308/20643/24
07.04.2025 року місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участю захисника правопорушника - адвоката Свиди О.Г., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП
24.12.2024 року о 01 год. 05 хв. водій ОСОБА_1 по вул. Грушевського в м. Ужгород керував транспортним засобом марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп"яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, при цьому від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Свида О.Г. просив закрити провадженя у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а за кермом перебувала дружина ОСОБА_2 , що можуть підтвердити свідки.
Заслухавши пояснення захисника правопорушника, дослідивши матеріали справи, доходжу наступного.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (пункт 27) роз'яснив, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Таким чином, обов'язок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції покладається саме на водія, як особу, що керує транспортним засобом.
В ході розгляду справи суддею досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 203754 від 24.12.2024 року та встановлено, що такий складений з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, і у даному протоколі зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, що проявилося у відмові останнього, при встановленні у нього працівниками поліції ознак алкогольного сп"яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, після зупинки працівниками поліції транспортного засобу марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Факт керування транспортним засобом марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 та його відмова від проходження огляду на стан сп"яніння, підтверджується також дослідженим у судовому засіданні відеозаписом події, який міститься на DVD-диску, що долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в ході дослідження якого в судовому засіданні встановлено, що будучи зупиненим працівниками поліції на пропозицію патрульного поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 відповів відмовою.
Суддя, також бере до уваги постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3717928 від 24.12.2024 року згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суддя у відповідності до положень статей 251 та 252 КУпАП, уважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в судовому засіданні сукупністю зібраних та наданих УПП в Закарпатській області ДПП доказів, що ретельно перевірені та оцінені суддею з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності як кожен окремо так і в сукупності, підтверджується факт того, що водій ОСОБА_1 після встановлення у нього працівниками поліції явних ознак алкогольного сп'яніння від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
При розгляді даної справи, суддя також бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя бере до уваги, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров'ю, а також життю та здоров'ю самого правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 23,40-1, 130 ч.1, 251, 252, 283-285, 287-294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя: О.А. Придачук