Справа №463/4121/25
Провадження №1-кс/463/4241/25
про арешт майна
06 травня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання старшого дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142360000413 від 4 травня 2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
дізнавач звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на мобільний телефон марки iPhone 12, ІМЕІ НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_5 , з метою збереження речового доказу та слідів вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Клопотання мотивує тим, що 3 травня 2025 року у Львівське районне управління поліції №1 ГУНП у Львівській області надійшов рапорт від працівників Національної гвардії України про те, що 3 травня 2025 року приблизно о 19:36 год. за адресою м. Львів, вул. Грабовського, 11, під час проведення поверхневої перевірки у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявили зіппакет з невідомою речовиною світлого кольору, яку останній добровільно видав з нагрудної сумки. В ході ОМП зіппакет з невідомою речовиною світлого кольору було вилучено дізнавачем за участі понятих та поміщено у спец пакет. Вказані матеріали про вчинення кримінального проступку зареєстровані 3 травня 2025 року в Інформаційно-телекомунікаційній системі Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області (Інформаційному порталі Національної поліції України - журналі єдиного обліку) за №18659 та після цього дізнавачем відділу дізнання даного підрозділу відомості за вказаним фактом 4 травня 2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142360000413, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. 3 травня 2025 року старшим дізнавачем відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. Грабовського поблизу Цитаделі було вилучено: зіп-пакет з невідомою речовиною світлого кольору, яку в подальшому поміщено у спец пакет з надписом «Національна поліція України» ICR 0226080. Окрім цього в ході огляду місця події 3 травня 2025 року у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки iPhone 12, ІМЕІ НОМЕР_1 , який поміщено в спецпакет ICR 0226081. 4 травня 2025 року старшим дізнавачем відділу дізнання Львівського районного управління поліції №1 капітаном поліції ОСОБА_3 винесено постанову про визнання предмету речовим доказом (мобільний телефон марки iPhone 12, ІМЕІ НОМЕР_1 ). Вказує, що враховуючи вищенаведене, а також те, що мобільний телефон марки iPhone 12, ІМЕІ НОМЕР_1 в подальшому може бути використаний як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення його збереження, а також з метою запобігання можливих наявних ризиків щодо його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, подане клопотання просить задовольнити та накласти арешт на вказаний мобільний телефон.
Матеріали клопотання були подані до Личаківського районного суду м. Львова 5 травня 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , клопотання призначено до розгляду на 6 травня 2025 року.
В судове засідання 6 травня 2025 року дізнавач ОСОБА_3 не з'явилась, в клопотанні просила здійснювати розгляд такого без її участі та без участі прокурора.
Власник майна ОСОБА_5 , що належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання також не з'явився, подав 6 травня 2025 року до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, згідно з якою щодо арешту майна не заперечує.
Оглянувши представлені матеріали клопотання, приходжу до наступного.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Відділ дізнання Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12025142360000413 від 4 травня 2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
З протоколу огляду місця події від 3 травня 2025 року, проведеного старшим дізнавачем відділу дізнання Львівського районного управління №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , вбачається, що в ході такого виявлено та вилучено мобільний телефон марки iPhone 12, ІМЕІ НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 .
Постановою старшого дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 4 травня 2025 року зазначений вище вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025142360000413 від 4 травня 2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частинами 11, 12 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Дізнавач довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя погоджується з тим, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні дізнавача.
Завдання, для виконання якого дізнавач звертається з клопотанням може бути виконане. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Метою накладення арешту на майно, зазначене дізнавачем у клопотанні, є забезпечення збереження речового доказу, в тому числі для проведення судових експертиз.
Підставами накладення арешту на зазначене у клопотанні майно є необхідність забезпечення зберігання даного речового доказу шляхом накладання арешту.
Дізнавач довела, що зазначене у клопотанні майно є речовим доказом, оскільки таке могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв'язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.
Незастосування арешту майна може привести до настання наслідків, що перешкоджатимуть збереженню речових доказів.
Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також відсутність заперечень з боку власника майна, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 236, 395 КПК України, -
клопотання старшого дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони користування та розпорядження на мобільний телефон марки iPhone 12, ІМЕІ НОМЕР_1 , користувачем якого є ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором
Слідчий суддя ОСОБА_1