05 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/2578/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 14.11.2024
у складі судді: Стасюк С.В.,
та постанову Північного апеляційного господарського суду
від 03.04.2025
у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючий), Сітайло Л.Г.,
Пантелієнка С.В.,
у справі за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) 14.04.2025, засобами електронного зв'язку, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі № 910/2578/24.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/2578/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 14.04.2025.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до підпункту 10 пункту 2 статті Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент звернення із заявою, ставка судового збору за подання заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство, становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 був (на момент звернення із заявою про визнання кредиторських вимог) був встановлений у розмірі 3028, 00 грн.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній на момент подання касаційної скарги).
Отже, звертаючись 14.04.2025 з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 в оскаржуваній частині заявнику належало сплатити судовий збір в сумі 19 379, 20 грн., (200% від 12112 (3028*4)), із застосування коефіцієнту 0,8 пониження ставки судового збору за подання касаційної скарги в електронній формі.
14.04.2025 від заявника надійшло клопотання про приєднання квитанції про оплату судового збору за касаційною скаргою від 08.04.2025, до якої долучено документ, що засвідчує здійснення операції розрахунку в Торгово-сервісній мережі Privat24 в сумі 8080,00 грн.
Згідно з приписами частин першої і другої статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини першої статті 6 Закону "Про судовий збір").
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
З пункту 37. Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу".
Пунктом 41. Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.
Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.
Проте доданий до касаційної скарги документ не може бути прийнятий як належний доказ сплати судового збору у даній справі, оскільки не містить всіх реквізитів ідентифікації скарги та не містить "Призначення платежу" відповідно до вимог п. п. 37, 41 Інструкції.
Крім того, ОСОБА_1 заявлено клопотання про зменшення судового збору за подання касаційної скарги в якому зазначає, що сума судового збору яка належить до сплати є надмірною для заявника, як для особи, що немає жодного доходу та непрацевлаштована.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи та надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте, заявником не надано достатніх доказів, що підтверджують доводи викладені в обґрунтування заявленого клопотання про зменшення судового збору, не надано доказів фінансового стану на момент звернення із касаційною скаргою, що давали б змогу застосувати положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд зазначає, що статті 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.
Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про зменшення судового збору.
Водночас, Суд вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1 не позбавлений права на повторне подання клопотання про зменшення його розміру в порядку передбаченому статтею 8 Закону України "Про судовий збір" надавши при цьому докази в обґрунтування доводів викладених в такому клопотанні.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної скарги надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 19 379, 20 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 287, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, суддя Верховного Суду,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі № 910/2578/24 залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк