Справа № 317/3/25
Провадження № 2/314/820/2025
(заочне)
05.05.2025 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі
головуючого судді Швець О.В.,
секретар судового засідання Павлівська І.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, із повідомленням (викликом) сторін (учасників справи), у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільнянськ, цивільну справу №317/3/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
без участі сторін та їх представників,
Позивач звернувся до суду з указаним позовом. Зазначивши, що 27.09.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 600356012 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, а саме відповідач за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства (www.moneyveo) та обрав бажану суму кредиту й строк кредитування, зазначивши свої персональні дані, у тому числі банківську карту, на яку в подальшому були перераховані кредитні кошти у розмірі 7 500,00 гривень.
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року закінчувався 28.11.2019 року. В подальшому він продовжувався відповідними додатковими угодами до 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, та 31.12.2023 року відповідно.
Таким чином, договір №28/1118-01 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018-31.12.2024.
30.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. В подальшому він продовжувався відповідними додатковими угодами до 31.12.2024 року.
07.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №0711/24/Е, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору, у зв'язку із цим утворилась заборгованість в сумі 28 282,50 грн. Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 13.02.2025 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.
У судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся про судові засідання шляхом розміщення оголошення на сайті Судової влади, так як адреса його реєстрації знаходиться на тимчасово окупованій території. Крім того, був повідомлений шляхом направлення кореспонденції на адресу зазначену в позовній заяві. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи не надав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, основані на договорі. Так 27.09.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 600356012, згідно умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 7 500,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 6 днів, тобто до 03.10.2021 року (а.с. 33-38).
Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідача коштів в розмірі 7 500,00 грн. за кредитним договором № 600356012, що підтверджується платіжним дорученням від 27.09.2021 року (а.с. 73).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01.
Відповідно до умов даного договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» зобов'язується їх прийняти та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» в розпорядження грошові кошти за плату на умовах визначених цим договором. Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року закінчувався 28.11.2019 року.
Згідно п. 2.1 укладеного договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно п.п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021 року.
31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020.
30.10.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01 відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2024 року включно, всі інші умови залишилися без змін.
У подальшому, 07.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 0711/24/Е, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.
Згідно з Реєстром боржників до договору факторингу № 0711/24/Е від 07.11.2024 та виписки з особового рахунку за кредитним договором № 600356012 від 27.09.2021 року ОСОБА_1 , має загальну суму заборгованості за кредитом 28 282,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами 20 782,50 грн.
За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша-третя, п'ята, шоста статті 203 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14-ц).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 був укладений 27.09.2021 року, натомість Договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018 року.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу від 30.10.2023 року компанії ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», яка, у свою чергу, не передала таке право в подальшому на підставі договору факторингу від 07.11.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», яке за вищенаведених обставин не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 27.09.2021 року між ним та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».
Враховуючи викладені обставини, зважаючи на те, що договір факторингу був укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018 року, тобто до моменту виникнення у первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, укладеним між ними 27.09.2021 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором № 600356012 в розмірі 28 282,50 грн., оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення.
За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити.
Представником позивача заявлена заява про стягнення судових витрати із відповідача. Відповідно до ч.2 п.2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови від позову покладається на - позивача.
Оскільки судом відмовлено в позові, то всі судові витрати понесені стороною позивача покладаються на останнього.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: м.Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.
Представник позивача: Тараненко Артем Ігорович, вул. Ю.Поправки, буд. 6 офіс 21, м. Київ, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Ольга Валеріївна Швець
05.05.2025