Справа № 605/61/25
Провадження №2-а/605/7/2025
Іменем України
30 квітня 2025 рокум. Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді Кравчук В.М.,
за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,
представника позивача Юсипіва Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №7/17 від 29.01.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17.02.2025 до Підгаєцького районного суду Тернопільської області, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Підгаєцьким РВ УМВС України в Тернопільській області 17.05.2006, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), подана в його інтересах представником - адвокатом Юсипівим Романом Васильовичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР№000540 від 22 вересня 2023 року, ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1097989 від 14.02.2022) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ), про визнання протиправною та скасування постанови №7/17 від 29.01.2025 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесеної тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - постанова №7/17 від 29.01.2025 року) і накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскільки він знятий з військового обліку, то не відноситься до жодної категорії (призовників, військовозобов'язаних, резервістів), які підлягають відповідальності за ст.210-1 КУпАП; висунуте обвинувачення є неконкретним і незрозумілим, без вказівки, які саме норми законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію він порушив, з врахування довічного статусу особи з інвалідністю ІІ групи та у зв'язку з чим він знятий з військового обліку.
Ухвалою від 19.02.2025 адміністративний позов прийнятий до розгляду та відкрите провадження у цій справі. Судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження призначене на 04 березня 2025 року.
04.03.2025 сторони в судове засідання не з'явилися. Представник позивача Юсипів Р.В. 03.03.2025 подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з зайнятістю в іншому процесі в іншому суді, яке було задоволене, відтак ухвалою суду від 04.03.2025 судове засідання відкладене на 19 березня 2025 року.
04.03.2025 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю з огляду на його безпідставність та необґрунтованість, оскільки оскаржувана постанова №7/17 від 29.01.2025 року є правомірною, прийнятою згідно з нормами чинного законодавства.
19.03.2025 від представника позивача Юсипіва Р.В. до судового засідання через систему “Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зокрема стверджується, що ОСОБА_1 повістку не отримував, не був повідомлений ні телефоном, ні будь-яким іншим чином про факт надсилання на його адресу повістки. У відзиві на позов відповідач не надав жодних доказів про дотримання порядку вручення повістки, ні намагання її вручити позивачу, ні факту його відмови від її отримання. Будь-яких належних та допустимих доказів стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано. Адвокат окремо підкреслив, що у справах про адміністративні правопорушення має застосовуватися стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом».
У судове засідання 19.03.2025 з'явився позивач ОСОБА_1 і його представник Юсипів Р.В. Представник відповідача не з'явився, однак у відзиві на позов клопотав судовий розгляд справи проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оскільки в судовому засіданні з'ясовано, що копія вищесказаних додаткових пояснень сторони позивача, які по суті є відповіддю на відзив, не були позивачем скеровані відповідачу, розгляд справи відкладено на 02.04.2025.
У судове засідання 02.04.2025 з'явився позивач ОСОБА_1 і його представник Юсипів Р.В. Представник відповідача не з'явився, однак у відзиві на позов клопотав судовий розгляд справи проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заперечення на відповідь на відзив від відповідача не надходило.
Сторона позивача не заперечувала проти розгляду справи за такого складу учасників судового засідання. У засіданні було заслухано пояснення позивача та його представника щодо позову, позовні вимоги ними підтримано в повному обсязі з наведених у позові та додаткових поясненнях мотивів. Також долучено роздруківку трекінгу поштового відправлення (повістки) за трек-номером, вказаним у відзиві на позов. Надалі суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 29.04.2025 для надання часу стороні позивача для подання адвокатського запиту до АТ “Укрпошта» з метою отримати відповідь на питання: яким чином проводилося інформування ОСОБА_1 про надходження рекомендованого листа “Повістка ТЦК».
У судове засідання 29.04.2025 з'явився представник позивача Юсипів Р.В. Розгляд справи продовжився за такого складу учасників. Судом долучено до матеріалів справи копії адвокатських запитів та відповідей на ці запити.
Заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши матеріали справи та докази в сукупності, суд встановив таке.
27.01.2025 головним спеціалістом відділення обліку та мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 складено протокол №7/17 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП (арк.спр.9-10), в якому вказано, що 27.01.2025 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з тим, що у додатку Резерв + ним було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку. При звірянні військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку за скоєння ним правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки 16.11.2024 не прибув по повістці №976015, згенерованій в системі АІТС “Оберіг» та надісланій через “Укрпошту», про причини неявки не повідомив. В полі для пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначено: «з даним протоколом не згоден в зв'язку з тим, що повістки нам ніхто не приносив».
29.01.2025 т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_3 склав постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням останнім вимог п.5 ч.10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пп. 2 п.1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (додаток 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами), абз. 2 ч.1 ст.23 України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн (арк.спр.7-8).
ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 , виданим 26.10.2010, відповідно до якого він з цієї підстави є одержувачем державної соціальної допомоги довічно (арк.спр.16).
З довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0342139 від 19.02.2015 вбачається, що за повторним оглядом МСЕК (акт №9/2) ОСОБА_1 є інвалідом другої групи (з дитинства). Інвалідність встановлена довічно (арк.спр.15).
Відповідно до тимчасового посвідчення (взамін військового квитка) № НОМЕР_5 ОСОБА_1 1990 р.н. був прийнятий на облік запасу ІНФОРМАЦІЯ_4 як обмежено здатний 20.07.2007 і в той же день знятий з військового обліку військовозобов'язаних згідно з Наказом МОУ №342 від 09.06.2006 (арк.спр.12).
