29.04.2025 Справа №607/2502/25 Провадження №3/607/1483/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
захисника особи, яка притягується до
адміністративної відповідальності, адвоката Никитюка Г. І.,
розглянувши матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26 січня 2025 року о 23 год. 43 хв. по вул. Микулинецька, 46, в м. Тернополі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Dodge Journey, р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. На місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6820 № ARHJ-0251 (повірка дійсна до 12 листопада 2025 року), що підтверджується тестом № 2304 від 26 січня 2025 року, результат огляду - 0,81 ‰ проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 не погодився, виявив бажання пройти огляд у найближчому медичному закладі КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР. Згідно висновку лікаря № 48 від 27 січня 2025 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
05 березня 2025 року судом зареєстровано клопотання про закриття провадження у справі, подане захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокатом Никитюком Г. І., у якому він просив долучити докази та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На обґрунтування цього клопотання зазначено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, явно не доведена поза розумним сумнівом, оскільки огляд на стан сп'яніння проведений з порушенням вимог закону, а тому є недійним.
Адвокат Никитюк Г. І. звертає увагу суду на те, що відсутні причини зупинки, а інкриміноване правопорушення ОСОБА_1 за переобладнані зовнішні показчики повороту з жовтого на червоний є порушенням ПДР, та воно не було підставою для зупинки, а було виявлено вже в ході проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, виходячи з правового принципу допустимості доказів, то відсутність повідомлення працівниками поліції про причини зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 очевидно вказує на незаконність вимоги про зупинку транспортного засобу, яким здійснював керування водій.
Також захисник звертає увагу суду, на те, що вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може не перебувати у причинно-наслідковому зв'язку з обставинами про які зазначено вище, адже аналіз застосованої у практиці Європейського суду доктрини «плодів отруєного дерева» очевидно свідчить про заборону використання доказів, які безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.
Зокрема, адвокат Никитюк Р. І. зазначає, що з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що у разі незгоди водія з результатами огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або ж відмови у проведенні огляду на місці зупинки, такий доставляється до найближчого закладу охорони здоров'я, якому надано право на проведення огляду на стан сп'яніння. При цьому, важливим є те, що такий огляд у закладі охорони здоров'я може бути проведено лише лікарем закладу або за відсутності такого фельдшером фельдшерського акушерського пункту, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою. Крім того, висновок про результати медичного огляду складається на підставі Акта медичного огляду. Обов'язковою умовою чинності Акта медичного огляду на підставі якого складається висновок щодо результатів медичного огляду є проведення огляду на стан сп'яніння особи два рази з інтервалом 20 хв. Проте, всупереч вказаним вимогам працівником лікарні інтервалу між повторним обстеження ОСОБА_1 , а саме через 20 хв. після першого огляду, що стверджується доданим працівниками поліції до матеріалів справи диском. Враховуючи наведене, адвокат Никитюк Р .І. просить провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування своїх заперечень адвокат Никитюк Р. І. надав суду копію адвокатського запиту, а також копію відповіді на вказаний запит з доданими документами, серед яких є копія акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 48 який заповнений 27 січня 2025 року о 0 год. 35 хв.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної ОСОБА_1 не з'явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховуючи строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, належне повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи та його неявку у судове засідання та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, у силу ч. 2 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
У судовому засіданні захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Никитюка Г. І. клопотання про закриття провадження підтримав, суду пояснив, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , та відповідно і для подальшого проведення його огляду у медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння, який відбувся з порушеннями, оскільки повторне продуття газоаналізатора відбулося через 15 хв., замість 20 хв., як цього вимагає інструкція.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду показав, що працює інспектором взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП. У січні 2025 року, під час несення служби був зупинений транспортний засіб по вул. Микулинецькій в м. Тернополі. Причини зупинки свідок не пригадує, однак вважає, що вона відображена в постанові про накладення адміністративного стягнення. В подальшому проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння водія, спочатку на місці зупинки, а в подальшому у медичному закладі, ці події були відображені у протоколі про адміністративне правопорушення. Більш детально подій свідок не пригадує.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отож, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена наступними доказами:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 231183 від 27 січня 2025 року;
результатами газоаналізатора Drager Alcotest 6820 № ARHJ-0251, тест № 2304, результат - 0,81‰ проміле
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 189710324, чинним до 12 листопада 2025 року;
направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 січня 2025 року о 23 год. 55хв.;
висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 48 від 27 січня 2025 року, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3942678 від 27 січня 2025 року;
рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП рядового поліції Назарія Хемій від 17 січня 2025 року;
матеріалами відеофіксації.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, його об'єктивна сторона може знаходити свій прояву:
1) керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння;
3) ухиленні від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Пунктами 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
16 лютого 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16 лютого 2021 року № 1231-IX, яким змінено редакцію частини другої статті 266 КУпАП наступним чином: «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення».
