Справа № 601/493/25
Провадження № 1-кс/601/289/2025
05 травня 2025 року місто Кременець
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець клопотання прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кременець Тернопільської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не депутата, непрацюючого, із середньою спеціальної освітою, неодруженого, на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимий -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125, ч.1 ст.121 КК України,
ПрокурорКременецької окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025211010000053 від 06.02.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125, ч.1 ст.121 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що в ніч з 05.02.2025 на 06.02.2025, точного часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_2 , перебували в приміщенні сауни, що на території домогосподарства, що належить ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_4 , де спільно святкували день народження - «20-річчя» ОСОБА_5 , а також спільно розпивали спиртні напої та вживали наркотичні засоби.
В цей час у ОСОБА_5 винник злочинний умисел, з хуліганських мотивів, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 ..
Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , в ніч з 05.02.2025 на 06.02.2025, у невстановлений слідством час, перебуваючи у приміщенні сауни, що за вищевказаною адресою, з хуліганських мотивів, взяв до рук ніж, який там знайшов, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаючи, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, наніс даним ножем один удар ОСОБА_8 в область шиї зліва.
Внаслідок нанесених ОСОБА_5 ударів потерпілому ОСОБА_8 , заподіяні наступні тілесні ушкодження, а саме: різана рана пере-латеральної поверхні шиї зліва, що належить до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (пп.2.3.1 а/,2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).
Крім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч з 05.02.2025 на 06.02.2025, точного часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_2 , перебували в приміщенні сауни, що на території домогосподарства, що належить ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_4 , де спільно святкували день народження - «20-річчя» ОСОБА_5 , а також спільно розпивали спиртні напої та вживали наркотичні засоби, осіб, яких заборонений.
В ході розпиття спиртних напоїв та вживання наркотичних засобів, в ніч із 05.02.2025 на 06.02.2025, точного часу досудовим розслідування не встановлено, у ОСОБА_5 винник злочинний умисел, з хуліганських мотивів, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 після того як він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , в ніч з 05.02.2025 на 06.02.2025, у невстановлений слідством час, перебуваючи у приміщенні сауни, що за вищевказаною адресою, з хуліганських мотивів, взяв до рук ніж, який там знайшов, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, знаючи, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально караним, проте нехтуючи цим, діючи цілеспрямовано та рішуче, з прямим умислом, наніс декілька ударів ножем ОСОБА_9 в область живота та лівого плеча, після чого, не зупинившись на досягнутому, продовжив свою злочину діяльність та при допомозі ножа, який знайшов в приміщенні сауни, наніс один удар в область грудної клітки зліва ОСОБА_9 ..
Внаслідок нанесених ОСОБА_5 ударів потерпілому ОСОБА_9 , заподіяні наступні тілесні ушкодження, а саме: проникаюче поранення грудної клітки зліва з розривом нижньої частки лівої легені та переломом 6 лівого ребра, що супроводжувалась розвитком лівобічних гемотораксу (накопичення крові в плевральній порожнині) та пневмотораксу (накопичення повітря в плевральній порожнині), підшкірної емфіземи зліва, торакоплевральної нориці, що за ступенем тяжкості належить до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя у момент заподіяння (п.п.2.1., 2.1.1 (а), 2.1.2, 2.1.3 (й) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995), а також різану рану лівого плеча, що за ступенем тяжкості належить до легкого тілесного ушкодження із короткочасним розладом здоров'я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день) (пп.2.3.1 а/,2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).
Підставами для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, який усвідомлюючи міру покарання у випадку визнання ним вини у кримінальному провадженні в якому він підозрюється, буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної його поведінки.
У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити. Додатково зазначив, що ризики на даний час не зменшились та продовжують існувати. На думку прокурора, підстав для зміни запобіжного заходу на не пов'язаний з триманням під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 немає.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував відносно задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність наведених слідчим у клопотанні ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника ОСОБА_4 .
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з таких підстав.
В провадженні СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211010000053 від 06.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
06.02.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
07.02.2025 року ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.04.2025 без визначення розміру застави.
02.04.2025 року ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду щодо підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою строком до 05.05.2025 без визначення розміру застави.
23.04.2025 року, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.121 КК України.
Згідно з ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
23.04.2025 року скеровано до суду для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесенному до ЄРДР №12025211010000053 від 06.02.2025 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України. Підготовче судове засідання на час розгляду клопотання не проведено, а тому слід розглядати дане клопотання прокурора в порядку ч.6 ст. 199 КПК України.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі Murrаy v.United Kingdom , 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України.
Долучені до клопотання матеріали свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України, а саме це підтверджує: витяг з ЄРДР №12025211010000053 від 06.02.2025, висновок експерта №231 від 02.04.2025, висновок експерта №210 від 14.04.2025, висновок судово-психіатричного експерта №213 від 13.03.2025, висновок експерта №133 від 21.02.2025, висновок експерта №813/2025-т від 31.03.2025, висновок експерта №812/2025-т від 31.03.2025.
Повідомлена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри.
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування (продовження) запобіжного заходу або в майбутньому.
Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.125 КК України, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до кримінального проступку та тяжкого злочину і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Досудове розслідування, як процедура, пов'язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Відомостей про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, яких було б достатньо для утримання підозрюваного в місці його проживання, слідчому судді не надані.
Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, тобто ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_5 активні дії щодо впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором у судовому засіданні доведено існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яких до ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий судя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак і наявність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, за доводами сторони захисту в судовому засіданні не встановлено.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою слід задоволити та продовжити строк до 02.07.2025.
За таких обставин, клопотання прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 23 год. 59 хв. 02.07.2025 року без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та проголошено 06.05.2025 о 11 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1