021р. №2111642467335; копією паспорта споживчого кредиту; листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 02.04.2024 про підтвердження переказу грошових коштів; копією договору факторингу від 01.12.2021р. №1-12 та реєстру боржників; копією договору відступлення прав вимоги від 10.01.2023р. №10-01/2023 та реєстру боржників.
У наявному в справі розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «Вердикт Капітал» /а.с.14/, зазначено, що станом на 10.01.2023р. заборгованість за кредитним договором становить 68670,72 грн, з яких: 3600 грн - кредит; 21996 грн - проценти станом на 30.11.2021р.; 43074,72 грн - проценти за період з 01.12.2021р. по 05.05.2022р.
Суд не погоджується із зазначеним розрахунком з таких підстав.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом було встановлено, що починаючи з 22.05.2021р. кредитор мав право нараховувати тільки проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно з ч.2 ст.625 ЦК України.
Отже, нарахування процентів за ч.2 ст.625 ЦК України з 24.02.2022р. по 05.05.2022р. під час дії в Україні воєнного стану не відповідає вимогам закону.
При виборі й застосуванні норми права до зазначених правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22.
Що стосується періоду з 01.12.2021р. по 23.02.2022р., протягом якого кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» міг нараховувати проценти за ч.2 ст.625 ЦК України, суд зазначає, що позивачем не надано детального розрахунку, який відображає періоди, за які здійснювалось нарахування процентів, та обґрунтованого розміру відсоткової ставки. Оскільки позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження заборгованості відповідача за процентами за період з 01.12.2021р. по 23.02.2022р., хоча саме на позивача покладено обов'язок щодо доведення заявлених позовних вимог, наявність такої заборгованості за цей період є недоведеною.
Тому суд дійшов висновку, що за договором відступлення прав вимоги від 10.01.2023р. від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2 в розмірі 25596 грн, з яких: 3600 грн - кредит; 21996 грн - проценти.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_2 помер і спадщину прийняла ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами спадкової справи.
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. А отже, до ОСОБА_1 як спадкоємця перейшов обов'язок сплатити кредитору борг за кредитним договором №2111642467335 від 06.05.2021р.
Ураховуючи викладене, необхідно задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 25596 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача 13000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, надану позивачу адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС».
Так, відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
На обґрунтування розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 02.01.2023р.; прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявку на надання юридичної допомоги №172 від 23.04.2024р.; витяг з акта №2 про надання юридичної допомоги від 03.04.2025р.
У акті про надання юридичної допомоги зазначено про витрати, здійснені відповідачем:
- надання усної консультації з вивченням документів - 2 год - 4000 грн;
- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі в суд - 3 год - 9000 грн.
Суд вважає, що зазначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно завищеним, оскільки позов є нескладним та поданий у малозначній справі, не потребує допомоги помічників, значних витрат часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, розмір витрат (13000 грн) явно завищений порівняно з ціною позову (36645 грн).
Тому суд вважає обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в цій справі - 5000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог.
Позов заявлено з ціною 36645 грн, а підлягає задоволенню в сумі 25596 грн, що складає 69,85% (25596 х 100 : 36645).
Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2115,06 грн судового збору (3028 х 69,85%) та 3492,5 грн витрат на професійну правничу допомогу (5000 х 69,85%).
Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №2111642467335 від 06.05.2021р. в розмірі 25596 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2115,06 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3492,5 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду.
У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»; місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926;
відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складене 05 травня 2025 року.
Суддя Є.М. Андрощук