Справа № 306/2297/24
Провадження № 2/306/179/25
(з а о ч н е)
06 травня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судового засідання Мігалко Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Сваляві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 26.01.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 40599-01/2024 за умовами якого, ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 5500 грн. з терміном користування 120 днів, дата повного повернення кредиту - 24.05.2024 року. Відповідач зобов'язалася вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2,5 % на день у межах строку кредитування. Позивач посилається на те, що 29.05.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №29052024, за яким первісний кредитор відступив позивачу право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 40599-01/2024 від 26.01.2024 року. Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість за договором № 40599-01/2024 від 26.01.2024 року у розмірі 22000 грн., яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 . Також просить стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 9000 грн.
Суд своєю ухвалою від 26.12.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та призначив судовий розгляд справи. Сторонам направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі та відповідачу копія позовної заяви з доданими до позову документами з використанням послуг поштового зв'язку, які надаються АТ "Укрпошта". Інформація щодо справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
Розгляд справи призначено на 11:30 годину 06.05.2025 року.
Представник позивача Сердійчук Я.Я., який діє в інтересах ТОВ "Факторинг Партнерс" заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (вх.№8772).
Відповідач відзив (заперечення) на позовну заяву не подав. Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження (а.с.54). Документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження" від 26.12.2024 року надіслано одержувачу ОСОБА_1 на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 Інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua. Відповідачу роз'яснено, що в разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд проводить заочний розгляд справи за наявними доказами та матеріалами у справі та доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; ч.3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; ч. 1 ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ч.2 ст. 83 ЦПК України - позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ та ОБГРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ СУДУ:
Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 55 Конституції України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; ч. 1 ст.634 ЦК України - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору; ст. 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (договір позики - вид зобов'язання, спрямований на передачу майна, тобто взаємна угода сторін, у якому містяться окремі положення, умови, визначені права та обовязки сторін. Сукупність погоджених сторонами умов і становить зміст договору. За таких обставин, виконання сторонами своїх договірних обов'язків, як позикодавця, так і позичальника, є обов'язковим)
Суд встановив, що 26 січня 2024 року між ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 40599-01/2024. Кредитний договір підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідачу надано кредит у розмірі 5500 грн з терміном користування 120 днів, дата повного повернення кредиту - 24 травня 2024 року. Відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2,5 % на день у межах строку кредитування. Відповідно до п. 7.6 договору, передбачено, що підписання договору клієнтом підтверджує ознайомлення з правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, розміщених на веб-сайті товариства.
На виконання умов вказаного кредитного договору ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" було спрямовано на банківський рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 5500 грн. Тобто, ТОВ "Аванс Кредит" належним чином виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та допустив прострочення повернення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку наданого позивачем становить 22000 грн. та складається із: заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 5500 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у розмірі 16500,00 грн.
Відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
29 травня 2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір факторингу № 29052024 відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» відступило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 40599-01/2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); ст. 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено догоовором або законом.
Згідно договору факторингу сума боргу відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" становить 22000 грн.
Між сторонами виникли договірні правовідносини, врегульовані нормами Цивільного кодексу України та, в цих правовідносинах, відповідач порушив право позивача на отримання грошових коштів згідно умов укладеного між ними договору.
Враховуючи, що на підставі договору відступлення права вимоги та факторингу відбулася заміна на нового кредитора - ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" про стягнення заборгованості з відповідача є обґрунтованими та підставними.
Відповідно до ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» - електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі; ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» - якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору; ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), ч.1 ст.612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами; ч.1 ст. 1048 ЦК України - позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики; ст. 1049 ЦПК України - позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознакам; ст. 1056 ЦК України - розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України - якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання, що свідчить про порушення його прав.
Суд при розгляді справи встановив, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, а саме повернення кредитних коштів та погашення виниклої заборгованості.
Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №40599-01/2024 від 26.01.2024 року знайшли своє підтвердження при розгляді справи, поскільки фактично отримані та використані відповідачем грошові кошти в добровільному порядку не повернуті, зобов'язання за вказаним договором належним чином відповідач не виконав.
В частині вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України - у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат. Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; ч.1 ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 579932066.1 від 23.01.2025 року.
При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України - у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача, а тому суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, понесені ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" у розмірі 3028 грн.
Щодо витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України - за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; ч.4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір).
Вартість наданих послуг адвокатом визначена у розмірі 9000 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу суду додано: заявка ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" на надання юридичної допомоги від адвокатського об'єднання "ЛІГАЛ АССІСТАНС" за № 40 від 14 серпня 2024 року; витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 року, згідно до якого сторони погодили надання правових послуг: усна консультація з вивченням документів, одиниця виміру - година, вартість одиниці виміру - 1500 грн., витрачено 2 години на суму 3000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду, одиниця виміру - година, вартість одиниці виміру - 3000 грн., витрачено 2 години на суму 6000 грн. Загальна вартість витрат на суму 9000 грн.
Суд вважає, що позивачем доведено факт надання правової допомоги по захисту інтересів ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАТНЕРС" на суму 9000 грн., а тому доходить висновку, що в цій частині позовну вимогу необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; докази на їх підтвердження; ст. 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ч.1 ст. 95 ЦПК України - письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Оцінивши надані суду докази в їх сукупності, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, враховуючи, що сума в розмірі 22000 грн. на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" відповідачем не відшкодована, що відповідач заявлені проти нього позовні вимоги не оспорював, доказів протилежного у відповідності до ст. 81 ЦПК України до суду не подав (у відповідності ч.4 ст.12 ЦПК України - кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій), суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" необхідно задовольнити в повному обсязі.
Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 95, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.526, 610, 612, 615, 625, 629, 1048, 1049, 1050 ЦК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором № 40599-01/2024 від 26 січня 2024 року у розмірі 22000,00 грн. (двадцять дві тисячі гривень 00 коп.), з яких: 5500 грн. (п'ять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) - заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту); 16500 грн. (шістнадцять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОв "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (код ЄДРПОУ 42640371) витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн. (дев'ять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 06.05.2025 року в день розгляду справи і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів до Закарпатського апеляційного суду.
Найменування позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", адреса для листування: м.Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371, електронна пошта: office@factoring.in.ua;
Ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА