Справа № 314/9/25
Провадження № 2/314/722/2025
26.03.2025 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №314/9/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора Запорізької області про стягнення нарахованої, але не отриманої пенсії в порядку спадкування за законом,
02.01.2025 до Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора Запорізької області про стягнення нарахованої, але не отриманої пенсії в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_2 позивачка як спадкоємець відповідно до вимог чинного законодавства звернулася до державного нотаріуса, в результаті чого 23.09.2023 була відкрита спадкова справа №242/2023 у Вільнянській державній нотаріальній конторі Запорізької області за реєстраційним номером 71287689.
За життя ОСОБА_2 залишилась недоотримана сума пенсійних виплат в розмірі 22 625,61 грн за рішенням від 30 вересня 2021 року у справі №280/5576/21, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням грошового забезпечення, визначеного довідкою Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з наданими ГУПФУ в Запорізькій області відомостями заборгованість нарахованої, але недоотриманої ОСОБА_2 пенсії на день його смерті, за зазначеним рішенням суду у справі №280/5576/21 становить 22 625,61 грн.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.11.2024 за №0800-0405-8/108914 додатково проінформовано, що згідно зі ст. 61 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми заборгованості за рішенням суду не включаються до складу спадщини.
Позивачка є дружиною та єдиним спадкоємцем померлого пенсіонера, на день смерті була членом його сім'ї та не належала до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Отже, після смерті чоловіка, вона має право як єдиний спадкоємець на отримання невиплачених сум пенсії, що належали за життя її чоловіку.
Позивачка у позовній заяві зазначила, що відмова відповідача щодо виплати позивачу ОСОБА_1 як єдиному спадкоємцю пенсіонера ОСОБА_2 суми пенсії, що підлягала виплаті та залишилася не одержаною у зв'язку зі смертю останнього згідно з рішенням суду є безпідставною та незаконною.
ГУ ПФУ в Запорізькій області ОСОБА_2 заборгованості пенсії за життя не виплачено, тобто рішення суду не виконано в частині виплати пенсії, нарахованої на виконання судового рішення за вказаний судом період. ОСОБА_1 є дружиною померлого, на момент смерті ОСОБА_2 перебувала з ним у шлюбі та проживала разом з ним.
Позивачка бажає оформити вказані вище грошові кошти, шляхом подання позову до суду про своє право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка на вказану суму і стягнення її з відповідача, оскільки іншим чином поновити свої спадкові права неможливо.
Оскільки спір, який виник між позивачем та відповідачем, не можливо вирішити в добровільному досудовому порядку, позивачка вважає, що її права та інтереси порушено, тому вона змушена звернутися з позовом до суду для відновлення порушених прав.
Ухвалою суду від 07.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
22.01.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вважає, що позовні вимоги позивачки не можуть бути задоволені з таких підстав. Представник позивача у позовній заяві не врахувала, що померлий отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262, саме норми цього Закону мають застосовуватися до правовідносин, які виникають з приводу недотриманої пенсії ОСОБА_2 .
Приписами ч. 1 ст. 61 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Норми ст. 61 Закону №2262 є чинними, тому є обов'язковими для застосування всіма фізичними та юридичними особами, зокрема й судами при вирішенні спорів про право на недоотриману пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера. Отже законодавством не передбачено можливості спадкування недоотриманих сум пенсій військовослужбовців. Представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви.
Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без участі позивачки та її представника, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Чоловік позивачки ОСОБА_2 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як одержувач пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон № 2262-ХІІ).
Після смерті чоловіка позивачка ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець відповідно до вимог чинного законодавства звернулася до Вільнянської державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого була відкрита спадкова справа № 242/2023.
За життя ОСОБА_2 залишилась недоотримана сума пенсійних виплат в розмірі 22 625,61 грн за рішенням від 30 вересня 2021 року у справі №280/5576/21, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням грошового забезпечення, визначеного довідкою Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з наданими ГУПФУ в Запорізькій області відомостями заборгованість нарахованої, але недоотриманої ОСОБА_2 пенсії на день його смерті, за зазначеним рішенням суду у справі №280/5576/21 становить 22 625,61 грн.
