Іменем України
29 квітня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/858/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради, провулок Вокзальний, 9, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300, код 35606756
до відповідача: Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго», вул. Реміснича, 55-Б, м. Чернігів, 14000, код 03357671
предмет спору: про стягнення 2552807,99 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Помаз А.П., адвокат, ордер серія СВ №1098259 від 22.08.2024
Бабич С.В., начальник
від відповідача: Точона О.П., адвокат, довіреність №3 від 26.12.2024
11.09.2024 Комунальне підприємство “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради звернулося з позовом до Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго» про стягнення 2552807,99 грн заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії від 12.12.2022 № 1242/22 за поставлену теплову енергію в період з березня по квітень 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань в частині розрахунку за теплову енергію за договором, що припинив свою дію станом на 01.10.2023 шляхом його розірвання за ініціативою Комунального підприємства “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2024 (суддя Романенко А.В.) відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом Комунального підприємства “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради до Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго» про стягнення 2552807,99 грн на підставі п. 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради задоволено, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2024 у справі № 927/858/24 скасовано та направлено матеріали справи для розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.02.2025 справу передано судді Романенко А.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2025 (суддя Романенко А.В.) відкрито провадження у справі № 927/858/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.02.2025, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.
07.02.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про відвід судді Романенко А.В.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2025 заяву Комунального підприємства “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради про відвід судді Романенко А.В. від розгляду справи № 927/858/24 визнано необґрунтованою. Заяву судді Романенко А.В. про самовідвід від розгляду справи № 927/858/24 задоволено та передано справу № 927/858/24 для проведення повторного автоматизованого розподілу для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
10.02.2025 за результатами повторного автоматизованого розподілу справи відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду справа передана на розгляд судді Демидовій М.О., про що сформований протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до абз. 1 ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 11.02.2025 суддею Демидовою М.О. справу № 927/858/24 прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.03.2025, 13:50; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 12.02.2025 о 23:25, підтверджується довідками про доставку електронного листа).
27.02.2025 від відповідача у встановлений судом строк через систему “Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що доводи позивача про порушення відповідачем договірних зобов?язань щодо проведення остаточного розрахунку за отримані послуги за Договором №1242/12 ґрунтуються виключно на його припущеннях, інші докази на підтвердження вказаних обставин відсутні. Обґрунтування заявлених вимог повідомленням від 22.09.2023 №260 про розірвання договору купівлі-продажу від 12.12.2022 з 01.10.2023 за ініціативою позивача та досудової вимоги від 04.09.2024 №04/09, за доводами відповідача, не змінює порядку розрахунків, погодженого сторонами в п. 6.5. Договору та не може бути належними доказами факту настання строку щодо проведення остаточного розрахунку за теплову енергію, отриману за Договором від 12.12.2022 №1242/12. Заявлені судові витрати позивача відповідач вважає завищеними та такими, що не підлягають відшкодуванню.
04.03.2025 від позивача через систему “Електронний суд» у встановлений судом строк надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що оскільки відповідач відповіді на досудову вимогу від 04.09.2024 №04/09 не надав, то таким чином він погодився з фактом настання строку проведення остаточного розрахунку, який вказаний у вимозі; у порушення законодавства відповідь на адвокатський запит не надав, про заборгованість кінцевих споживачів не повідомив, тому, на думку позивача, строк остаточного розрахунку настав з урахуванням п. 6.4. Договору.
У зв?язку з тим, що відповідач ухилявся від надання інформації на адвокатський запит (не надав позивачу інформації виконання умов договору) та не надав таку інформацію до відзиву на позов, позивачем у відповіді на відзив заявлено клопотання про витребування у відповідача копій бухгалтерських відомостей за особовими рахунками споживачів м. Корюківка, яким відповідач продавав теплову енергію за період з 01.12.2022 по 01.03.2025 з метою встановлення заборгованості за поставлену теплову енергію з березня-квітня 2023 року, оскільки відповідач безпідставно вважає, що строк оплати за договором не наступив.
04.03.2025 від позивача через систему “Електронний суд» надійшла заява про залучення до матеріалів справи платіжної інструкції №1478 від 13.09.2024 про оплату витрат на професійну правничу допомогу.
04.03.2025 від відповідача через систему “Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання для реалізації права на подання заперечень на відповідь на відзив.
Уповноважені представники позивача та відповідача у підготовче засідання 04.03.2025 не прибули.
