05.05.2025 Справа№ 914/1363/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелсі Лаб», м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулаб Центр», м. Львів,
про: 112 577, 40 грн,
встановив:
29.04.2025 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелсі Лаб» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулаб Центр» про стягнення 112 577, 40 грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 позовну заяву передано судді Матвіїву Р.І.
05.05.2025 суддею Матвіївим Р.І. заявлено самовідвід у справі з підстав наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Так, суддя Матвіїв Р.І. повідомив, що має статус свідка в кримінальному провадженні №52024000000000534. У цьому ж провадженні певний процесуальний статус має і Луговський С.В. - один із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескулаб Центр», що є відповідачем у справі № 914/1363/25. Інформація про закінчення кримінального провадження відсутня.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Застосування статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачає право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Це положення закріплює "право на суд", одним із елементів якого є наявність суду, що відповідає критеріям незалежності і безсторонності. Поняття "незалежний суд" охоплює два основні аспекти: незалежність від виконавчої влади і від сторін (справа Рінгайсена, А 13 параграф 95). Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Wettstein проти Швейцарії», № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ). Між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) («Kyprianou проти Кіпру» [ВП], № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ).
Європейський Суд з прав людини наголошує, що судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб'єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об'єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об'єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.
ЄСПЛ зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу регламентований статтею 39 Господарського процесуального кодексу України. Так, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. ч. 1, 9, 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).
За наведених у заяві про самовідвід обставин, враховуючи суб'єктивний критерій безсторонності суду, особисті переконання судді, здійснення розгляду позовної заяви у справі № 914/1363/25 у визначеному 30.04.2025 складі суду слугуватиме і внутрішньою, і зовнішньою ознакою, яка викликатиме сумнів у безсторонності судді.
Тому з метою усунення обставин, що можуть викликати також і в учасників процесу сумнів у неупередженості судді, з метою виключення будь-яких обґрунтованих сумнів у його безсторонності, суд вважає, що визначений склад суду не може розглядати відповідну справу та вважає за необхідне задовольнити заяву судді Матвіїва Р.І. про самовідвід.
Наслідки відводу суду (судді) визначені ст. 40 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 35, 37, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Львівської області
ухвалив:
1. Заяву судді Матвіїва Ростислава Ігоровича від 05.05.2025 про самовідвід у справі №914/1363/25 задовольнити.
2. Відвести суддю Матвіїва Ростислава Ігоровича від розгляду справи № 914/1363/25.
3. Справу №914/1363/25 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Матвіїв Р.І.