Справа №463/10514/24
Провадження №1-кс/463/3842/25
06 травня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
Адвокат ОСОБА_3 ,який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно. Просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2024 року у справі 463/10514/24 в межах кримінального провадження № 42024142410000218 від 22.10.2024 року, в тому числі на мобільний телефон «One Plus 8 pro» з сім-карьою мобільного оператора НОМЕР_1 , а також договір купівлі-продажу квартири від 23.10.2019 року з витягом на 5 арк.
Вважає, що слідчий суддя неправомірно наклав арешт на вказане майно, оскільки вказане майно не має жодного відношення до кримінального провадження № 42024142410000218 від 22.10.2024 року. Вказане майно набуто законним шляхом. На даний момент органом досудового розслідування не здобуто жодних доказів, що дане майно містить у собі сліди вчинення кримінального правопорушення. Відтак просить скасувати вказаний арешт майна.
В останнє судове засідання представник власника майна та власник майна не прибули з невідомих для суду причин, однак повідомлялись про час та місце розгляду вказаного клопотання належним чином. Від представника власника майна надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та прохання задоволити вказане клопотання.
Слідчий ТУ ДБР у м. Львові не прибув з невідомих для суду причин, однак повідомлявся про час та місце розгляду вказаного клопотання належним чином. Від нього на адресу суду надійшло письмове заперечення.
Вивчивши клопотання про скасування арешта майна та додатки до нього, з'ясувавши думку учасників справи, суд вважає, що клопотання про скасування арешту на майно задоволенню не підлягає.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 листопада 2024 року у справі 463/10514/24 в межах кримінального провадження № 42024142410000218 від 22.10.2024 року, в тому числі на мобільний телефон «One Plus 8 pro» з сім-карьою мобільного оператора НОМЕР_1 , а також договір купівлі-продажу квартири від 23.10.2019 року з витягом на 5 арк.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження арештоване майно визнано речовим доказом постановою слідчого ТУ ДБР у м. Львові, дослідження яких може відбутися тільки на стадії судового розгляду. На даний час судом не досліджено зазначені речові докази та інші пов'язані з ними докази. Крім того слідчий суддя бере до уваги той факт, що відомостей про огляд вилученого майна до органу досудового розслідування на даний час не надходило. Крім того з вказаним майном не було на даний час проведено жодних слідчих дій. За таких обставин слідчий суддя вважає неможливим зняття арешту з майна, яке визнано речовим доказом.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що арешт майна з метою забезпечення збереження майна не обмежений його видами або колом осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, якщо таке майно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, а арешт накладений з метою їх збереження.
За таких обставин вказане рухоме майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є предметом кримінально-протиправних дій. Завданням накладення арешту у даному випадку є запобігання можливості знищення майна.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи, що кримінальне провадження № 42024142410000218 від 22.10.2024 року на теперішній час знаходиться на стадії досудового розслідування, речові докази у вказаному кримінальному провадженні не дослідженні судом, крім того вказане майно, на думку органу досудового розслідування містить у собі сліди вчинення кримінального правопорушення,а власником майна не доведено, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Посилання заявника на порушення його прав власника майна, у даному випадку не можна прийняти, оскільки заявник не позбавлений можливості володіти ним, а обмеження у праві власності та розпорядженні ним носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.
Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.
З урахуванням викладеного, клопотання - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.174,371-372 КПК України,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1