Справа № 459/1427/25 Провадження № 3/459/543/2025
05 травня 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУ НП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинки України, працюючої фомувальницею ТОВ «Дюна Веста», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП
23.04.2025 близько 22:00 год перебуваючи за адресою місця проживання у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 кричала на сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та взявши за шию відштовхнула його, чим вчинила відносно останнього фізичне та психологічне домашнє насильство, оскільки завдала шкоди його фізичному та психологічному здоров'ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, 23.04.2025 близько 22:00 год, перебуваючи за адресою місця проживання у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , вчинила відносно свого колишнього чоловіка психологічне домашнє насильство, а саме кричала на гр. ОСОБА_3 , висловлювалася у його сторону нецензурною лайкою та ображала, чим завдала шкоди його психологічному здоров'ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнала, повідомила суду обставини вчинення адміністративного правопорушення, що аналогічні, викладеним у протоколі, просила суд суворо її не карати.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст.173-2 КУпАП з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративно караним визнається діяння, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно із ч. 2 ст. 173-2 КУпАП адміністративно караним визнається діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно з ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних адміністративних правопорушень підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, а саме:
-протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД № 451681 та серії ВАД №451670 від 28.04.2025, які відповідають вимогам ст. 256 КУпАП;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23.04.2025, який повідомив, що його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Пояснив , що 23.04.2025 близько 22:20 год за місцем спільного проживання став очевидцем конфлікту, який відбувся між батьками. Зазначив, що при спробі зупинити конфлікт, його матір ОСОБА_1 схопила сина нігтями за шию, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження та відчув фізичну біль. Після чого, його батько виштовхав матір із кімнати;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 23.04.2025, який повідомив, що із колишньою дружиною ОСОБА_1 проживають за спільною адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що 23.04.2025 між ним та його колишньою дружиною відбувся конфлікт, у ході якого ОСОБА_1 кричала на нього, виражалась нецензурною лексикою у його сторону. Під час сварки був присутній син, який намагався залагодити ситуацію. Натомість, ОСОБА_1 , схопила сина нігтями за шию що завдало хлопцю тілесних ушкоджень. Після чого, ОСОБА_3 випхав ОСОБА_1 із кімнати;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 28.04.2025, яка повідомила, що проживає разом із колишнім чоловіком та сином за адресою: АДРЕСА_1 . Вказала, що із колишнім чоловіком часто конфліктує. У день події 23.04.2025 між колишнім подружжям виник конфлікт. ОСОБА_1 визнає, що була дуже розлючена та агресивно себе поводила. Натомість, синові тілесних ушкоджень умисно не завдавала, а лише його відштовхнула. Про вчинене ОСОБА_1 щиро жаліє;
-формою оцінки ризиків домашнього насильства від 23.04.2025 відносно постраждалих осіб сина ОСОБА_2 та колишнього чоловіка ОСОБА_3 , де працівниками поліції визначено рівень небезпеки - низький.
Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП доведеною повністю.
Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Вказані вище матеріали складені щодо однієї особи та знаходяться у провадженні одного судді, уповноваженого на їх розгляд.
У зв'язку з чим, на підставі ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру судової справи №459/1427/25 (провадження по справі № 3/459/543/2025).
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу, що буде згідно із ст. 23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір.
Окрім цього, разом з протоколом до суду надійшло клопотання начальника Шептицького РВП ГУ НП у Львівській області про вирішення питання про направлення кривдника ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників.
Відповідно до статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Так, у п. 10 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Враховуючи встановлені обставини справи, беручи до уваги те, що дане правопорушення вчинене вперше, та згідно з формою оцінки ризиків визначено низький рівень небезпеки вчиненого правопорушення відносно постраждалих осіб, суд дійшов висновку про відсутність необхідності направлення ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя
Справи про адміністративні правопорушення №459/1427/25 та №459/1428/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП об'єднати в одне єдине провадження та присвоїти справі реєстраційний №459/1427/25, провадження по справі № 3/459/543/2025.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Червоноградський міський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у вказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя: М. В. Мельникович