Ухвалою суду від 04.03.2025 задоволено клопотання позивача - Комунального підприємства “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради, про витребування доказів, викладене у відповіді на відзив; витребувано від Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго» копії бухгалтерських відомостей за особовими рахунками споживачів м. Корюківка, яким відповідач продавав теплову енергію за період з 01.12.2022 по 01.03.2025, з метою встановлення заборгованості за поставлену теплову енергію з березня 2023 року по квітень 2023 року включно; з наданням витребуваних документів у строк до 17.03.2025 включно. Підготовче засідання відкладено на 18.03.2025, 13:15 (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 06.03.2025 о 20:20, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
11.03.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначив, що підписання акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 30.06.2023, за яким заборгованість відповідача станом на 30.06.2023 становить 2552807,99 грн (за лютий 2023 - 103884,22 грн, за березень 2023 - 1683137,24 грн, за квітень 2023 - 765786,53 грн) не є свідченням визнання суми заборгованості станом на дату подання позову і відсутності обов?язку доведення позивачем даного факту. Положення Договору від 12.12.2022 №1242/22 в наведеній редакції п. 6.5. є чинними. Відповідач зазначає, що заява адвоката Помаз А.П. від 04.09.2024 №04/09 та письмова вимога (в порядку ст.530 Цивільного кодексу України) від 22.08.2024 №22/08 не могли бути розцінені як вимога в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України по договору №1242/22 купівлі-продажу теплової енергії, оскільки не створюють жодних юридичних наслідків. Доводи позивача про порушення відповідачем договірних зобов?язань щодо проведення остаточного розрахунку за отримані послуги за договором №1242/12 ґрунтуються виключно на його припущеннях. Повідомлення від 22.09.2023 №260 про розірвання договору купівлі-продажу від 12.12.2022 з 01.10.2023 за ініціативою позивача та досудової вимоги від 04.09.2024 №04/09 не змінює порядок розрахунків, погоджений сторонами в п. 6.5. Договору та не можуть бути належними та допустимими доказами факту настання строку щодо проведення остаточного розрахунку за теплову енергію, отриману відповідачем за договором №1242/12 від 12.12.2022. Відповідач не ухилявся від надання інформації за результатами розгляду адвокатського запиту адвоката Помаз А.П.
17.03.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення витребуваних документів до матеріалів справи.
18.03.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення витребуваних документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 18.03.2025 прийняли участь повноважні представники позивача та відповідача.
Судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 01.04.2025, 13:45, про що учасники справи повідомлені розписками.
У підготовче засідання 01.04.2025 позивач та відповідач не прибули, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
У підготовчому засіданні 01.04.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі № 927/858/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 22.04.2025, 12:00, про що позивач та відповідач повідомлені ухвалою суду від 01.04.2025 (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 01.04.2025, 23:55, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м.Чернігові, судове засідання 22.04.2024 не відбулося, про що складено Акт №37-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 22.04.2024.
Ухвалою суду від 22.04.2025 повідомлено учасників справи про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 29.04.2025, 12:00 (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 22.04.2025, 20:09, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
У судовому засіданні 29.04.2025 прийняли участь повноважні представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 29.04.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
12.12.2022 між Комунальним підприємством “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради (теплогенеруюча організація) та Акціонерним товариством “Облтеплокомуненерго» (споживач) укладено Договір № 1242/22 купівлі-продажу теплової енергії, за п. 1.1. якого теплогенеруюча організація зобов'язалась продати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язався її прийняти та оплатити за чинними тарифами теплогенеруючої організації на виробництво теплової енергії, які встановлені відповідними чинними рішеннями органів державної влади або органів місцевого самоврядування (далі - Договір, а.с.11-19 т.1).
Орієнтовний обсяг теплової енергії, який є предметом Договору, складає 5326,62 Гкал (п. 1.2. Договору).
Пунктом 2.1. Договору визначено, що теплова енергія приймається споживачем для постачання теплової енергії та надання послуг з постачання теплової енергії власним кінцевим споживачам, які розташовані та підключені до теплових мереж зон теплопостачання котельні споживача, що знаходиться за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 99А.
Продаж теплової енергії теплогенеруючою організацією здійснюється в опалювальний період (починаючи з дати підписання сторонами цього Договору, на підставі письмових звернень споживача про початок та закінчення подачі теплової енергії за цим Договором). Продаж теплової енергії теплогенеруючою організацією споживачу здійснюється після письмового звернення споживача та фіксується актом приймання-передачі теплової енергії (Додаток 1), який підписується уповноваженими представниками сторін (пункти 2.2., 2.3. Договору).
