Дата документу 06.05.2025
Справа № 334/3596/25
Провадження № 1-кс/334/1183/25
06 травня 2025 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання, суб'єкт, дії якого оскаржуються: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
05 травня 2025 року до слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання ОСОБА_3 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заявник у скарзі просить прийняти дану скаргу до розгляду, зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 негайно звільнити ОСОБА_3 який незаконно утримується на території ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування скарги зазначено, що 04.05.2025 невстановлені особи, без правових на те підстав, затримали громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Наразі вказана особа перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_4 за відсутності харчування, ліків та зв'язку. Його змушують проходити ВЛК за відсутності документів щодо стану його здоров'я. ОСОБА_3 не є порушником згідно зі ст. 210-1 КУпАП. Втім його затримання триває понад 3 години, а згідно ст.263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш, як три години.
Вивчивши матеріали клопотання приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження, з наступних підстав.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 18 ч. 1 вказаної статті слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Основним призначенням слідчого судді є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження у справі на досудових стадіях. Це зумовлює специфічний характер виконуваної ним кримінальної функції, яка полягає у забезпеченні законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудовому провадженні.
Відповідно до ст. 206 КПК України загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, зокрема: Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави дійти висновку, що слідчий суддя здійснює повноваження, зокрема і передбачені ст. 206 КПК України, за умови, що існує кримінальне провадження на стадії досудового розслідування.
Таким чином розгляду в порядку ст.206 КПК України підлягають клопотання/скарги, які виникають із кримінально-правових відносин, та обов'язки щодо захисту прав людини у слідчого судді виникають в ході досудового розслідування.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про попереднє ув'язнення» підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального-процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Таким чином, відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України та Законом України «Про попереднє ув'язнення» вбачається, що слідчий суддя може зобов'язати орган державної влади чи службову особу додержатися прав такої особи, якщо вона тримається під вартою в слідчому ізоляторі Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Доводи скарги адвоката зводяться до незгоди з діями працівників ТЦК стосовно утримання його підзахисного ОСОБА_3 .
Відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан задля протидії військовослужбовцям російської федерації.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст.102, п.1, п.17, п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації, який продовжено і на теперішній час.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
На даний час на території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України проводяться заходи з загальної мобілізації.
Органом, який проводить загальну мобілізацію є у тому числі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Порядок проведення мобілізації закріплений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого скарга на дії працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подається до вищестоящого органу в порядку підпорядкованості, а в разі незгоди з рішенням вищестоящого органу до суду в порядку адміністративного судочинства.
Водночас незгода із діями працівників ТЦК та СП не належить до юрисдикції та повноважень слідчого судді, компетенція якого розповсюджується лише на стадію досудового розслідування. А тому, у слідчого судді відсутні повноваження, визначені КПК України для розгляду у порядку ст. 206 КПК України даного клопотання, поданого не в рамках кримінального провадження.
Стаття 206 КПК України не містить порядку ухвалення рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження, яке подано в порядку ст. 206 КПК України.
Частиною 4 статті 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, встановлено, що у разі якщо норми положення КПК України не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_3 , в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти з дня її отримання безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1