04.11.2024 в системі АІТС “Оберіг» було згенеровано повістку №976015 з датою явки на 16.11.2024 на 9.00 год. для уточнення даних (арк.спр.37) і надіслано її через “Укрпошту» за адресою зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 (арк.спр.38). 14.11.2024 рекомендоване поштове відправлення скероване відправнику з довідкою про причини повернення, де виділена позначка “адресат відсутній за сказаною адресою» (арк.спр.39-40).
У своїх усних поясненнях в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що про те, що знаходиться в розшуку через порушення правил військового обліку дізнався випадково у січні 2025 року, коли проїздив через один із блок-постів, де його зупинили для перевірки документів. Після цього він терміново з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з'ясування усіх обставин, оскільки був впевнений в тому, що знятий з військового обліку у зв'язку з інвалідністю довічно на підставі висновку МСЕК, відповідно вважав, що не є військовозобов'язаним. Повістки він не отримував, як не отримував і повідомлення про рекомендоване поштове відправлення (про що зазначив при складанні протоколу), місце проживання не змінював, проживає не один, тому в будинку завжди хтось із членів сім'ї є. Наміру ухилятися від явки за повісткою і від уточнення своїх даних в нього не було, оскільки він в будь-якому випадку має право на відстрочку як особа з інвалідністю ІІ групи з дитинства.
Вирішуючи спір, суд виходить з таких законодавчих норм та мотивів, відповідно до встановлених правовідносин.
Відповідно до ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210, 210-1, 211 КУпАП, а саме: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2022 №154 (далі Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень чинного на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у зв'язку із порушенням ним вимог вимог п.5 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", пп. 2 п.1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (додаток 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами), абз. 2 ч.1 ст.23 України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до п.5 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з пп. 2 п.1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (додаток 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Однак, покликання т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_4 на абз. 2 ч.1 ст.23 України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" є некоректним, оскільки зазначений абзац містить положення, відповідно до якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: 2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Вже у відзиві на позов (арк.спр.34) зазначено відповідне положення, закріплене абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", де визначено, що громадяни, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язані з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку суду, якщо повістка повернулася відправнику з підстав відсутності адресата за вказаною адресою, слід з'ясовувати всі обставини, через які вручення повістки не відбулося, та, в залежності від них, вирішувати питання про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП. Натомість у цій справі, відповідач застосував формальний підхід до цього питання, не врахувавши наступного.
Відповідно до пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560: належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
?день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
?день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
?день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 зі змінами, внесеними постановою уряду від 08.10.2024 №1147, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК за повісткою необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Відповідно до трекінгу поштового відправлення з повісткою (арк.спр.60-61), воно прийнято 06.11.2025, прибуло до відділення 09.11.2025, а вже 14.11.2025 скероване на повернення. За даними інтернет-сервісу Delengine.com в с. Угринів Тернопільського району Тернопільської області функціонує пересувне відділення №48020 з графіком роботи: Вт: 12:40-14:25, 11:40-12:55, Чт: 11:40-12:40, 12:40-14:10, тобто лише двічі на тиждень у визначені години. Оскільки 09.11.2024 - субота за календарем, фактично спроба доставки повістки за адресою реєстрації та проживання ОСОБА_1 могла відбутися у вівторок 12.11.2025 або у четвер 14.11.2025. В обох випадках, якщо адресата протягом кількох годин, коли працює пересувне відділення не було вдома, і навіть припустити, що до абонентської поштової скриньки було вкладене повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», то вимога щодо забезпечення наступних трьох робочих днів для явки адресата для одержання рекомендованого листа працівником об'єкта поштового зв'язку не була виконана, адже 14.11.2025 відправлення вже попрямувало у зворотному напрямку.
Таким чином, якщо дійсно працівники пересувного відділення зробили спробу доставити адресату повістку, його тимчасова відсутність вдома впродовж тих кількох годин мала фатальні наслідки, які і оскаржуються позивачем у цій справі. Повістка позивачу була на 9.00 год. 16.11.2024, Укрпошта повернула її 14.11.2024.
Спроба адвоката з'ясувати в АТ “Укрпошта» детальнішу інформацію про порядок доставки саме цього поштового відправлення (повістки №976015) шляхом подання адвокатських запитів (07.04.2025 та 15.04.2025) жодних результатів не дали. Відповіді на запити мають формальний характер з цитуванням положень нормативно-правових актів та посиланням на необхідність додаткового часу для опрацювання запиту, тож інформації доказового значення вони не містять.
Разом з тим, оскільки тягар доказування в адміністративному процесі покладається на суб'єктів владних повноважень, слід відзначити, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що спростували б доводи позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Крім того, позивач добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 як тільки йому стало відомо про те, що через порушення правил військового обліку він знаходиться в розшуку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а.
Отже, суд встановив, що позивач не знав про існування повістки №976015, не був належним чином обізнаним щодо виникнення у нього певного обов'язку, що свідчить про відсутність вини та умислу позивача щодо неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 за викликом на 16.11.2024, 09 год.00 хв.
Оцінюючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач дійшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не врахував об'єктивні обставини по справі, такі як необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
За таких обставин, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, суд вважає за необхідне скасувати постанову від № 7/17 від 29.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відсутності в його діях складу правопорушення.
На підставі ст. 22, 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст. 7, 210-1, 247, 268, 280, 283, 288, 289, 293 КУпАП та керуючись ст.ст.2, 73-79, 159, 241-244, 246, 250, 255, 257-263, 268, 286, 293, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №7/17 від 29.01.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №7/17 від 29.01.2025 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено і підписано суддею 05 травня 2025 року.
Головуюча: Валентина КРАВЧУК