Продаж теплової енергії здійснюється на умовах та в порядку, передбаченими Договором, у місці передачі теплової енергії, яке визначене в акті розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін та визначення місця передачі теплової енергії (Додаток № 2 до Договору), який є невід'ємною частиною Договору (п. 2.4. Договору).
Пунктами 3.1.1., 3.1.2. Договору визначено, що споживач зобов'язаний протягом дії цього Договору приймати від теплогенеруючої організації теплову енергію та використовувати її для постачання та надання послуг з постачання теплової енергії (централізованого опалення) власним кінцевим споживачам, згідно з обсягом навантаження 2,69 Гкал/год. Здійснювати розрахунки із теплогенеруючою організацією в порядку і в строки, передбачені цим Договором, відповідно до обсягів фактично проданої теплової енергії, які встановлюються на підставі показів вузла обліку теплової енергії, встановленого в блочно-модульній котельні теплогенеруючої організації за адресою м. Корюківка, вул. Шевченка, 99.
Згідно із п. 4.2.3. Договору теплогенеруюча організація має право своєчасно отримувати плату за продану споживачу теплову енергію.
Відповідно до п. 5.1. Договору облік спожитої теплової енергії за умовами цього Договору здійснюється за даними вузла обліку теплової енергії, що встановлений в блочно-модульній котельні Теплогенеруючої організації по вул. Шевченка, 99 у м. Корюківка. Дані з вузла обліку теплової енергії знімаються представниками сторін з обов'язковим підписанням відомостей щодобових показів вузлів обліку теплової енергії в визначеному цим Договором порядку. На підставі відомостей теплогенеруюча організація до 10 числа місяця наступного за розрахунковим складає та надає споживачу для підписання акт приймання-передачі теплової енергії, який має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. В акті відображаються наступні дані: розрахунковий період, кількість проданої теплової енергії, вартість проданої теплової енергії за діючими тарифами, загальна кількість та вартість проданої теплової енергії, що підлягає сплаті.
Акт приймання-передачі теплової енергії надається теплогенеруючою організацією з урахуванням установлених сторонами та підтверджених спільно порушень умов подачі теплової енергії. Протягом п'яти робочих днів з дати отримання від теплогенеруючої організації акту приймання-передачі теплової енергії споживач зобов'язаний підписати, скріпити печаткою та повернути теплогенеруючій організації один примірник акту приймання-передачі теплової енергії.
У разі, якщо споживач не згоден з наданим теплогенеруючою організацією актом приймання-передачі теплової енергії, споживач направляє теплогенеруючій організації письмово аргументовані заперечення в триденний строк з дати отримання цього акту (нарочно, засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення чи іншим шляхом, що забезпечує документальне підтвердження отримання акту).
Згідно з п. 6.1. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Орієнтовна ціна Договору дорівнює вартості теплової енергії, що буде продана за цим Договором та складає 12936389,13 грн, в т.ч. ПДВ - 2156064,86 грн. Ціна за 1 Гкал теплової енергії визначається за чинними тарифами теплогенеруючої організації на виробництво теплової енергії, які встановлені відповідними рішеннями органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Вартість проданої теплової енергії теплогенеруючої організації споживачу визначається на підставі актів приймання-передачі теплової енергії (п. 6.3. Договору).
За умовами п. 6.4. Договору оплата за фактично спожиту теплову енергію здійснюється споживачем теплогенеруючій організації шляхом перерахування вартості поставленої теплової енергії в безготівковому порядку або іншим, незабороненим діючим законодавством чином, за умови погодження з теплогенеруючою організацією, на підставі підписаних теплогенеруючою організацією і споживачем актів приймання-передачі теплової енергії та виставлених теплогенеруючою організацією рахунків.
Відповідно до п. 6.5. Договору оплата вартості поставленої теплової енергії, яка є предметом цього Договору і зазначається в акті приймання-передачі теплової енергії, здійснюється споживачем щомісячно до останнього числа місяця, що слідує за розрахунковим, виключно в частині, що пропорційна відсотку оплат теплової енергії та послуг з постачання теплової енергії, що здійснені власними кінцевими споживачами споживача. В разі нестовідсоткової оплати теплової енергії та послуг з постачання теплової енергії кінцевими споживачами споживача, останній сплачує решту вартості поставленої теплової енергії, що зазначена в акті приймання-передачі теплової енергії, після надходження повної оплати за теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії від власних кінцевих споживачів.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 01.10.2023 (включно). У разі відсутності заяви однієї із сторін про розірвання договору протягом останнього місяця строку його дії, він вважається продовженим на наступний рік (від дати закінчення попереднього строку дії) на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Дане правило застосовується неодноразово (п. 10.1. Договору).
