про залишення позовної заяви без руху
06 травня 2025 року Справа № 915/698/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», вул.Погранична, 39/1, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54017
про: стягнення 17 964,33 грн.,-
Державна установа «Казанківська виправна колонія (№93)» звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №93/12-1936/свп від 23.04.2025 (вх№6663/25 від 01.05.2025), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» безпідставно набуті грошові кошти по Договору №23/3/1 від 20.01.2021 у розмірі 17 964,33 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем по Договору №23/3/1 від 20.12.2021 у лютому, травні, червні, листопаді 2022 року безпідставно збільшено складові ціни за спожиту електричну енергію споживачем, що призвело до надмірного та необґрунтованого збільшення вартості електричної енергії, що в свою чергу призвело до безпідставного витрачання бюджетних коштів у сумі 17 964,33 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява №93/12-1936/свп від 23.04.2025 (вх№6663/25 від 01.05.2025) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем до позовної заяви не додано докази, на які посилається позивач у позовній заяві в підтвердження обставин на яких ґрунтується позовна вимога, а саме: - даних АТ «Оператор ринку» щодо пониження ціни на електричну енергію у 2022 році.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
Згідно ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надіслання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Судом враховано вимоги ч.7 ст.42 ГПК України, якою унормовано, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятись з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Згідно п.36 та п.78 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 , підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.
Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є - оригінали опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити вичерпний перелік (поіменний) найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням. Також, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, належним надісланням сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи буде надсилання електронних документів до їх електронного кабінету.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача позовної заяви №93/12-1936/свп від 23.04.2025 з додатками.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази направлення на адресу відповідача позовної заяви з додатками.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривня.
Так, позивачем в позовній заяві викладено позовну вимогу майнового характеру на загальну суму стягнення 17 964,33 грн.
Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви повинен бути сплачений у розмірі 3 028,00 грн. (17 964,33 грн. х 1,5% = 269,46 грн., але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Як доказ сплати судового збору позивачем надано квитанцію до платіжної інструкції за переказ готівки №28 від 25.03.2025 на суму 3 028,00 грн.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
На виконання вказаних норм, суд здійснив перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у справі №915/698/25, згідно квитанції до платіжної інструкції за переказ готівки №28 від 25.03.2025 на суму 3 028,00 грн.
Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі «Діловодство спеціалізованого суду», судовий збір сплачений заявником у сумі 3 028,00 грн. за квитанцією до платіжної інструкції за переказ готівки №28 від 25.03.2025, зарахований за звернення до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою у справі №915/508/25.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2025 у справі №915/508/25 позовну заяву Державної установи “Казанківська виправна колонія (№93)» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» про стягнення заборгованості в загальній сумі 63136,00 грн. повернуто.
У відповідності до ч.5 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.
Отже, квитанція до платіжної інструкції за переказ готівки №28 від 25.03.2025 на суму 3 028,00 грн. вже була використана заявником при зверненні до суду з іншою позовною заявою у справі №915/508/25.
Враховуючи викладене, надана квитанція до платіжної інструкції за переказ готівки №28 від 25.03.2025 на суму 3 028,00 грн. не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки при перевірці зарахування судового збору згідно вказаної квитанції, не підтверджено його зарахування у відповідній сумі до спеціального фонду Державного бюджету України саме у справі №915/698/25.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №160/5879/20.
Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву №93/12-1936/свп від 23.04.2025 (вх№6663/25 від 01.05.2025) Державної установи «Казанківська виправна колонія (№93)» - залишити без руху.
2. Державній установі «Казанківська виправна колонія (№93)» усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Державній установі «Казанківська виправна колонія (№93)», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Семенчук