Справа № 681/210/25
Провадження № 2/681/254/2025
(заочне)
06 травня 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої - судді Горгулько Н.А., розглянувши в м. Полонному в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
24.02.2025 позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (далі - Товариство), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») та відповідачем 24.12.2019 укладено кредитний договір №24.12.2019-100001578, шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною договору, за умовами якого позивач надає відповідачу кредит у розмірі 16000 грн, строком на 70 днів, а він зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
05.01.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0286-2421, відповідно до якого, кредитодавець надає позичальнику кошти в кредит в розмірі 6100 грн, строком на 14 днів, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 1708 грн.
26.12.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та Товариством укладено договір факторингу №261223-10, за умовами якого Товариство набуло право вимоги за договорами до боржників, визначених в реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №24.12.2019-100001578 від 24.12.2019.
07.08.2024 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та Товариством укладено договір факторингу №070824-1, за умовами якого Товариство набуло право вимоги за договорами до боржників, визначених в реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №0286-2421 від 05.01.2020.
Кредитодавці свої зобов'язання за договорами виконали в повному обсязі.
Взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 за вказаними вище договорами належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 33568 грн, яку представник позивача просить стягнути з останнього.
10.03.2025 ухвалою судді Полонського районного суду Хмельницької області відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідачу копія позовної заяви з доданими документами надіслана позивачем 24.01.2025 листом.
Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання судом направлено копії ухвали про відкриття провадження, однак згідно з відмітки відділення Укрпошти від 09.04.2025 адресат відсутній за вказаною адресою, у зв'язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, але згідно з положеннями п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученим. У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, викладеною в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 24.12.2019 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) № 24.12.2019-100001578 (далі - Договір), шляхом підписання відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) одноразовим ідентифікатором G5259. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 16000 грн, строком на 70 днів. Проценти: 11200 грн, що становить 70% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка) за 70 календарних днів користування кредитом. Неустойка: 160 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання. Спосіб надання кредиту: безготівковим шляхом (а.с. 14-17).
Згідно з даними квитанції від 24.12.2019 на картку № НОМЕР_1 ТОВ «Споживчий центр» перерахував кошти в сумі 16000 грн, за договором №24.12.2019-100001578 (а.с. 27).
26.12.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та Товариством укладено договір факторингу №261223-10 за умовами якого Товариство (фактор) набувало за плату права вимоги за первинними договорами до боржників, які визначені в Переліку. Відповідно до акту приймання-передачі переліку №1 до договору факторингу №261223-10 від 26.12.2023 та Переліку №1 до вказаного договору факторингу Фактор набув право грошової вимоги до відповідача за договором кредиту №24.12.2019-100001578 від 24.12.2019 в сумі 25760 грн, з яких: 12800 грн - заборгованість за основним боргом, 8960 грн - заборгованість за відсотками, 4000 грн - заборгованість за штрафом (а.с. 20-26).
Відповідно до даних довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №24.12.2019-100001578 від 24.12.2019 заборгованість станом на 06.11.2024 становить 25760 грн, з яких 12800 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8960 грн - заборгованість за відсотками та 4000 грн - заборгованість за штрафом (а.с. 36).
Таким чином ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі. У свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим має заборгованість.
Встановлено, що позивач також заявив вимогу про стягнення заборгованості за укладеним між ТОВ «Укр кредит фінанс» та відповідачем 05.01.2020 кредитним договором №0286-2421 в електронній формі, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу позику у розмірі 6100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 14 днів, процентна ставка 2% за кожен день користування, що становить 1708 грн (а.с.9).
Укладаючи цей кредитний договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє всі умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватися цього договору та Правил надання грошових коштів у кредит (які є невід'ємними частинами кредитного договору та разом складають договір) текст яких розміщено на вебсайті кредитодавця (https://creditkasa.com.ua.) (пункт 8 договору) (а.с.9 зворот- 13).
Згідно з п.5.2 вказаних Правил заявник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття Оферти (Акцепт) щодо укладення договору в електронній формі (в рамках ІТС кредитодавця) в особистому кабінеті заявника/позичальника, шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається (відповідний ідентифікатор) кредитодавцем в СМС-повідомленні на номер телефону, вказаний заявником/позичальником в заявці, що вважається підписанням договору відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
07.08.2024 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та Товариством укладено договір факторингу №УКФ-070824-1, за умовами якого Товариство (фактор) набуло за плату права вимоги за первинними договорами до боржників, які визначені в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 до вказаного договору факторингу Фактор набув право грошової вимоги до відповідача за договором кредиту №0286-2421 в сумі 7808 грн, з яких: 6100 грн - заборгованість за основним боргом, 1708 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 29-35).
Відповідно до розрахунку заборгованості позивач заявив до стягнення заборгованість за кредитним договором станом на 29.10.2024 у розмірі 7808 грн, з яких: 6100 грн - основний борг, 1708 грн - заборгованість за відсотками (а.с.44).
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 цього Кодексу).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК У країни).
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Суд наголошує на тому, що позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що саме відповідачем підписано кредитний договір № 0286-2421 від 05.01.2020
На підтвердження укладення договору саме відповідачем до позовної заяви долучено роздруківку моніторингу дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі. Однак, дані докази не можуть підтвердити обставину, що реєстрацію в «Особистому кабінеті» на сайті позивача та заповнення обов'язкових полів заявки на отримання позики здійснив саме відповідач ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять доказів направлення цифрового ідентифікатора (цифрових чи алфавітних комбінацій на мобільний номер відповідача чи електронну пошту), їх отримання останнім та використання для авторизації на сайті відповідача.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про недоведеність заявлених позовних вимог у частині укладення договору №0286-2421 від 05.01.2020 тому у задоволенні стягнення заборгованості в загальному розмірі 7808 грн за даним договором слід відмовити.
Відтак судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та відповідач уклали кредитний договір №24.12.2019-100001578 та погодили його умови щодо розміру кредиту, мети та строку кредитування, сплати процентів за користування кредитними коштами, їх розмір та порядок сплати таких процентів, однак позичальник не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, в результаті чого виникла кредитна заборгованість.
Зважаючи на оформлені у встановленому порядку кредитний договір та договір факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та процентів за їх використання з боржника за кредитним договором №24.12.2019-100001578 від 24.12.2019.
Відповідач не надав відзив на позов, не спростовував розрахунок та розмір заборгованості, не подав своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача.
На підставі викладеного та враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12800 грн, заборгованості за відсотками в сумі 8960 грн, а також штраф в розмірі 4000 грн підлягають задоволенню.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 76,7% від 2422,40 грн, що становитиме 1858 грн (а.с.1).
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Так, на підставі договору про надання правничої допомоги № 07/24-НК від 02.07.2024 (а.с.57) та звіту про виконану роботу про надання правничої допомоги від 02.07.2024 (а.с. 58), адвокатом надано клієнту юридичні послуги загальна вартість яких становить 4000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 15.11.2024, де в призначенні платежу зазначено оплата за надання правничої допомоги згідно договору №07/24-НК від 02.07.2024 за позовом до ОСОБА_1 (а.с. 43).
Отже, згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути вказаний розмір витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 76,7% від 4000 грн, що становитиме 3068 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 137, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 279-282 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за договором №24.12.2019-100001578 від 24.12.2019 в загальному розмірі 25760 (двадцять п'ять тисяч сімсот шістдесят) грн, що складається з 12800 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8960 грн - сума заборгованості за відсотками та 4000 грн - заборгованість за штрафом.
В решті вимог позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судові витрати, пов'язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 1858 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3068 грн.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, поштовий індекс 01133.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А.Горгулько