Згідно з п. 10.2., 10.3. Договору договір припиняє свою дію, зокрема, за ініціативою споживача або теплогенеруючої організації за умови надання відповідного письмового попередження не менш як за місяць до дати планового припинення.
Припинення дії Договору не звільняє споживача від обов'язків повної сплати поставленої теплової енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач продав, а відповідач прийняв теплову енергію:
-у грудні 2022 року - 344,664 Гкал на суму 837062,02 грн, за актом прийому-передачі теплової енергії від 31.12.2022;
-у січні 2023 року - 815,007 Гкал на суму 1979352,08 грн, за актом прийому-передачі теплової енергії від 31.01.2023;
-у лютому 2023 року - 619,231 Гкал на суму 1503884,22 грн, за актом прийому-передачі теплової енергії від 28.02.2023;
-у березні 2023 року - 857,741 Гкал на суму 2083137,24 грн, за актом прийому-передачі теплової енергії від 31.03.2023;
-у квітні 2023 року - 315,316 Гкал на суму 765786,53 грн, за актом прийому-передачі теплової енергії від 26.04.2023.
Всього за вищезазначеними Актами прийому-передачі теплової енергії, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, передано теплової енергії на загальну суму 7169222,09 грн (а.с.17-19 т.1).
Заперечення щодо обсягу та вартості поставленої теплової енергії в указаному періоді від відповідача не надходили.
Позивачем виставлено до сплати відповідачу наступні рахунки: № 8 від 31.12.2022 на суму 837062,02 грн; № 6 від 31.01.2023 на суму 1979352,08 грн; № 2 від 28.02.2023 на суму 1503884,22 грн; № 1 від 31.03.2023 на суму 2083137,24 грн; № 1 від 26.04.2023 на суму 765786,53 грн (а.с.20-24 т.1).
Відповідач здійснив оплату поставленої теплової енергії за платіжними інструкціями: № 3591 від 29.12.2022 на суму 767447,71 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за грудень 2022 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по рах. № 8 від 29.12.2022»; № 9969 від 24.01.2023 на суму 69614,31 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за грудень 2022 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по рах. № 8 від 29.12.2022»; № 164 від 26.01.2023 на суму 800000,00 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за січень 2023 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022»; № 10319 від 21.02.2023 на суму 1179352,08 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за січень 2023 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по акту б/н від 31.01.2023»; № 11213 від 18.04.2023 на суму 1000000,00 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за лютий 2023 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по акту б/н від 28.02.2023»; № 1253876077026 від 25.04.2023 на суму 400000,00 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за лютий 2023 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по рах. № 2 від 28.02.2023»; № 12/05/20231003 від 12.05.2023 на суму 400000,00 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за березень 2023 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по рах. № 3 від 31.03.2023» (а.с.25-31 т.1).
Матеріали справи містять Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.10.2023, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, за яким заборгованість відповідача станом на 31.10.2023 за Договором №1242/22 від 12.12.2022 становить 2552807,99 грн (а.с.32 т.1).
Також позивачем додано до матеріалів справи підписаний сторонами Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 30.06.2023, за яким заборгованість відповідача станом на 30.06.2023 становить 2552807,99 грн (а.с.33 т.1).
Наявний в матеріалах справи Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 30.07.2024 на суму 2552807,99 грн підписаний тільки позивачем, який, за доводами позивача отриманий відповідачем 05.08.2024, проте другий примірник не підписано та не повернуто (а.с.34 т.1).
Як зазначає позивач, 30.07.2024 ним направлено на адресу відповідача запит вих.№30/07 від 30.07.2024 (в порядку ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») з проханням надати інформацію про причини непогашення боргу, надання копій документів щодо оплати поставленої теплової енергії кінцевими споживачами та розміру заборгованості за договором купівлі-продажу №1242/22 від 12.12.2022, а також додатково лист вих.№7/08 від 07.08.2024 про надання інформації, зазначеної у адвокатському запиті (а.с. 36-38 т.1).
Також позивач зазначає про те, що 22.08.2022 відповідачу доставлено письмову вимогу (в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України) про сплату заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 2552807,99 грн у семиденний строк від дня її пред?явлення (а.с.39-40 т.1).
04.09.2024 позивачем відповідачу повторно направлено заяву про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії №1242/22 від 12.12.2022 та про наявність заборгованості у розмірі 2552807,99 грн з вимогою сплатити її (а.с.41 т.1).
