05.05.2025 Справа № 914/794/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. без виклику та повідомлення представників сторін розглянув заяву про забезпечення позову у справі
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" (надалі - ТОВ "Тропік" або Позивач),
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарт СМ" (надалі - ТОВ «Трансмарт СМ» або Відповідач),
про:стягнення 544'162,59 гривень.
I. ПРОЦЕДУРИ
1. На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Тропік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмарт СМ" про стягнення 544' 162,59 гривень.
2. Ухвалою від 24.03.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.
3. Від Позивача 02.05.2025 надійшла заява про забезпечення позову (надалі - Заява).
4. Заявник дотримався вимог, що встановлені статтею 139 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстав для повернення Заяви немає.
5. Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
II. АРГУМЕНТИ Заявника
6. На виконання умов укладеного Договору поставки № 240323/01П від 24.03.2023 Позивач поставив Відповідачу продукцію. Проте всупереч умовам укладеного договору Відповідач не оплатив цей товар на суму 533' 645,32 грн, що стало підставою для звернення Позивача із позовом у цій справі.
7. Предметом позову є стягнення 544' 162,59 грн, з яких:
7.1. 533' 645,32 грн основний борг.
7.2. 6' 605,48 грн пеня.
7.3. 2' 577,69 грн інфляційні втрати.
7.4. 1' 333,80 грн - 3 % річних.
8. Однак існують обставини, що свідчать про скрутне матеріальне становище ТОВ "Трансмарт СМ", що в подальшому вплине на можливість стягнення заборгованості у цій справи. Зокрема:
8.1. У Відповідача відсутнє будь-яке майно яке б гарантувало можливість виконання судового рішення, про що свідчать:
8.1.1. Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, відповідно до якої у ТОВ «Трансмарт СМ» відсутнє у власності нерухоме майно на яке може бути звернуто стягнення. При цьому на товаристві обліковуються значні кредитні зобов'язання на суму 120'000'000,00 грн, що забезпечені іпотекою, предмет якої належить іншим особам.
8.1.2. Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № P314208 від 01.05.2025, відповідно до якого у власності Відповідача перебуває лише один транспортний засіб - MERCEDES-BENZ E 220 CDI (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який обтяжений заставою в забезпечення виконання кредитних зобов'язань.
8.2. Відповідач систематично не виконує свої фінансові зобов'язання, адже у Господарському суді Львівської області розглядається низка справ за позовами інших кредиторів.
9. Наведені обставини зумовлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Трансмарт СМ», які знаходяться на всіх рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в касах ТОВ «Трансмарт СМ», у межах суми позову 544'162,59 гривень.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
10. Згідно зі статтею 136 Господарського кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
11. Пунктом 1 частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
12. Верховний Суд неодноразово зазначав, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
13. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
14. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
15. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
16. Враховуючи предмет позову, наявність (чи відсутність) у Відповідача грошових коштів у достатньому розмірі є важливим для виконання рішення у цій справі у випадку задоволення позовних вимог. Проте із наведених у Заяві аргументів та представлених доказів, суд не встановив обставин, з якими закон пов'язує можливість забезпечення позову.
17. Покликання Заявника на наявність низки судових проваджень про стягнення із ТОВ "Трансмарт СМ" заборгованості суд вважає необґрунтованим. Адже переважна більшість цих справ перебувають у провадженні. Можливе неналежне виконання ТОВ "Трансмарт СМ" своїх обов'язків за договором не означає, що Відповідач в майбутньому ухилятиметься від виконання рішення.
18. Щодо аргументів, що вказані у пункті 8.1 цього рішення. Інформація з реєстрів не відображає фактичного фінансового стану Відповідача, а засвідчує лише наявність (відсутність) у нього визначеного майна на певну дату. Ця інформація не є достатньою для того, щоб стверджувати про неплатоспроможність Відповідача. До того ж відсутність зареєстрованого майна у власності Відповідача чи наявність обтяжень на таке майно не виключає наявності у нього інших активів, фінансових ресурсів чи джерел доходу, не зафіксованих у цих реєстрах.
19. Інститут забезпечення позову призначений для запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, а не для автоматичного застосування обмежувальних заходів при порушенні зобов'язання іншою стороною. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Один лише факт порушення договірного зобов'язання, якщо такий мав місце у відносинах сторін, не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.
20. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
21. Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні Заяви.
Керуючись статтями 73, 74, 76, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Рим Т.Я.