65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"05" травня 2025 р. м. Одеса Справа № 916/1742/25
Суддя Господарського суду Одеської області Цісельський О.В.,
дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№1776/25 від 01.05.2025)
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Садового кооперативу «Харчовик-2» (с. Берегове, Біляївський р-н, Одеська обл., 67631, код ЄДРПОУ 06956001)
про визнання незаконним та скасування рішення,
01.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Садового кооперативу «Харчовик-2», в якій просить суд визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів членів СК «Харчовик-2», що оформлене протоколом від 16.09.2023, яким ОСОБА_1 було усунуто від виконання обов'язків голови кооперативу та обрано нового голову - ОСОБА_2 .
При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.
Разом з тим, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем у поданому позові не зазначено повну власну адресу, а саме не вказано поштовий індекс.
Окрім того, згідно п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Проте, в порушення наведених вимог позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Додатково, положення п.8 ч.3 ст.162 ГПК України передбачають, що позовна заява, серед іншого, повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Так, позивач у позові не зазначив доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до Господарського суду, а із зазначених вимог випливає обов'язок позивача надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.
При цьому, положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов'язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв'язку у випадку відсутності такого кабінету.
За змістом пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, реєстрованим поштовим відправленням є поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. При цьому, розрахунковим документом є документ, встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
За змістом п.17 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно п.62 Правил надання послуг поштового зв'язку, підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
За змістом положень вищевказаних Правил, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Тобто, належними доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв'язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу відповідача.
Як доказ надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем до позовної заяви доданий лише фіскальний чек від 28.04.2025.
Разом з тим, позивачем у підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів не надано опису вкладення, що не дає суду можливості пересвідчитись в тому, що стороні були надіслані позовна заява та саме додані до позовної заяви документи, що в свою чергу, є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, тому, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та ст.172 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно подати до суду докази надіслання на адресу відповідача всіх доданих до позовної заяви документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі вкладення у цінний лист номеру поштового відправлення та кількість аркушів по кожному найменуванню, які будуть направлені на адресу відповідача.
Згідно з ч.2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника), якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З 1 вересня 2021 року застосовуються нові вимоги до оформлення документів - набрав чинності ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» (далі ДСТУ 4163, Стандарт). Починаючи з 1 вересня 2021 року усі державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інші юридичні особи повинні застосовувати ДСТУ 4163.
При цьому, відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний цент проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144, відмітку про засвідчення копії документа складають із слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом «прошито та пронумеровано» та на звороті такого напису ставиться печатка «Згідно з оригіналом» із вказівкою найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що долучені позивачем до позову копії документів, взагалі не містять відмітки про засвідчення, а отже, в порушення вказаних вимог, позивачем не засвідчено належним чином копії документів долучених до позовної заяви.
Для усунення означених недоліків позивачу слід надати копії документів, завірених відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144).
Також, згідно з ч.2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.5 ст.164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
З аналогії цієї норми вбачається, що якщо позовна заява подається фізичною особою, до позовної заяви мають бути додані документи, що посвідчують фізичну особу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI, визначено документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України.
Як вбачається з позовної заяви, остання підписана ОСОБА_1 , проте, до матеріалів позовної заяви не додано документів, які посвідчують особу заявника, а саме копії паспорту громадянина України або іншого документу, що посвідчує особу, у зв'язку з чим суд не може встановити чи дійсно заяву було підписано саме фізичною особою ОСОБА_1 та чи дійсно волевиявлення останнього направлено на реалізацію наявного у нього права (чи дійсно таке право наявне) на подання відповідної заяви.
Так, суд приходить до висновку, що позовну заяву у даній справі позивачем подано без додержання вимог ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, що також є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 (вх. № 1776/25 від 01.05.2025) без руху.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 1776/25 від 01.05.2025) - залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набрала законної сили 05.05.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Цісельський