Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" травня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/827/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
за участі секретаря судового засідання Крамарової Н.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корп. 1, пов. 9, код ЄДРПОУ 31316718)
до фізичної особи - підприємця Шульги Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Шульги Олени Олександрівни про стягнення з відповідача на свою користь основного боргу в розмірі 16034,80 грн, 1429,97 грн пені, 1566,35 грн (30% річних) та витрат по сплаті судового збору.
Позов обґрунтовано посиланням на не оплату відповідачем отриманих послуг за договором про надання послуг з організації перевезень відправлень №156119 від 31.01.2018.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.03.2025 позовну заяву ТОВ "Нова Пошта" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду зазначених в ухвалі документів.
17.03.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 6816), до якої позивач додав документи вказані в ухвалі суду від 13.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні "11" квітня 2025 року о 11:00.
У відповідача на час розгляду справи відсутній електронний кабінет, тому ухвала про відкриття провадження у справі від 19.03.2025 направлена судом за адресою відповідача - фізичної особи - підприємця Шульги Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 ), яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному демографічному реєстрі, як адреса реєстрації.
Проте вказана ухвала повернулась до суду з відміткою про невручення, а саме "адресат відсутній за вказаною адресою".
03.04.2025 судом здійснено спробу повідомлення відповідача у справі - фізичної особи - підприємця Шульги Олени Олександрівни за допомогою телефонограми за номером телефону: НОМЕР_2 , проте телефонограма не прийнята у зв'язку з тим, що оператор повідомив: "номер не обслуговується".
Також, судом було надіслано 04.04.2025 документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 19.03.2025 по справі №922/827/25 (суддя Мужичук Ю.Ю.) одержувачу фізичній особі - підприємцю Шульзі Олені Олександрівні на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та надано процесуальну можливість для висловлення своєї правової позиції у справі. Проте вказаний документ повернуто (не доставлено) відповідачу з повідомленням про помилку.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.04.2025 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 25 квітня 2025 року о(б) 14:30 год.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2025 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 06 травня 2025 року о(б) 13:30 год.
Представник позивача у судове засідання з розгляду справи по суті 06.05.2025 не з'явився. Надав до Господарського суду Харківської області 25.04.2025 через систему «Електронний суд» заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи (вх. №10237), в якій пояснив, що позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати без участі представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи по суті 06.05.2025 не з'явився, свого повноважного представника не направив. Ухвала про відкладення розгляду справи від 25.04.2025 відповідачу не вручена та повернута до суду з відміткою про невручення, а саме "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2025 відповідачу згідно статті 165 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Проте відповідачу вказана ухвала вручена не була та повернута відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 26.03.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Суд зазначає, про те, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18); Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, зокрема, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.
За визначенням п. 4, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки починається обрахунок строку, обумовленого статтею 251 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.
Ухвалу суду від 19.03.2025 про відкриття провадження у справі №922/827/25 повернуто відділенням поштового зв'язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" 26.03.2025.
Відтак, днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у цій справі є 26.03.2025.
Отже, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 10.04.2025.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк та відзив на позов із викладенням своєї правової позиції не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак, у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Також, ухвала суду про відкриття провадження у справі оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом.
Разом з цим, судом враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
31.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем Шульгою Оленою Олександрівною (далі - відповідач) укладено договір №156119 про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - договір, а.с. №67-69).
Згідно з п. 2.1 та п. 2.3 Договору експедитор зобов'язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення, а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором. За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua.
Шляхом надання заяви про приєднання замовник підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з умовами, чинними на момент укладення договору та розміщеними на офіційному сайті експедитора, і зобов'язується їх виконувати (пункт 2.6 Договору).
Відповідно до п. 5.3 Договору, експедитор щомісячно складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику одним із наступних способів:
5.3.1. шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання замовником;
5.3.2. шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням електронних цифрових підписів. Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4 Договору. Адреса електронної пошти замовника для обміну електронними документами elenaleopride@gmail.com.
Пунктом 5.4 Договору визначено, що замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора й підписує надані Експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі за текстом - акт) та повертає Екпедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання Замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги Експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії Замовника відсутні й Замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.
Мотивована відмова від підписання акту в електронному вигляді може надсилатися через систему електронного документообігу, через механізм відхилення електронного документа з обов'язковим надання коментарів про обґрунтовані причини відхилення або шляхом направлення письмової мотивованої відмови на адресу Експедитора.
Відповідно до умов пункту 5.1 Договору, загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих Експедиторам протягом строку Дії договору. Оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора на підставі акту наданих послуг шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Експедитора коштів у розмірі 100 % вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг Експедитора.