Позивачка є дружиною та єдиним спадкоємцем померлого пенсіонера, на день смерті була членом його сім'ї та не належала до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Отже, після смерті чоловіка, вона має право як єдиний спадкоємець на отримання невиплачених сум пенсії, що належали за життя її чоловіку.
Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 28.11.2024 № 0800-0405-8/108914 та наданим розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №N/A295/74 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/5576/21 Головним управлінням йому за життя було проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого по пенсійній справі сформувалась заборгованість за рішенням суду у розмірі 22625, 61 грн. Згідно зі ст. 61 Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми заборгованості за рішення суду не включаються до складу спадщини.
Відповідно до ст. 1 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з ч. 1-3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сім'ї і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Аналогічна норма також наведена у ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», де зазначено, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, з наведених норм зазначених Законів вбачається, що у разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, входять до складу спадщини, у випадку відсутності кола осіб, наведених у зазначених статтях. Таким чином, позивач є єдиним спадкоємцем померлого пенсіонера та має права на спадкування та отримання недоотриманої пенсії за життя спадкодавця.
Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1213 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення ст. 1227 ЦК України узгоджуються з положеннями ч. 3 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 22 лютого 2024 року у справі № 461/5878/22 положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, шо належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21 та Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, які належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року по справі № 638/19167/19, а також у постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19. Зміст частини третьої статті 52 Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. За правилами частин 1, 2, 3 статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: - цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; - право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця.
Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України).
Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; - право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати. До того ж, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
ГУ ПФУ в Запорізькій області ОСОБА_2 заборгованості пенсії за життя не виплачено, тобто рішення суду не виконано в частині виплати пенсії, нарахованої на виконання судового рішення; позивач є членом сім'ї померлого сином.
Частиною десятою статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-ХІУ визначено, що належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.
Статтею 1227 ЦК України також передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 522/19647/17.
Отже, бездіяльність відповідача, що полягає у неприйнятті рішення про виплату недоотриманої при житті пенсії спадкодавця та його фактична відмова позивачу не відповідають чинному законодавству та призвели до порушення майнових прав та передбачених законом інтересів позивача.
У своїх висновках Європейський суд с прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Перший протокол) полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 Першого протоколу дозволяє позбавлення власності лише на умовах передбачених законом (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції проти Греції», «Малама проти Греції»).
Ст. 1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах «Ван дер Мюсель проти Бельгії» «Копеський проти Словаччини»). Особа може заявляти про порушення ст. 1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення». «Майном» може бути як існуюче майно», так і активи включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймі «легітимні сподівання на реалізацію майнового права. «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути конкретними, ніж просто надія і повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копеський проти Словаччини»).
Тому, зважаючи на принцип захисту легітимних очікувань особи та на один з загальновизнаних способів захисту прав особи в національному законодавстві України, який полягає примусовому виконанні обов'язку в натурі, стягнення з відповідача на корить позивача в порядку спадкування недоотриманих померлим ОСОБА_2 пенсійних виплат є об'єктивним та обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
До повноважень Пенсійного фонду України відноситься: здійснення контролю за держанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, інших джерел, визначених законодавством; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності. Пенсійний фонд України розпоряджається у межах повноважень коштами Пенсійного Фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через створені в установленому порядку територіальні органи.
Таким чином, Пенсійний фонд України є органом, який реалізує політику пенсійного забезпечення, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому саме від цього органу залежить право позивача на отримання належної йому виплати за рахунок коштів пенсійного фонду. В даному випадку предметом спору є захист права громадянина України на одержання суми недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцю і яку спадкоємець, маючи законне сподівання може отримати від держави.
Відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Таким чином, до складу спадщини входить сума пенсії, яка була нарахована, але не отримана спадкодавцем за життя.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, З, 5, 15, 16, 321, 328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1226, 1258, 1259, 1261-1265, 1269, 1270, 1282 ЦК України, ст. 46, 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: Вільнянська державна нотаріальна контора Запорізької області про стягнення нарахованої, але не отриманої пенсії в порядку спадкування за законом задовольнити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-6, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , недоотриману за життя її чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , пенсію в розмірі 22 625,61 грн., що входить до складу спадщини.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.04.2025.
Суддя Наталія Юріївна Мануйлова
03.04.2025