Справа № 464/1481/25
пр.№ 2/464/1158/25
05.05.2025 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
у складі: головуючої судді - Сабари Л.В.,
секретаря судового засідання - Варениці Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, укладений 10 листопада 2001 року, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №2790.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 10 листопада 2001 року перебуває з відповідачем у шлюбі. В подружжя є спільній діти, з яких неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, позивач зазначає, що між ним та відповідачем наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Між ними втрачено почуття любові та поваги один до одного, спільного господарства не ведуть, разом не проживають. Таким чином вважає, що шлюб фактично припинився, а подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме його інтересам, а відтак просить позов задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 10.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадженні у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, що в ньому викладені, просив такий задовольнити та розірвати шлюб, звернувся до суду з заявою про завершення розгляду справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, не заперечила щодо розірвання шлюбу, звернулася до суду з заявою про завершення розгляду справи за її відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З'ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічне положення містить ч. 1 ст. 24 СК України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 106 або одного з них відповідно до статті 107 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.02.2025, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 10 листопада 2001 року уклали шлюб, зареєстрували такий у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що складено актовий запис за №2790. Після державної реєстрації шлюбу, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 ».
В подружжя є неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.03.2011.
Судом встановлено, що сторони міцної сім'ї не створили, не проживають разом, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. Між ними втрачено почуття любові, без якого повноцінна сім'я існувати не може, а примирення неможливе.
З цього слідує, що між сторонами виник спір з приводу розірвання шлюбу, який вони, враховуючи наявність неповнолітньої дитини, не можуть розірвати в позасудовому порядку.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечила проти задоволення позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим. З цього слідує, що подальше збереження шлюбу, який існує формально, суперечитиме інтересам сторін, а тому позов слід задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, згідно з якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., а відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, відтак суд приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, що становить 605,60 грн., а решту судових витрат у розмірі 605,60 грн. стягнути з відповідача на його користь.
На підставі ст. ст. 24, 105, 112 СК України, керуючись ст. ст. 2, 12, 89, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити.
Шлюб, укладений 10 листопада 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №2790, - розірвати.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 05 травня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Головуюча Сабара Л.В.