На виконання умов пункту 5.3 Договору експедитор надав замовнику послуги, які були відображені в актах (а.с. №70-80):
- акт №НП-001865836 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.01.2019 на суму 1 581,83 грн;
- акт №НП-001901127 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2019 на суму 2 346,40 грн;
- акт №НП-001943514 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.02.2019 на суму 2 931,19 грн;
- акт №НП-001976085 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.02.2019 на суму 2 765,41 грн;
- акт №НП-002005028 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2019 на суму 2 965,23 грн;
- акт №НП-002048977 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.03.2019 на суму 2 453,36 грн;
- акт №НП-002092011 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.03.2019 на суму 1 129,18 грн;
- акт №НП-002163864 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 10.04.2019 на суму 220,00 грн.
Також, до вказаних актів позивачем були складені відповідні специфікації в яких визначено найменування перевезень відправлень, що здійснювалися відповідачем.
У зв'язку з ухиленням відповідача від підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), ці акти були направлені позивачем на адресу відповідача, яка вказана в Договорі та ЄДР цінним листом з описом вкладення 08.10.2024 за № 0504067089764 (а.с. №49).
Згідно копії рекомендованого повідомлення, цінний лист №0504067089764 від 08.10.2024 з актом звірки взаєморозрахунків, актами, рахунками - фактур та специфікаціями відповідачем не отримано, цінний лист повернуто ТОВ "Нова Пошта" 06.11.2024.
Відповідно до п. 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
З урахуванням вищенаведеного та умов, передбачених пунктом 5.4 Договору, вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) свідчать про повне, своєчасне та належне виконання експедитором (позивачем) зобов'язань з надання послуг за договором, відсутність претензій зі сторони замовника. Проте, сума наданих позивачем послуг на загальну суму 16034,80 грн відповідачем не сплачені, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом. Також, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 1429,97 грн та 30% річних у розмірі 1566,35 грн, що нараховані за період з 07.11.2024 по 05.03.2025.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та доказам, які надані у справі, суд виходить з наступного:
Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина перша статті 173 Господарського кодексу України).
Згідно статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до татті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Господарське зобов'язання виникає, зокрема, із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №156119 від 31.01.2018, який за своєю правової природою є договором про надання послуг строком з 31.01.2018 на один рік. Факт надання послуг позивачем на суму 16034,80 грн, підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №НП-001865836 від 20.01.2019; №НП-001901127 від 31.01.2019; №НП-001943514 від 10.02.2019; №НП-001976085 від 20.02.2019; №НП-002005028 від 28.02.2019; №НП-002048977 від 10.03.2019; №НП-002092011 від 20.03.2019; №НП-002163864 від 10.04.2019 та специфікацій до них. Суд визнає доведеним факт надання позивачем послуг відповідачу на виконання умов договору №156119 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 31.01.2018, виходячи із умов договору, даних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та специфікацій до них. Отже господарські зобов'язання позивача за договором є виконаними. Враховуючи положення пп.5.1, 5.4. договору відповідач мав оплатити послуги упродовж 2-х робочих днів з дати отримання актів наданих послуг, проте умови договору щодо своєчасної сплати отриманих послуг у встановлені договором строки не виконав, позивачем направлені акти для підписання, проте вказані акти відповідачу не вручені та повернуті 06.11.2024 позивачу, внаслідок чого у відповідача з 07.11.2024 утворилась прострочена заборгованість у розмірі 16034,80 грн, яка підлягає стягненню. Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Системний аналіз зазначених норм з урахуванням обставин, встановлених судом під час розгляду справи, дає підстави для висновку суду, що оскільки відповідачем обов'язок з оплати отриманих послуг не виконано, то позовні вимоги позивача про стягнення основної заборгованості за договором №156119 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 31.01.2018 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 1429,97 грн, що нарахована за період з 07.11.2024 по 05.03.2025, суд враховує наступне.
У п. 6.3.1 договору передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг Замовник сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу та 30% річних від суми заборгованості. Строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 ГКУ, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 ЦК України).
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 ГК України).
За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною 6 статті 232 ГК України.
Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що період її нарахування відповідає умовам договору №156119 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 31.01.2018 та вимогам діючого законодавства, розрахунок є арифметично правильним, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1429,97 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення 30% річних у розмірі 1566,35 грн, що нараховані за період з 07.11.2024 по 05.03.2025 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ураховуючи, що умовами договору №156119 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 31.01.2018 сторони погодили розмір процентів 30, а матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок несвоєчасних розрахунків за отримані послуги, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем стягнення 30% річних у розмірі 1566,35 грн, що нараховані за період з 07.11.2024 по 05.03.2025.
Перевіривши розрахунок 30% річних, суд зазначає, що період їх нарахування відповідає умовам договору №156119 про надання послуг з організації перевезення відправлень від 31.01.2018 та вимогам діючого законодавства, розрахунок є арифметично правильним. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 1566,35 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 627-629, 901 Цивільного кодексу України, та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 130, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Шульги Олени Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корп. 1, пов. 9, код ЄДРПОУ 31316718) суму основного боргу в розмірі 16034,80 грн, 1429,97 грн пені, 1566,35 грн (30% річних) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписано "06" травня 2025 року.
Суддя Ю.Ю. Мужичук