Матеріали справи містять також повідомлення №260 від 22.09.2023 про розірвання договору купівлі-продажу теплової енергії №1242/22 від 12.12.2022, адресоване відповідачу (а.с.35 т.1). Докази направлення повідомлення відповідачу у матеріалах справи відсутні.
Позивачем заявлено до стягнення 2552807,99 грн заборгованості за поставлену теплову енергію в період з березня по квітень 2023 року за Договором № 1242/22 купівлі-продажу теплової енергії від 12.12.2022.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, всебічно та повно дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
Однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини (частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 268 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
У статті 1 Закону України “Про теплопостачання» наведені наступні дефініції: теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.
Пунктами 4, 6 статті 19 Закону України “Про теплопостачання» визначено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади в сфері теплопостачання (п. 4 Правил користування теплової енергією).
Згідно з п. 23 Правил користування тепловою енергію, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку за діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено факт укладення сторонами Договір № 1242/22 купівлі-продажу теплової енергії від 12.12.2022, на виконання якого позивачем продано відповідачу за період з грудня 2022 року по 26.04.2023 теплову енергію на загальну суму 7 169 222,09 грн, що підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії: від 31.12.2022 (у грудні 2022 року - 344,664 Гкал на суму 837062,02 грн); від 31.01.2023 (у січні 2023 року - 815,007 Гкал на суму 1979352,08 грн); від 28.02.2023 (у лютому 2023 року - 619,231 Гкал на суму 1503884,22 грн); від 31.03.2023 (у березні 2023 року - 857,741 Гкал на суму 2083137,24 грн); від 26.04.2023 (у квітні 2023 року - 315,316 Гкал на суму 765786,53 грн).
Заперечення щодо обсягу та вартості поставленої теплової енергії в указаному періоді від відповідача не надходили.
Відповідачем здійснено оплату поставленої теплової енергії за платіжними інструкціями: № 3591 від 29.12.2022 на суму 767447,71 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за грудень 2022 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по рах. № 8 від 29.12.2022»; № 9969 від 24.01.2023 на суму 69614,31 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за грудень 2022 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по рах. № 8 від 29.12.2022»; № 164 від 26.01.2023 на суму 800000,00 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за січень 2023 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022»; № 10319 від 21.02.2023 на суму 1179352,08 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за січень 2023 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по акту б/н від 31.01.2023»; № 11213 від 18.04.2023 на суму 1000000,00 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за лютий 2023 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по акту б/н від 28.02.2023»; № 1253876077026 від 25.04.2023 на суму 400000,00 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за лютий 2023 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по рах. № 2 від 28.02.2023»; № 12/05/20231003 від 12.05.2023 на суму 400000,00 грн, з призначенням платежу “за теплову енергію за березень 2023 року по дог. № 1242/22 від 12.12.2022 по рах. № 3 від 31.03.2023».
Матеріали справи містять підписані сторонами та скріплені їх печатками Акти звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 30.06.2023 та станом на 31.10.2023, за яким заборгованість відповідача станом на 30.06.2023 та на 31.10.2023 за Договором №1242/22 від 12.12.2022 становить 2552807,99 грн
Наведені обставини відповідачем не заперечуються.
Водночас сторони в п. 6.5. Договору погодили, що оплата вартості поставленої теплової енергії, яка є предметом цього Договору і зазначається в акті приймання-передачі теплової енергії, здійснюється споживачем щомісячно до останнього числа місяця, що слідує за розрахунковим, виключно в частині, що пропорційна відсотку оплат теплової енергії та послуг з постачання теплової енергії, що здійснені власними кінцевими споживачами споживача. В разі нестовідсоткової оплати теплової енергії та послуг з постачання теплової енергії кінцевими споживачами споживача, останній сплачує решту вартості поставленої теплової енергії, що зазначена в акті приймання-передачі теплової енергії, після надходження повної оплати за теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії від власних кінцевих споживачів. На вказане положення договору посилається відповідач у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради вже звертався до суду з позовом до Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго» про стягнення 3147953,47 грн, з них: 2552807,99 грн основного боргу за поставлену теплову енергію в період з лютого по квітень 2023 року за договором купівлі-продажу теплової енергії № 1242/22 від 12.12.2022; 36911,82 грн 3% річних за період з 01.04.2023 по 31.10.2023 та 558233,66 грн пені за аналогічний період, нарахованої за п. 7.2.1. Договору (справа Господарського суду Чернігівської області №927/1525/23).
