Справа № 681/1422/24
Провадження 2/681/233/2025
05 травня 2025 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
представниці відповідачки - адвокатки Стужук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
28 листопада 2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (надалі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 3498230324 від 28.03.2024, яка станом на 27.11.2024 становить 55080,00 грн та складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 45080,00 грн - заборгованість за процентами, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування вимог представниця позивача вказувала, що 28.03.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 3498230324, що разом із Правилами надання споживчих кредитів, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальниця була попередньо ознайомлена. Договір позики був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3, 11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 10 000 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п.п. 4.1.-4.2. та п. 4.4. цього договору, його додатків.
Позикодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 10 000 грн.
Однак позичальниця свої зобов'язання відповідно умов договору позики не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 27.11.2024 становить 55080,00 грн. та складається з: 10000 грн. заборгованості за тілом кредиту, 45080,00 грн. заборгованості за процентами.
За захистом своїх прав позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у вказаній сумі та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Згідно з ухвалою судді від 03 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
23 грудня 2024 року по справі ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог, яке було скасовано ухвалою суду від 11 лютого 2025 року за заявою представниці відповідачки та справу призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
27 лютого 2025 року представницею відповідачки адвокаткою Стужук Н.В. за допомогою засобів поштового зв'язку подано відзив по справі, в якому вона проти позову заперечила з мотивів його безпідставності та необґрунтованості, просила відмовити у його задоволенні, зазначила, що відповідачка дійсно брала кредит, однак сплатила на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 9000 грн, тим самим погасивши заборгованість повністю. Також вказала, що застосування денної процентної ставки у розмірі більше 1 %, передбаченої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», порушує права споживача кредитних послуг. Позивачем не надано первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували суму наданого кредиту та належних доказів наявності заборгованості в заявленому розмірі з урахуванням вчиненої відповідачкою оплати.
Також 07.03.2025 до суду надійшла заява представниці відповідачки адвокати Стужук Н.В., в якій остання просила стягнути з позивача на користь відповідачки 10000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
07 березня 2025 року представниця позивача Топчій Д.А. через систему «Електронний суд» подала відповідь на відзив, в якій вказала, що відповідачка узгоджену кредитним договором суму позики не повернула, проценти за користування нею сплатила частково, продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, а тому просить позов задовольнити.
Одночасно представницею позивача подано клопотання про витребування доказів, яке ухвалою суду від 10 березня 2025 року задоволено.
Витребувані докази надійшли до суду 25 березня 2025 року.
В судове засідання представниця позивача не з'явилась, в поданій позовній заяві просила розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Іннова Фінанс».
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, свої інтереси доручила представляти адвокатці Стужук Н.В., яка при розгляді справи проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві, уточнила, що на виконання кредитного договору відповідачкою були сплачені кошти в розмірі 9100 грн, а також просила не приймати до уваги витребуваний судом за клопотанням представниці позивача доказ, оскільки такий витребуваний на стадії оголошення рішення по справі, та, крім того, не є належним доказом по справі, так як надана виписка містить інформацію про декілька однакових зарахувань сум коштів.. Просила стягнути з позивача на користь відповідачки понесені нею витрати на правничу допомогу.
Заслухавши пояснення представниці відповідачки адвокатки Стужук Н.В., дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 28.03.2024 між позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику № 3498230324, який підписано позичальницею електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором jvhlv3slv (а.с.14-25).
Відповідно до умов договору Товариство надає для відповідачки кредит в гривні, а остання зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Основні умови договору позики: сума кредиту за договором складає 10 000 грн (п.2.3 договору); тип кредиту - кредит (п.2.4 договору); строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів (п.2.5. договору); тип процентної ставки - фіксована (п.2.6 договору); стандартна процентна ставка становить 2.2 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 2.5 цього договору (п.2.6.1 договору) та є незмінною (п.4.4. договору): мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.2.7 договору); дати надання кредиту: 28.03.2024 року або наступний за ним календарний день (п.3.2 договору).
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору.
Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п.4.1. договору).
Відповідно до п.3.5 кредитного договору кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів,їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів (а.с.6.1. договору).
Пунктом 6.2. договору сторони визначають, що часткове дострокове повернення кредиту за цим договором повинно здійснюватися у відповідну дату платежу, що вказана в Графіку платежів для сплати процентів.
Зазначена вище інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачці у паспорті споживчого кредиту, який підписаний нею електронним підписом - одноразовим ідентифікатором 19nn61g1x (а.с.27-29).
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів) до договору № 3498230324 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, визначено графік платежів, відповідно до якого сума кредиту та проценти за користування ним сплачуються шляхом внесення 12 платежів, з яких 11 платежів вносяться в сумі 6600 грн кожен та становлять собою проценти за користування позикою з датами сплати 27.04.2024, 27.05.2024, 26.06.2024, 26.07.2024, 25.08.2024, 24.09.2024, 24.10.2024, 23.11.2024, 23.12.2024, 22.01.2025, 21.02.2025, останній 12-й платіж вноситься 23.03.2025 в розмірі 16600 грн та складається з 10000 грн суми позики та 6600 грн процентів за користування нею.
