Справа № 308/6250/25
1-кс/308/2668/25
06 травня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12025078030000310 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт майна,-
Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12025078030000310 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у якому просить накласти арешт на речі, які було виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події 29.04.2025 року у громадянина ОСОБА_4 , а саме: кристалічна речовина білого кольору, яку упаковано до спец пакету НПУ СУ PSP 1192861 та мобільний телефон марки «ViVO», який упаковано до паперового конверту НПУ.
Клопотання надійшло на адресу суду 05.05.2025 року поштовими засобами зв'язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 29.04.2025 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що 29 квітня 2025 року в чергову частину Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від працівників УПП про те, що під час перевірки документів у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено, речовину ззовні схожу на наркотичну.
В ході огляду місця події від 29 квітня 2025 року за адресою: м. Ужгород, 8-го Березня, 30/41 у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено кристалічну речовину білого кольору, яку упаковано до спец пакету НПУ СУ PSP 1192861 та мобільний телефон марки «ViVO», який упаковано до паперового конверту НПУ.
Прокурор вказує, що цьому випадку арешт накладається на майно з метою збереження речових доказів, які в подальшому необхідні для приведення експертизи матеріалів речовин та виробів (наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів).
Прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що тимчасово вилучені під час огляду місця події речі, а саме: кристалічна речовина білого кольору, яку упаковано до спец пакету НПУ СУ PSP 1192861 та мобільний телефон марки «ViVO», який упаковано до паперового конверту НПУ відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та містить на собі сліди вчинення кримінальних правопорушень.
Прокурор, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явилася. При цьому, до клопотання додано заяву, згідно якої просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату у час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.
Згідно ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно змісту ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що сектором дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12025078030000310 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Згідно наданого витягу з ЄРДР досудове розслідування у даному кримінальному провадженні розпочато за тим фактом, що 29 квітня 2025 року в чергову частину Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від працівників УПП про те, що під час перевірки документів у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено, речовину ззовні схожу на наркотичну.
До клопотання долучено розписку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 29.04.2025, згідно якої останній добровільно видав працівника поліції згорток фольги та мобільний телефон марки «ViVO».
З протоколу огляду місця події від 29.04.2025 року вбачається, що такий був проведений дізнавачем слідчого дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 . Об'єктом огляду місця події являлася відкрита ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_2 , де встановлено громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який добровільно видав працівникам поліції кристалічну речовину білого кольору, яку упаковано до спец пакету НПУ СУ PSP 1192861 та мобільний телефон марки «ViVO», який упаковано до паперового конверту НПУ.
Постановою старшого дізнавача слідчого дізнання Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні №12025078030000310 від 30.04.2025 року, кристалічну речовину білого кольору, яку упаковано до спец пакету НПУ СУ PSP 1192861 та мобільний телефон марки «ViVO», який упаковано до паперового конверту НПУ - визнано речовим доказом.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Внесене прокурором в межах кримінального провадження №12025078030000310 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна подано у визначений КПК України строк.
Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
У ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст.309 КК України, якою встановлено відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з'ясувавши обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту майна, а саме: кристалічної речовини білого кольору, яку упаковано до спец пакету НПУ СУ PSP 1192861 та мобільний телефон марки «ViVO», який упаковано до паперового конверту НПУ, оскільки вказане майно відповідає критеріям речового доказу, зокрема, може бути предметом кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження використання, перетворення, передачі, відчуження майна, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.
При цьому, слідчим суддею враховано, що відповідно до положень ч. 2 статті 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, після проведення певних процесуальних та слідчих дій, буде встановлена належність або неналежність вилученого майна до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженню, що не позбавляє права зацікавлених осіб ставити питання про скасування арешту в порядку статті 174 КПК України.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про задоволення вимог клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст.169, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора, - задовольнити.
Накласти арешт на речі, які було виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події 29.04.2025 року у громадянина ОСОБА_4 , а саме: кристалічну речовину білого кольору, яку упаковано до спец пакету НПУ СУ PSP 1192861 та мобільний телефон марки «ViVO», який упаковано до паперового конверту НПУ.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1