Справа №601/826/25
Провадження № 2-а/601/97/2025
05 травня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,
з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець адміністративну справу № 601/826/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 21.02.2025, складену відносно ОСОБА_1 . У поданій заяві позивач посилається на те, що 21 лютого 2025 року постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень. Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 55 від 07.02.2025 року та оскаржуваної постанови, встановлено, що 07.02.2025 року близько 09:30 год ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 , 20.11.2024 року у відповідності до вимог ПКМ України № 560 від 18.05.2024 року (зі змінами) за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням який містив у собі повістку № 1316150 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 03.12.2024 року. Поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою На визначену дату і час гр. ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк ( 3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07.12.2016 року № 921 (зі змінами) та від 30.12.2022 року №1487. Позивач зазначає, що 06 лютого 2025 року у застосунку «Резерв +» він побачив застереження про те, що знаходиться в розшуку і сам добровільно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 07.02.2025 року для вирішення непорозуміння. Однак в ІНФОРМАЦІЯ_2 йому повідомили що він не з'явився на повістку 03.12.2024 року і тому його буде притягнуто до адміністративної відповідальності. На всі аргументи позивача про те, що він жодної повістки не отримував, жодних повідомлень від поштарки не надходило, працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 проігнорували. Окрім того, позивач вчасно оновив свої військово-облікові дані, по місцю його проживання та реєстрації жодних сповіщень про повістку не надходило. Позивач не знав і не міг знати про те, що на його ім'я у відділенні AT «Укрпошта» зберігається повістка. Жодних сповіщень на мобільний телефон чи будь куди не надходило, саме тому позивач не забрав повістку та не з'явився на дату та час вказані у ній. Позивач не мав жодного наміру переховуватись чи інших причин для неявки в ТЦК оскільки має належним чином оформлену відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.2 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка діяла на момент його виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім цього слід зазначити, що позивачем надано відповідачу й інші дані окрім адреси місця його проживання, а саме в його електронному кабінеті Резерв+, наявні його мобільний телефон НОМЕР_1 та Email: ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак відповідач для виклику військовозобов'язаного, такими не скористався. Відповідачем, як в протоколі про адміністративне правопорушення так і в постанові не наведено та не надано жодних доказів вручення позивачу повістки (виклику) до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 03.12.2024, тому позивач вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП від 21.02.2025 року є необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права, а також допущених порушень КУпАП при складанні та винесенні оскаржуваної постанови.
В судове засідання представник позивача - адвокат Кушка О.М. подав заяву в якій просить справу слухати у його відсутності та відсутності позивача, підтримав поданий позов і просить його задовольнити з підстав, що вказані у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, хоча про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
24 березня 2025 року на адресу Кременецького районного суду Тернопільської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник вказує на те, що ОСОБА_1 своїми діями (бездіяльністю) порушив вимоги ст. 22 ч. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме не з'явився на 07.11.2024 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому постановою № 317 від 21.02.2025 його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. При складанні протоколу позивачу роз'яснено права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП та вимоги ст. 63 Конституції України. З підстав вищевикладеного представник відповідача наголошує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв в межах наданих повноважень, не порушуючи права та законні інтереси позивача та у спосіб визначений законодавством. Відтак заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 вважають безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Представник відповідача просить справу слухати у її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 21.02.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 17 000 грн. У даній постанові вказано, що гр. ОСОБА_1 , 20.11.2024 року у відповідності до вимог ПКМ України № 560 від 18.05.2024 року (зі змінами) за допомогою поштового зв'язку «Укрпошта» направлявся рекомендаційний лист з повідомленням який містив у собі повістку № 1316150 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 03.12.2024 року. Поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно пп.2, п.41 Постанови Кабінету Міністрів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставляння відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Згідно абз. 1, п. 1, статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період направлення для проходження медичного огляду. На визначену дату і час гр. ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк ( 3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07.12.2016 року № 921 (зі змінами) та від 30.12.2022 року № 1487. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
07 лютого 2025 року начальником групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 складено протокол № 55 відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністартивного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Із військово-облікового документу сформованого через систему Резерв плюс та військово-облікового документа слідує, що 16.08.2024 ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16.08.2024 ним пройдено ВЛК та 02.12.2024 ним уточнено дані.
Згідно довідки № 3/450 від 13.02.2025 ОСОБА_1 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.2 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», строком до 10.04.2025.
Із довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ № 241661 слідує, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи загального захворювання.
Згідно повістки № 1316150 слідує, що на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було виписано повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 03.12.2024 року о 09:00 год. для уточнення даний.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Указом Президента України N 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Частина третя ст. 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Відповідно до п. 28 згаданого вище Порядку, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктом 40 цього Порядку передбачено, що під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Згідно з пп. 2) п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Однак відповідачем не надано суду доказів про направлення повістки №1316150 про виклик ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та належного повідомлення позивача про необхідність такої явки на 03.12.2024. При цьому, 02.12.2024 ОСОБА_3 були уточненні дані.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357\10134\17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що відповідачем не подано доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у постанові адміністративного правопорушення.
Також, відповідачем не надано доказів необхідності явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , виклику позивача для уточнення даних, а також доказів вжиття органом, на який покладено ведення військового обліку військовозобов'язаних заходів щодо взяття військовозобов'язаного на військовий облік
Відповідно до ст. 72, 76, 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведеного суд вважає, що при винесенні вказаної постанови посадовою особою не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративні правопорушення, чи винна дана особа в їх вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Не надання відповідачем належного доказу стосовно вчинення позивачем порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що стало підставою для складання оскаржуваної постанови, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а тому недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 210-1, 247, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 161, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 21 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Позивач: ОСОБА_1 , житель: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Головуючий: Г. С. Білосевич