Тож після набуття законом чинності, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов'язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора, нагрудної камери чи іншого технічного засобу відеозапису.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці ДТП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не заперечував. Огляд проводився на місці за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 № ARНJ-0251, тест № 0251, результат - 0,81‰ (проміле). З результатом тесту 0,81 ‰, водій не погодився, а відтак працівники поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати разом із ними до медичного закладу для проходження огляду. У медичному закладі ОСОБА_1 проходив огляд, під час якого декілька разів продував газоаналізатор в присутності лікаря, медичних працівників та працівників поліції, газоаналізатор показав перевищення норми. Також водій ОСОБА_1 повідомив лікаря, що травм останнім часом він не отримував, медичних препаратів не вживає, вживав алкоголь близько двох годин тому «в кількості три рази по двадцять». За результатами огляду водія, лікарем складено висновок про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Жодних зауважень щодо технічного стану приладу та мундштука та часу проведення від ОСОБА_1 не надходило. ОСОБА_1 також був ознайомлений із висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 48 від 27 січня 2025 року, про що розписався у висновку. Вказаний висновок став підставою для оформлення стосовно особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 231183 від 27 січня 2025 року.
Аналіз матеріалів, наданих в обґрунтування цього протоколу про адміністративне правопорушення, дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , узгоджуються з вимогами ст. 266 КУпАП та приписами Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376.
Щодо доводів захисника Никитюка Г. І., який стверджує про порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я,то суд звертає увагу на наступне.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Згідно п.1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, за наявності ознак, передбачених п.3 розділу 1 цієї Інструкції (ознаки алкогольного сп'яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п.7 розділу 1 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Пунктом ІІІ даної Інструкції передбачено проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів, зокрема з п. 15 по 22 визначено якими документами оформляється стан алкогольного сп'яніння, а саме із змісту даних пунктів слідує, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду.
Процедури, які повинен здійснити лікар під час проведення обстеження особи на стан сп'яніння деталізовані у змісті Акту медичного огляду, який затверджено вигляді додатку 3 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (наказ МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року).
Згідно пунктів 3, 4, 6, 15, 16, 22 розділу ІІІ Інструкції огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп'яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду. За результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
З наданого захисником акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 48 складеного 27 січня 2025 року о 0 год. 35 хв., вбачається що ОСОБА_1 в ході проведення огляду повідомив лікарю, що вживав алкоголь до двох годин тому «в кількості три рази по двадцять». Час проведення обстеження спеціальним технічним засобом Alcotest 6510 № ARZJ-0792, результат - 0,55‰ проміле о 0 год. 15 хв. Повторний час обстеження спеціальним технічним засобом Alcotest 6510 № ARZJ-0792, результат - 0,54‰ проміле о 0 год. 35 хв. - п. 18 акту.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння), видається на підставі акту медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання "Норма". Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Кожний випадок огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Згідно п. 14 Порядку висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Крім того, відповідно до Наказу від 09 листопада 2015 року № 1452/735 п. 9, використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наведені обставини не свідчить про порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, що мало наслідком неналежності акту та недійсності складеному на підставі останнього висновку.
Слід зазначити про те, що висновок № 48 від 27 січня 2025 року лікаря про стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , який складений на підставі акту № 48 оформленого 27 січня 2025 року о 0 год. 35 хв. зроблений не тільки на підставі замірів з використанням приладу контролю, але і ознак алкогольного сп'яніння, загального стану особи та твердження самого водія щодо вживання ним алкоголю, що відображено у акті п. 16, за підсумками огляду лікарем встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Суду не надано будь-яких доказів щодо визнання недійсними висновку № 48 від 27 січня 2025 року. Також ОСОБА_1 не висловлював зауваження щодо висновку та процедури проходження огляду загалом, а тому, як суд уже зазначав вище, відсутні підстави сумніватися у належності та допустимості цього доказу. Так, процедура огляду на стан сп'яніння фіксується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, що є їх обов'язком, однак оформляється вона документом, де міститься підпис обстежуваної особи та лікаря, який проводив огляд. Саме фіксація лікарем чи фельдшером часу обстеження свідчить про закінчення такої процедури.
Також суд бере до уваги, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3942678 від 27 січня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Вказана постанова чинна та не скасована.
Щодо доводів захисника Никитюка Г. І. про відсутність підстав для зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, то слід зазначити, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не містить такого елементу, як причина зупинки транспортного засобу. Об'єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності, що спростовує доводи адвоката Никитюка Г. І.
За встановлених обставин, проаналізувавши зібрані докази у справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи вищевикладене, коли ОСОБА_1 , реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, він тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відтак встановивши в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд, обираючи адміністративне стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, його вік, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а тому доходить до переконання, що до особи, яка притягається до адміністративно відповідальності слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, тому, у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 38, 40-1, 130, 247, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч),00 грн, який стягнути в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять),60 грн в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі),00 грн в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Тернопільського
міськрайонного суду Герчаківська О. Я.