Справа № 307/1024/25
Провадження № 3/307/402/25
05 травня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №249111 від 18.03.2025 року вбачається, що 18.03.2025 року о 10 год. 40 хв. в с. Нересниця по вулиці Грушевського водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Volkswagen Transporter" державний номерний знак НОМЕР_1 , який викоростовується з наданням послуг з перевезення пасажирів без ліцензійних документів, чим порушив п. 24 ст. 7, 3 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Пояснив, що не займається перевезення пасажирів, осіб які перебували в автомобілі підвозив безоплатно. Вказав, що цих осіб він підібрав по дорозі.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що сів до автомобіля ОСОБА_1 та попросив його підвезти. Потім їх зупинили працівники поліції і питали чи платив він грошові кошти за перевезення, на що він відповів, що грошові кошти за перевезення ОСОБА_1 він, не сплачував.
Розглянувши дану справу вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП виходячи з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст. 251 та ст. 252 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якого його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Під час розгляду справи, встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення, уповноваженою на його складення особою, викладено факт здійснення ОСОБА_1 в с. Нересниця вулиці Грушевського перевезення пасажирів, не маючи на це відповідних документів, чим порушено вимоги ст. 7, 3 п. 24 «Про ліцензування видів господарської діяльності».
На підтвердження вини ОСОБА_1 до протоколу долучено рапорт поліцейського з РПП ВПД №1 Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 18.03.2025 (а.с.2), копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4296309 від 18.03.2025 (а.с.3), та відеозапис з місця події (а.с.5).
З дослідженого відеозапису видно, як працівник поліції задає запитання одному з пасажирів, щодо вартості проїзду. При цьому особа, якій поставлено запитання, не надає однозначної відповіді щодо сплати нею ОСОБА_1 грошових коштів за її перевезення. Однак, озвучуючи на відеозапис, працівник поліції робить категоричний висновок про сплату нею на користь ОСОБА_1 грошових коштів.
З вказаного відеозапису також видно, що на передньому пасажирському сидінні сидить ОСОБА_2 , який будучи допитаним під час судового розгляду у якості свідка, ствердив, що жодних грошових коштів того дня він ОСОБА_1 за його перевезення не надавав.
Разом з цим, зокрема матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 дійсно надавав послуги з перевезення пасажирів, тобто, що такий організовано та систематично здійснював перевезення пасажирів за оплату. До протоколу не долучено доказів, які б підтверджували вказані обставини. Сам факт виявлення перевезення пасажирів не є визначальною підставою для складання адміністративного протоколу за порушення провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження даного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Інших належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити, що 18.03.2025 року в с. Нересниця по вулиці Грушевського ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів та отримував дохід за надання послуг щодо перевезення пасажирів, не маючи на це відповідних документів, до матеріалів справи не додано. Відтак, саме по собі виявлення перевезення пасажирів, не може доводити наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
З контекстного аналізу зазначених вимог закону випливає, що висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що справа про адміністративне правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір, в порядку ст.40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КупАП, у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя М.М. Бряник