Справа №601/1265/25
Провадження № 2-а/601/123/2025
05 травня 2025 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого Мочальської В.М.,
секретаря судового засідання Домінської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Карий В.В., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Карий В.В., звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №848 від 04.12.2024.
Заявлені вимоги мотивує тим, що оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за те, що він не з'явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ланівці) 15.10.2024. Дану постанову позивач отримав 22.04.2025 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження №77847542 у Шумському районному відділі ДВС.
Із оскаржуваною постановою незгідний та вважає її протиправною, оскільки винесена з порушенням процесуальних норм, правопорушення позивачем не вчинялося, оскільки ОСОБА_1 отримав повістку 18.10.2024, а тому не міг з'явитися до відповідача 15.10.2024 про що повідомив ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Постанову було винесено без проведення засідання та дослідження обставин справи. Порушено право особи на надання пояснень, порушено право на захист. За наведених обставин просив поновити строк на оскарження постанови та вищевказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Рух справи.
Ухвалою суду від 28.04.2025 поновлено позивачу строки для оскарження постанови по справі про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 04.12.2024 та відкрито провадження у даній справі.
05.05.2025 на адресу суду надійшов письмовий відзив від представника відповідача Семенюк А.А. на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач позов не визнає та просить у задоволенні відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування представник зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 . На адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 засобами зв'язку була надіслана повістка, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 23.01.2025 на 10 годину, однак 15.10.2024 на 11 годину за викликом не з'явився, про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач та його представник у судове засіданні не з'явилися. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності та вказав, що позов підтримує.
Представник відповідача Семенюк А.А. у судове засідання не з'явилася, у відзиві вказала, що не заперечує щодо розгляду справи у її відсутності.
Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної позовної заяви.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).
Так, згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
На виконання вимог частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).
Відповідно до абзацу 2 частини 1 та частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі - Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов'язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Водночас, військовозобов'язані чи резервісти повинні прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про поважність причин не прибуття за повісткою.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Зокрема, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).
В судовому засіданні встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №848 від 04.12.2024, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 05.10.2024 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів була сформована повістка для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 15.10.2024 та надіслана через АТ «Укрпошта» рекомендованим повідомленнями. ОСОБА_1 зазначену повістку отримав 18.10.2024, однак проігнорував її та не прибув до ТЦК та СП, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами).
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Суд зазначає, що у оскаржуваній постанові у розділі відомості про особу, щодо якої розглядається справа зазначено «задеклароване/зареєстроване місце проживання(перебування) ОСОБА_1 : с. Огризківці Кременецького району Тернопільської області». В постанові відсутні відомості про номер повістки, вказано, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 15.10.2024, повістку отримав 18.10.2024 та не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З повістки № 329988 на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ланівці) на 15.10.2024 на 11 год. для уточнення даних.
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що повістку вручено позивачу особисто 18.10.2024.
З заяви ОСОБА_1 начальнику Шумського ВДВС Киричуку Я.Я. від 22.04.2025 вбачається, що позивач просить ознайомити його з матеріалами виконавчого провадження №877847542.
Згідно витягу із системи «Резерв+» ОСОБА_1 стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ланівці), дані уточнено вчасно.
Позивач, звертаючись до суду з позовом вказав, що повістку він отримав на третій день після дати на яку він викликався.
Відповідач вважає, що дотримався процедури направлення повістки позивачу.
Однак, суд вважає, що відповідач не врахував наступного.
Згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 15.10.2024, повістку отримав 18.10.2024, тобто через три дні від дня, який був визначений для явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ланівці).
Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 позивач не вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ланівці) на 15.10.2024, а тому не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи зазначення начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 у оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ланівці) 18 жовтня 2024 року не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 15 жовтня 2024 року, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
Крім того, відповідачем не спростовано доводи представника позивача про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і їх задоволення, справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю згідно вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Поряд з тим, частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи слідує, що позивачем згідно квитанції про сплату №0048-8329-2318-3076 від 25.04.2025 сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 605 грн 60 коп.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 605 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, суд, -
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 848 від 04.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, провадження у справі закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Карий Володимир Вікторович, місцезнаходження: вул. За Рудкою, 33 оф.107, м. Тернопіль, 46003, РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 05.05.2025.
Головуючий В. М. Мочальська