Позовні вимоги у справі № 927/1525/23 обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині своєчасної оплати придбаної теплової енергії в лютому - квітні 2023 року.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2024 у справі №927/1525/23, яке набуло законної сили, відмовлено у задоволенні позову, оскільки позов у частині вимоги про стягнення основного боргу був передчасним, позивач не довів на підставі належних та допустимих доказів факт настання строку щодо проведення остаточного розрахунку за теплову енергію, отриману відповідачем за Договором від 12.12.2022 № 1242/12. Як установлено судом, виходячи з умов п. 6.5. Договору, оплата вартості поставленої теплової енергії, що є предметом цього Договору і зазначається в акті приймання-передачі теплової енергії, здійснюється споживачем щомісячно до останнього числа місяця, що слідує за розрахунковим, виключно в частині, що пропорційна відсотку оплати теплової енергії та послуг з постачання теплової енергії, що здійснені власними кінцевими споживачами споживача. В разі нестовідсоткової оплати теплової енергії та послуг з постачання теплової енергії кінцевими споживачами споживача, останній сплачує решту вартості поставленої теплової енергії, що зазначена в акті приймання-передачі теплової енергії, після надходження повної оплати за теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії від власних кінцевих споживачів. Наведене відтермінує кінцевий розрахунок за поставлену позивачем теплову енергію в спірному періоді.
За висновком суду з наданої до матеріалів справи довідки неможливо достовірно встановити обсяг проведених розрахунків кінцевими споживачами АТ “ОТКЕ» (не вбачається за можливе встановити призначення платежів визначених платниками) та порядок розподілу АТ “ОТКЕ» отриманих коштів саме за теплову енергію, поставлену за Договором № 1242/12, їх подальше перерахування в рахунок погашення заборгованості перед КП “Корюківкаводоканал» у спірному періоді. Позов у частині вимоги про стягнення основного боргу є передчасним, оскільки позивачем не доведений на підставі належних та допустимих доказів факт настання строку щодо проведення остаточного розрахунку за теплову енергію, отриману відповідачем за Договором від 12.12.2022 № 1242/12.
За частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду. Таким чином, преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (див. постанову Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 756/2484/19 (провадження № 61-12022св22)).
Преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18), від 20.04.2022 у справі № 910/2615/18 (провадження № 12-75гс21)).
Отже, у справі №927/1525/23, яке набуло законної сили, судом було встановлено, що умови п. 6.5. Договору відтерміновують кінцевий розрахунок за поставлену позивачем теплову енергію в спірному періоді.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із передчасності вимог про стягнення основного боргу, оскільки позивачем не доведений на підставі належних та допустимих доказів факт настання строку щодо проведення остаточного розрахунку за теплову енергію, отриману відповідачем за Договором від 12.12.2022 № 1242/12.
Враховуючи, що у справі №927/1525/23 встановлено відтермінування кінцевого розрахунку за поставлену позивачем теплову енергію в спірному періоді, та відмовлено у задоволенні позову у зв?язку із передчасністю його заявлення, суд дійшов висновку, що вказані обставини не позбавляють позивача права на звернення до суду з цим позовом та розгляду справи по суті позовних вимог.
Також суд зазначає, що повідомлення від 22.09.2023 №260 про розірвання договору купівлі-продажу від 12.12.2022, починаючи з 01.10.2023, за ініціативою позивача та досудова вимога від 04.09.2024 №04/09 не змінюють порядок розрахунків, погоджений сторонами в п. 6.5 Договору, та не можуть бути належними та допустимими доказами факту настання строку щодо проведення остаточного розрахунку за теплову енергію, отриману відповідачем за Договором від 12.12.2022 №1242/12.
У цій справі ухвалою суду від 04.03.2025 витребувано від відповідача - Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго», копії бухгалтерських відомостей за особовими рахунками споживачів м. Корюківка, яким відповідач продавав теплову енергію за період з 01.12.2022 по 01.03.2025, з метою встановлення заборгованості за поставлену теплову енергію з березня 2023 року по квітень 2023 року включно.
Відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 04.03.2025 надано суду: роздруківку оборотної відомості по споживачам (інші споживачі) м. Корюківка за період з 01.12.2022 по 31.12.2023 (теплоджерело: котельня по вул. Шевченка,99); роздруківку інформації про стан рахунків (інші споживачі) за Договорами станом на березень 2025 року; роздруківку оборотної відомості по споживачам (бюджетним установам) м. Корюківка за період з 01.12.2022 по 30.06.2023 (теплоджерело: котельня по вул. Шевченка,99); інформацію за кожним особовим рахунком кінцевих споживачів (населення) АТ «ОТКЕ» зони теплопостачання м. Корюківка (теплоджерело: котельня по вул. Шевченка,99) за період з 01.12.2022 по 01.03.2025 (а.с.231-258 т.1).
Також відповідачем надано: роздруківку оборотної відомості за споживачами (інші споживачі) м. Корюківка за період з 01.12.2022 по 31.12.2023 (теплоджерело: котельня по вул. Шевченка,99); роздруківку інформації про стан рахунків (інші споживачі) по Договорам станом на березень 2025 року; роздруківку оборотної відомості по споживачам (бюджетним установам) м. Корюківка за період з 01.12.2022 по 30.06.2023 (теплоджерело: котельня по вул. Шевченка,99); роздруківку інформації про стан рахунків (бюджетні установи) з 01.12.2022 по 28.02.2025; інформацію по кожному особовому рахунку кінцевих споживачів (населення) АТ «ОТКЕ» зони теплопостачання м. Корюківка (теплоджерело: котельня по вул. Шевченка,99) за період з 01.12.2022 по 01.03.2025 (а.с.1-40 т.2).
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Суд зобов'язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Стандарт "вірогідності доказів" не нівелює обов'язок суду щодо оцінки доказів в порядку приписів статті 86 ГПК України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 908/2846/19, від 27.05.2021 у справі № 910/702/17, від 17.11.2021 у справі № 910/2605/20.
Отже, судом враховано, що відповідно до наданої суду інформації по особовим рахункам відповідач надав житлово-комунальні послуги по опаленню іншим споживачам (бюджетним установам) м. Корюківки у грудні 2022 року на суму 2 042 551,11 грн та отримав за цей місяць коштів на суму 2 042 561,11 грн; за січень 2023 року надав послуг на суму 2 043 976,88 грн; за лютий 2023 року на суму 2 281 317,07 грн, отримав кошти на суму 2 031 722,19 грн, за березень 2023 року на суму 1 810 624,88 грн, отримав кошти у сумі 2 359 431,94 грн, за квітень 2023 року на суму 442 404,58 грн, отримав кошти в сумі 1 814 432,29 грн, за травень 2023 року отримав кошти в сумі 372 745,08 грн, за червень 2023 року отримав кошти в сумі 46 842,67 грн.
Всього за період з грудня 2022 по травень 2023 відповідач отримав від бюджетних установ за надані послуги кошти в сумі 8 620 891,61 грн.
Відповідно до оборотної відомості по споживачам (інші споживачі) м. Корюківки нараховано/сплачено: за січень 2023 року - 368 155,82 грн/285 291,57 грн; за лютий 2023 року - 332 516,48 грн/335 907,72 грн; за березень 2023 року - 175 469,87 грн/388 655,47 грн, за квітень 2023 року - 25 731,62 грн/158 811,66 грн, сплачено за травень 2023 року - 25 180,50 грн, за червень 2023 року - 46 838,35 грн, за липень 2023 року - 8 483,76 грн, за серпень - 2 427,35 грн, за вересень 2023 року - 4000,00 грн, за жовтень 2023 - 2334,05 грн, за грудень 2023 року - 3052,19 грн.
Всього сплачено за надані послуги іншими споживачами 1 257 555,27 грн.
Сторонами не заперечується, що згідно з договором відповідачем було куплено теплової енергії на суму 7 169 222,09 грн, а сплачено на суму 4 616 414,1 грн, у зв'язку із чим борг становить 2 552 807,99 грн.
Зазначені обставини також підтверджуються й підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.10.2023, за яким заборгованість відповідача станом на 31.10.2023 за Договором №1242/22 від 12.12.2022 становить 2552807,99 грн.
З огляду на вказане вище, враховуючи вимоги п. 6.5 договору, виходячи з принципу «вірогідності доказів» у сукупності з застосуванням підвищеного стандарту доказування, суд дійшов висновку, що час сплати відповідачем вартості поставленої теплової енергії у розмірі 2552807,99 грн настав, оскільки матеріалами справи підтверджено здійснення оплати за теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії від власних кінцевих споживачів.
Вказані обставини відповідачем не спростовано.