На підтвердження укладання договору позики з ОСОБА_1 . Товариством додано роздруківку з електронної пошти позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої відправлено на електронну пошту відповідачки - ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразові ідентифікатори для підпису договору позики та паспорту споживчого кредиту (а.с.39). Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами (а.с.24, 29 зворот).
Позикодавець свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти у розмірі 10 000 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №19810-1354-96744163 від 28.03.2021, ID операції 1386074172,маска картки НОМЕР_1 (а.с.11), вказана маска картки, на яку перерахована сума кредиту відповідає масці електронного платіжного засобі, вказаного відповідачкою при укладенні кредитного договору.
Факт надходження кредитних коштів у розмірі 10000 грн на банківський рахунок ОСОБА_1 підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» та випискою за договором № б/н за період 28.03.2024-31.03.2024 по рахунку відповідачки (а.с.184-185).
З наданих представницею відповідачки адвокаткою Стужук Н.В. роздруківок з особистого кабінету вебсайту finsfera.ua, який відповідно до Правил надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариства (а.с.30), є частиною інформаційно-телекомунікаційної системи позивача, вбачається здійснення оплати за договором № 3498230324 в загальній сумі 9100 грн, а саме: 27.04.2024 - у сумі 6600 грн, 18.07.2024 - у сумі 1000 грн, 12.08.2024 - у сумі 1000 грн, 15.08.2024 - у сумі 500 грн. (а.с.67,68).
Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість в загальному розмірі 55080 гривень 00 копійок, з яких 10000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 45080 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.
Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з наступного.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на зазначене, суд вважає, що договір надання грошових коштів у позику № 3498230324 від 28.03.2024, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним.
Підписавши договір позики, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.
Позивачем виконано взяті ним зобов'язання за кредитним договором та надано для відповідачки кредит в розмірі 10000 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №19810-1354-96744163 від 28.03.2021, випискою АТ КБ «ПриватБанк» за картковим рахунком ОСОБА_1 , які у сукупності в даному випадку, на думку суду є належними та допустимими доказами надання кредитних коштів для відповідачки у вказаному розмірі.
При цьому суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 , підписавши кредитний договір на отримання коштів, не висловлювала будь яких претензій щодо невиконання Товариством своїх зобов'язань за ним чи неналежного виконання шляхом надання грошових коштів в іншому розмірі ніж передбачено умовами договору, а натомість приступила до виконання його умов сплативши перший платіж відповідно до Графіку платежів 27.04.2024 в передбаченій ним сумі 6600 грн.
Сам факт отримання кредитних коштів не заперечується і представницею відповідачки адвокаткою Стужук Н.В., причому будь-яких доказів про видачу кредиту в іншому розмірі ніж передбачено умовами договору ні відповідачкою ні її представницею суду не надано.
Оскільки, відповідно до умов договору позики відповідачка отримала грошові кошти у розмірі 10000 грн. строком на 360 днів, тобто до 23.03.2025, однак порушила свої обов'язки за кредитним договором та не сплачувала проценти за користування кредитом у строк встановлений графіком платежів за договором допустивши їх прострочення, відтак у кредитодавця виникло право вимагати дострокове повернення суми кредиту та процентів за користування ним.
Вирішуючи питання заявлених позивачем вимог в частині розміру заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки суд зазначає наступне.
Як вбачається з умов кредитного договору для нарахування процентів за користування ОСОБА_1 кредитними коштами передбачено застосування стандартної процентної ставки за весь строк користування кредитом в розмірі 2,2 % в день, нарахування процентів за користування кредитом відповідно до даних позовної заяви здійснювалось станом на 27.11.2024 включно.
Розділом 6 кредитного договору передбачено порядок повернення кредиту та сплати процентів.
Так, у відповідності до п. 6.2. договору сторони визначили, що часткове дострокове повернення кредиту за цим договором повинно здійснюватися у відповідну дату платежу, що вказана в графіку платежів для сплати процентів.
Цивільне законодавство у ст.ст. 6 та 627 ЦК України встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов'язки його сторін.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».
Так, Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Вказаним Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, в якому передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Таким чином, нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка 2,5% застосовується до 22 квітня 2024 року, 1,5% - до 20 серпня 2024 року, а з 21 серпня 2024 діє процентна ставка 1%.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
На підставі викладеного, а також виходячи з зобов'язань за основною сумою боргу та умов укладених договорів, суд вважає, що розрахунок заборгованості по відсотках за користування позикою за період з 28.03.2024 по 27.04.2024 становить 6250 грн (5500 грн (10000 грн ? 2.2 % ? 25 днів) + 750 грн (10000 грн ? 1,5 % ? 5 днів)).
