06 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/10124/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ДК «ІНФОРМАЦІЯ_1», скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_2
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3,
ДК «ІНФОРМАЦІЯ_1» 28.04.2025 через Електронний суд звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 (повний текст постанови складено та підписано 07.04.2025) у справі №910/10124/23 в частині стягнення з ДК «ІНФОРМАЦІЯ_1» ІНФОРМАЦІЯ_4 пені та ІНФОРМАЦІЯ_5 штрафу, а справу в скасованій частині передати на новий розгляд.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №910/10124/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Ємця А.А.
Відповідно до частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
ДК «ІНФОРМАЦІЯ_1» у касаційній скарзі з посиланням на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що:
судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме статей 549, 610, 611, частину другу статті 693 Цивільного кодексу України, оскільки позивач надіслав відповідачу лист щодо повернення попередньої оплати і цим реалізував надане йому законом право вимагати повернення суми попередньої оплати та на відмову від прийняття простроченого виконання зобов'язання поставки за Держконтрактом, і з цього моменту припинився обов'язок поставити товар (що виключає нарахування штрафних санкцій за його прострочення), без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №910/3649/23, від 21.02.2024 у справі №910/1186/23;
суди попередніх інстанцій допустили грубі порушення норм процесуального права (статті 76, 79, 86, 236 ГПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що як наслідок призвело до порушення норм статей 236- 238 ГПК України в частині виконання процесуального обов'язку щодо дослідження зібраних у справі доказів та надання оцінки всім аргументам учасників справи, встановлення фактичних обставин, пов'язаних з правильністю здійснення позивачем розрахунку штрафних санкцій та не здійснили оцінку доказів, на яких такий розрахунок ґрунтується, у тому числі без урахування висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 та постановах Верховного Суду, викладених у постановах від 15.07.2021 у справі №910/6053/19, від 17.03.2025 у справі №910/628/20;
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах про те, що порушення зобов'язання контрагентом боржника може бути кваліфіковане у якості підстави для звільнення від відповідальності на підставі статті 617 ЦК України та частини другої статті 218 ГК України у разі порушення зобов'язання, яке виникло на підставі державного контракту, укладеного відповідно до положень Закону України «Про оборонні закупівлі» за неконкурентною процедурою за умови відповідності такого порушення наступним ознакам: 1) порушення зобов'язання контрагентом боржника знаходиться поза контролем боржника та має надзвичайний характер; 2) непередбачуваність порушення зобов'язання контрагентом боржника: відповідне порушення та його наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення державного контракту; 3) наявність причино-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання контрагентом боржника і неможливістю виконання боржником своїх зобов'язань в межах іншого правовідношення; 4) неможливість альтернативного виконання.
З огляду на викладене касаційна скарга ДК «ІНФОРМАЦІЯ_1» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3 ,4 частини другої статті 287 ГПК України.
Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження постанови, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №910/10124/23, з огляду на технічний стан функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 294, 314 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/10124/23 за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 03 червня 2025 року о 12:20 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 22 травня 2025 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Суд роз'яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або з урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
5. Витребувати матеріали справи №910/10124/23 Господарського суду міста Києва за позовом ІНФОРМАЦІЯ_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_3.
6. Копії ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя А. Ємець