Справа № 459/449/25
Провадження № 1-кп/459/28/2025
05 травня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Шептицький кримінальне провадження № 42024140000000209 від 06.09.2024 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Себечів, Сокальського району, Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, з ІІІ групою інвалідності, на утриманні якого перебуває троє неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України
Обвинувачений ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, подальшого незаконного збагачення, 21.10.2024, близько 15 год. 30 хв., перебуваючи в АТ «ПУМБ», а саме у відділенні №1, що знаходиться на пр. Шевченка, 8/23 у місті Шептицький, Львівської області, одержав від ОСОБА_6 для себе та третьої особи неправомірну вигоду в сумі 13 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 21.10.2024 становило 539 500 грн за здійснення ним впливу на прийняття рішення службовими особами Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров?я України» про видачу висновку судово-психіатричної експертизи щодо наявності психічного захворювання у ОСОБА_7 , неможливості самостійно усвідомлювати нею значення своїх дій, керувати ними та потреби у постійному догляді за останньою та суддю Сокальського районного суду Львівської області про прийняття рішення щодо визнання ОСОБА_7 недієздатною та призначення їй опікуна - ОСОБА_6 , які відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
За згодою сторін згідно із ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи по даному провадженні допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на особу. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою у вчиненому визнав повністю у обсязі пред'явленого обвинувачення та щиро розкаявся. Пояснив, що він працював у АТ «ПУМБ» на посаді директора, має юридичну освіту. Приблизно в середині вересня 2024 року до нього звернувся невідомий чоловік для консультації з приводу відстрочки від призову на військову службу. Останній пояснив, що його мама хворіє, тому він мав намір рішенням суду визнати її недієздатною та призначити його опікуном. Він, в свою чергу, повинен був вплинути на посадових осіб Львівської психіатричної лікарні для прийняття рішення про визнання особи недієздатною та призначення ОСОБА_6 опікуном. Домовилися, що вартість послуг становитиме 13000 доларів США, які він отримав 21.10.2024 від ОСОБА_6 імітованими купюрами при зустрічі з останнім та в ході чого того ж дня був затриманий.
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи наведені вище докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Вина обвинуваченого у тому, що він одержав неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Ці дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Щире каяття, як обставина, що пом'якшує покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Разом з тим, суд враховує і особу обвинуваченого, його вік, який не працює, у якого наявна третя група інвалідності, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, скарг від сусідів за місцем проживання не надходило, раніше не судимий.
Згідно із ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження учинення нових злочинів можливе при застосуванні до нього покарання у виді штрафу.
Санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачено покарання, зокрема у виді штрафу розміром від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Оскільки ОСОБА_4 вчинено вищезазначене правопорушення, суд дійшов висновку про призначення покарання обвинуваченому в межах ст. 53 КК України, що передбачає штраф в розмірі не меншому за розмір отриманого ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 31 765 (тридцять одна тисяча сімсот шістдесят п'ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 540 005 (п'ятсот сорок тисяч п'ять) грн.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили заставу повернути заставодавцю ОСОБА_8 у розмірі 121120,00 грн, внесену ним в інтересах ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23.10.2024 на розрахунковий рахунок територіального управління ДСА України в Львівській області, згідно квитанції №9358-3508-9424-9101 від 23.10.2024.
Арешти, накладені на речові докази та майно обвинуваченого ухвалами слідчого судді від 23.10.2024, 01.11.2024 - скасувати.
Після вступу вироку у законну силу речові докази по справі, що є письмовими документами, цифровими дисками та імітаційними грошовими коштами в сумі 13000 доларів США, відповідно до ст.100 КПК України - залишити при матеріалах кримінального провадження; купюру номіналом 100 доларів США (серії та номер PF 50005630F), мобільний телефон марки «Самсунг» IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 , модель SM-A525 F\DS - повернути законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1