Враховуючи сплату відповідачкою 27 квітня 2024 року суми 6600 грн, з яких 6250 грн мають бути зараховані на погашення відсотків за користування кредитом, а решта 350 грн підлягають зарахуванню як часткове дострокове повернення кредиту, що передбачено п.6.2. укладеного між сторонами кредитного договору.
Відтак сума кредиту, на яку здійснюється нарахування відсотків за користування становить 9650 грн (10000 грн - 350 грн).
Розрахунок відсотків за користування кредитом починаючи з 28.04.2024 по 27.11.2024 включно (дата, по яку нараховувались проценти позивачем відповідно до позовної заяви) становить: 26199,75 грн, що складається з: 16646,25 грн - відсотки за період з 28.04.2024 по 20.08.2024 (9650 грн тіло кредиту х 1,5 % х 115 днів), 9553,50 грн - відсотки за період з 21.08.2024 по 27.11.2024 ( 9650 грн ? 1% ? 99 днів).
Враховуючи, що подальші сплати відповідачкою коштів 18.07.2014, 12.08.2024, 15.08.2024 в загальній сумі 2500 грн були здійснені з порушенням графіка платежів, що призвело до утворення прострочених відсотків, вказана сума підлягає зарахуванню в рахунок їх погашення, а відтак розмір нарахованих відсотків за користування кредитом підлягає зменшенню до 23699,75 грн (26199,75 грн-2500 грн), які і підлягають стягненню з відповідачки.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов Товариства підлягає до часткового задоволення та з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику в загальному розмірі 33349,75 грн, що складається 9650 грн заборгованості по тілу кредиту та 23699,75 грн заборгованості по процентах.
Суд не приймає заперечення представниці відповідачки адвокатки Стужук Н.В. про недоведеність Товариством суми наданого кредиту та пояснення про виконання відповідачкою умов кредитного договору як безпідставні, оскільки такі спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Посилання представниці відповідачки на неналежність як доказу виписки АТ КБ «ПриватБанк» по банківському рахунку ОСОБА_1 також не заслуговує на увагу з огляду на таке.
Вказана виписка дійсно містить інформацію про надходження на банківський рахунок ОСОБА_1 28 березня 2024 року двох платежів у розмірі 10000 грн кожен, однак у сукупності з договором надання кредитних коштів у позику № 3498230324 від 28.03.2024 та квитанцією до платіжної інструкції № 19810-1354-96744163 від 28.03.2024 є належним доказом отримання відповідачкою кредитних коштів до вказаним договором.
Крім того, щодо заперечення представниці відповідачки адвокати Стужук Н.В. щодо прийняття вказаної виписки з мотивів її витребування на стадії оголошення рішення по справі суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 244 ЦПК України якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення певної процесуальної дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду.
Зважаючи, що витребування в АТ КБ «ПриватБанк» вказаної виписки по рахунку відповідачки здійснено ухвалою суду в судовому засіданні 10.03.2024 після поновлення судового розгляду, суд не вбачає підстав для неприйняття вказаного доказу та його недопустимості.
З урахуванням часткового задоволення позову на 60,55 %, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 60,55 % від 2422,40 грн, що становить 1466,76 грн.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову суд приходить до висновку про необхідність розподілу між сторонами витрат на правничу допомогу, понесених відповідачкою.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Представницею відповідачки адвокаткою Стужук Н.В. на підтвердження понесених відповідачкою витрат на правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги № 78 від 20.01.2025, протокол погодження гонорару, який є додатком № 1 до вказаного договору, акт приймання-передачі наданих послуг № 1 за зазначеним договором про надання правової допомоги, квитанцію від 20.01.2025, з яких вбачається, що ОСОБА_1 отримала передбачені договором правові послуги, вартість яких склала 10000 грн та оплатила їх.
Витрати на професійну правничу допомогу відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За положеннями п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, враховуючи часткове задоволення позову, а саме на 60,55 % (при цьому відмовлено в задоволенні позову на 39,45 %), відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, за рахунок позивача підлягають відшкодуванню документально підтверджені понесені відповідачкою витрати в суді першої інстанції на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відмовлених позовних вимог, що становить суму 3945 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 137, 141, 263-265, 268, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 3498230324 від 28.03.2024, яка станом на 27.11.2024 становить 33349 (тридцять три тисячі триста сорок дев'ять) грн 75 коп., з яких: 9650 грн - заборгованість за тілом кредиту, 23699 грн 75 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом, та витрати по оплаті судового збору в сумі 1466 (одна тисяча чотириста шістдесят шість) грн. 76 коп., а всього - 34816 (тридцять чотири тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 51 коп.
В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» на користь ОСОБА_1 3945 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн понесених витрат на правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: вул.Болсуновська, 8 поверх 9 м. Київ поштовий індекс 01014.
Відповідачка - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: