441/699/25 2/441/584/2025
06.05.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого, судді - Ференц О.І.,
за участю секретаря судових засідань - Пеленської Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Городоцької міської ради Львівської області про визнання права власності на частки в житловому будинку як на майно колгоспного двору,
Позивачі 14.04.2025 звернулися до суду із позовом до Городоцької міської ради Львівської області про визнання права власності на частки в житловому будинку як на майно колгоспного двору, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_5 . Після смерті мами ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса за оформленням спадщини. Однак нотаріусом було встановлено, що житловий будинок на АДРЕСА_1 має статус колгоспного двору. Згідно даних погосподарських книг с. Родатичі Городоцького району Львівської області головою двору була ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а членами двору станом на 15.04.1991 були ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . На даний час у них є необхідність у визнанні права власності на частки у вищевказаному житловому будинку, тому вони змушені звернутися із вказаним позовом до суду.
Позивачі в судове засідання не з'явились, представниця позивачів - адвокат Мартин В.І., в телефонному режимі просила про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримують у повному обсязі та просять його задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, вирішення спору покладає на розсуд суду.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що головою колгоспного двору за адресою АДРЕСА_1 була ОСОБА_5 (а.с.12). Згідно даних погосподарських книг по с. Родатичі Городоцького району Львівської області за 1991-1995 роки в с. Родатичі рахується господарство, особовий рахунок № НОМЕР_1 , який належить колгоспному двору, головою якого була ОСОБА_5 , члени двору - ОСОБА_2 , 1961 р.н., ОСОБА_6 , 1950 р.н., ОСОБА_3 , 1989 р.н., ОСОБА_1 , 1963 р.н., та ОСОБА_7 , 1992 р.н. (а.с. 34-36).
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Родатичі Городоцького району Львівської області (а.с.14). Спадкова справа після її смерті не заводилася (а.с.17). Згідно довідки виконкому Городоцької міської ради Львівської області № 555 від 28.08.2024 на день смерті ОСОБА_5 вона проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , разом з нею за цією адресою проживав та був зареєстрований син - ОСОБА_8 , 1950 р.н. (а.с.13).
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Родатичі Городоцького району Львівської області (а.с.15).
Будинок АДРЕСА_1 1936 року забудови (а.с.25).
Право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за колгоспним двором, головою якого була ОСОБА_5 (а.с.21).
ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Павлишщин Х.М. із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 803/02-31 від 07.04.2025 їй відмовлено у видачі такого з огляду на те, що спадкове майно належить до суспільної групи «колгоспний двір» (а.с.16).
У відповідності до ч.2 ст.9 Закону СРСР «Про власність в СРСР», який набрав чинності 01.07.1990, майно селянського господарства належить його членам на праві загальної спільної власності, якщо інше не передбачено законодавчими актами союзної і автономної республіки.
Пунктом 4 Постанови Верховної Ради УРСР від 26.03.1991 № 885-12 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» (що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що правила, які містяться в Законі УРСР «Про власність» і були передбачені Законом СРСР «Про власність СРСР», застосовуються з дня введення в дію Закону СРСР, тобто з 1 липня 1990.
Як роз'яснив Пленум ВСУ в п. 6 постанови від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами) - положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних у відповідності до ст.123 ЦК УРСР. Згідно зі ст. 4 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону "Про власність" загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990.
Як видно із копій свідоцтв про смерть серії НОМЕР_2 від 27.08.2024 та серії НОМЕР_3 від 12.12.2024 відповідно, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Родатичі Городоцького району Львівської області (а.с.14-15). ОСОБА_7 народилася у 1992, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 у спірному колгоспному дворі не проживала.
Таким чином останніми членами колгоспного двору, які не втратили частку в майні цього двору, є позивачі.
Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За правилами ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що житловий будинок на АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, позивачі є останніми членами цього колгоспного двору і не втратили частку в майні такого, відтак за кожним із них слід визнати право власності на 1/3 частину вищевказаного житлового будинку як на майно колгоспного двору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 328, 392 ЦК України, ст.10, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 як на майно колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 як на майно колгоспного двору.
Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 як на майно колгоспного двору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Головуючий Ференц О.І.