Як вбачається з матеріалів справи, усі кінцеві споживачі розрахувалися із відповідачем, що підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи: роздруківкою оборотної відомості по споживачам (інші споживачі) м. Корюківка за період з 01.12.2022 по 31.12.2023 (теплоджерело: котельня по вул. Шевченка, 99); роздруківкою інформації про стан розрахунків (інші споживачі) по договорам станом на березень 2025 року; роздруківкою оборотної відомості по споживачам (бюджетним установам) м. Корюківка за період з 01.12.2022 по 30.06.2023 (теплоджерело: котельня по вул. Шевченка, 99); роздруківкою інформації про стан розрахунків (бюджетні установи) з 01.12.2022 по 28.02.2025: інформацією по кожному особовому рахунку кінцевих споживачів (населення) АТ «ОТКЕ» зони теплопостачання м. Корюківка (теплоджерело: котельня по вул. Шевченка, 99) за період з 01.12.2022 по 01.03.2025 (а.с. 236-258 т.1).
Оскільки кінцеві споживачі розрахувалися за поставлену у спірному розрахунковому періоді теплову енергію з відповідачем, посилання відповідача на п. 6.5. Договору № 1242/22 купівлі-продажу теплової енергії від 12.12.2022 є безпідставним та судом до уваги не приймається.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У даній правовій ситуації, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказах, судом здійснено належний захист майнових прав позивача щодо стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 2552807,99 грн, розмір якої визнається сторонами без заперечень.
Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.
За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу позивача становлять 20000,00 грн.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За змістом п. 1 частини 2 статті 126 та частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Вказана правова позиція наведена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема, як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин 2, 3 статті 126 та частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази на підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 висловлена правова позиція, що домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такою, що склалась між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та значенням для сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивач просить стягнути з відповідача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, у підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката та для визначення їх розміру позивачем надано: ордер серії СВ № 1098259 від 22.08.2024, виданий на ім'я адвоката Помаза Анатолія Павловича; копію Договору №21/06/24 про надання правничої допомоги від 24.06.2024, укладеного між Комунальним підприємством “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради та адвокатом Помазом Анатолієм Павловичем; рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджені рішенням ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 №119; детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом; платіжна інструкція №1478 від 13.09.2024 на суму 20000,00 грн.
Відповідно до п. 1.1. Договору №21/06/24 про надання правничої допомоги від 24.06.2024 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов?язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором; представляти інтереси клієнта у Господарському суді Чернігівської області по поверненню боргу з Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго» за договором від 12.12.2022.
Відповідно до п. 4.3. Договору №21/06/24 про надання правничої допомоги від 24.06.2024 за надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі 20000,00 грн та згідно з рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджені рішенням ради адвокатів Чернігівської області від 17.03.2023 №119.
Договір про надання правничої допомоги набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, до повного виконання сторонами своїх зобов?язань.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
10.09.2024 сторонами підписано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, відповідно до якого адвокатом виконані такі роботи: відрядження до м. Корюківка за місцем знаходження підприємства, опрацювання наявних у клієнта документів, які стосуються та можуть бути використані як докази при підготовці позовної заяви відповідно до договору; моніторинг діючого законодавства України; досудове врегулювання підготовка адвокатського запиту, заяви претензії, письмової вимоги в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України; -складання тексту позовної заяви, визначення та опрацювання додатків до позовної заяви, їх посвідчення (окрім підпису клієнта); формування квитанції для сплати судового збору з використанням даних, розміщених на офіційному сайті; сканування позовної заяви з додатками для направлення до суду через Електронний суд (т.1 а.с.50).
Разом з тим слід відзначити, що п. 4.3. Договору №21/06/24 про надання правничої допомоги від 24.06.2024 визначено фіксований розмір гонорару адвоката.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом правової допомоги та понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією №1478 від 13.09.2024 позивачем сплачено на користь адвоката Помаз А.П. 20000,00 грн, призначення платежу: «оплата правничої допомоги за договором від 24.06.2024 №21/06/24» (а.с. 202 т.1).
З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом, витрати на послуги адвоката в сумі 20000,00 грн відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 124, 126, 129, статтями 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Комунального підприємства “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради до Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго» про стягнення 2552807,99 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго» (вул. Реміснича, 55-Б, м. Чернігів, 14000, код 03357671) на користь Комунального підприємства “Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради (провулок Вокзальний, 9, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300, код 35606756) суму заборгованості у розмірі 2552807 (два мільйони п?ятсот п?ятдесят дві тисячі вісімсот сім) грн 99 коп, судовий збір в сумі 38292,18 грн та 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 29.04.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2025.
Суддя М.О. Демидова