Єд. унік. № 243/1285/25
Провадження № 2/243/658/2025
29 квітня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Соловйової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Малахової К.Р.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Слов'янської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль), Слов'янської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої здійснює Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів,-
12 лютого 2025 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою звернувся керівник Слов'янської окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль), Слов'янської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої здійснює Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у справі про адміністративне правопорушення № 243/6644/24, провадження 3/243/3589/2024 від 02.09.2024 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення, яке є приватною власністю порушника, а саме сіткоснасне знаряддя лову: «сітка» розміром 40х1,5 м, діаметр вічка 55 мм. Із матеріалів зазначеної справи вбачається, що 10.07.2024 о 19 годині 50 хвилин ОСОБА_1 здійснював незаконний лов риби забороненим сітконосним знаряддям «сіткою» в річці Казений Торець поблизу м. Слов'янськ Краматорського району. Рибу впіймав у кількості 7 особин карася сріблястого, загальною вагою 1,2 кг. За вказаним фактом 10.07.2024 складено протокол про адміністративне правопорушення № 0062108. Відповідно до Розрахунку матеріальної шкоди до протоколу № 006210 в наслідок незаконного вилову водних біоресурсів загальна сума збитків склала 11067,00 грн. Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п. п. 1 п. 1 розділу IV «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022 та ст. ст. 521, 63 Закону України «Про тваринний світ» та заподіяв шкоду у розмірі 11067,00 грн. Постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності 13.09.2024 набула законної сили, одна на теперішній час питання щодо відшкодування шкоди, завданої відповідачем рибному господарству України, не вирішено, збитки добровільно не відшкодовано.
Посилаючись на наведені обставини, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів в сумі 11067,00 грн. та судові витрати по справі.
Відповідно до ухвали суду від 17.02.2025 року прийнято до розгляду позовну заявуСлов'янської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль), Слов'янської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої здійснює Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів, та відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено судове засідання.
Представник Слов'янської окружної прокуратури Донецької області в судовому засіданні, участі не приймав, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник особи, в інтересах якої заявлено позов, Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) своєчасно і належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Представник надав до суду заяву в якій зазначив, що Управління підтримує позовні вимоги, вважає їх законними та такими, що підлягають задоволенню.
Представник особи, в інтересах якої заявлено позов, Слов'янська міська рада Краматорського району Донецької області, повноваження якої здійснює Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області своєчасно і належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), в судове засідання не з'явився без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Щодо правомірності представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».
У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі Перший протокол), а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Так, звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст. 1311 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Згідно листа Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) від 03.12.2025 № 1-7-9/1341-24 наданого на запит Слов'янської окружної прокуратури Донецької області від 26.11.2024 № 57-3702вих-24 повідомлено, що Донецький рибоохоронний патруль не звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів та не має у розпорядженні інформації щодо сплати ОСОБА_1 матеріальної шкоди завданої рибному господарству.
Згідно листа Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 01.01-11/4385 від 02.12.2024 наданого на запит Слов'янської окружної прокуратури Донецької області від 26.11.2024 № 57-3701вих-24 повідомлено, що адміністрацією заходів щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів Крикуном С.В. не вживалось, та не зверталися до суду з відповідним позовом про таке відшкодування.
30 січня 2025 року Слов'янською окружною прокуратурою Донецької області направлено повідомлення Управлінню Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) № 57-274вих-25 та Слов'янській міській раді Краматорського району Донецької області, повноваження якої наразі здійснює Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області № 57-275вих-25 про те, що Слов'янською окружною прокуратурою Донецької області відповідно до ст. 1311 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прийнято рішення про звернення до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль), Слов'янської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої наразі здійснює Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 про відшкодування стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів в розмірі 11067,00 грн.
Оскільки Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18.
Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.
У зв'язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.
В судовому засіданні встановлено, що постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у справі про адміністративне правопорушення № 243/6644/24, провадження 3/243/3589/2024 від 02.09.2024 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. з конфіскацією знаряддя вчинення правопорушення, яке є приватною власністю порушника, а саме сіткоснасне знаряддя лову «сітка» розміром 40х1,5 м, діаметр вічка 55 мм. Під час розгляду справи питання про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів, не вирішувалося.
Зі змісту постанови вбачається, що 10.07.2024 о 19 годині 50 хвилин ОСОБА_1 здійснював незаконний лов риби забороненим засобрм «сіткою» в річці Казений Торець поблизу м. Слов'янськ Краматорського району. Впіймав рибу карась сріблястий - 7 шт., загальною вагою 1,2 кг. Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. ст. 521, 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 1 п. 1, п.п 4 п. 4 розділу IV «Правил любительського рибальства». Збиток завданий рибному господарству склав 11067,00 грн.
Згідно розрахунку матеріального збитку до протоколу № 006210 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП, головним державним інспектором в межах визначених законом повноважень, на підставі «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209, проведено розрахунок розміру шкоди, відповідно до якого сума шкоди, заподіяна ОСОБА_1 незаконним виловом цінних видів риб - карась сріблястий в кількості 7 штук вартістю за одиницю риби - 1581,00 грн. загалом склала 11067,00 грн.
Таким чином, своїми протиправними діями відповідач ОСОБА_1 заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 11067,00 грн. та на теперішній час питання щодо відшкодування шкоди, завданої відповідачем рибному господарству України, не вирішено, збитки добровільно не відшкодовано.
Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.
Статтею 13 Конституції України, статтями 3-5 Закону України «Про тваринний світ» та статтею 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що об'єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Відповідно до статті 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Належність водних біоресурсів визначається Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно закону.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до ст. ст. 27, 34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об'єктів тваринного світу зобов'язані використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угрупувань. У порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Відповідно до вимог ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства України про охорону навколишнього природнього середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями п. 1.1 розділу IV Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Згідно зі ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вина відповідача у порушенні правил рибальства встановлена постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області у справі про адміністративне правопорушення № 243/6644/24, провадження 3/243/3589/2024 від 02.09.2024, що набрала законної сили 13.09.2024.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
З огляду на викладене та враховуючи, що судом встановлена протиправність дій відповідача, якими завдано шкоду державним інтересам шляхом незаконного вилову водних біоресурсів, суд дійшов висновку про наявність підстав для її стягнення у заявленому позивачем розмірі в сумі 11067,00 грн.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивачем документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 3028,00 грн, який з урахуванням задоволених позовних вимог, має бути відшкодований позивачеві за рахунок відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 5-8, 12-19, 23, 76-82, 89, 128, 131, 141, 258-259, 263-268, 274-279, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Слов'янської окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль), Слов'янської міської ради Краматорського району Донецької області, повноваження якої здійснює Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, ЄДРПОУ 37967785 шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів в розмірі 11067 (одинадцять тисяч шістдесят сім) грн. 00 коп. на рахунок UA528999980333189331000005658, отримувач: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/24062100, ідентифікаційний код юридичної особи 37967785, код класифікації доходів бюджету 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Донецької обласної прокуратури (р/р № UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура) суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 05 травня 2025 року.
Суддя О.О. Соловйова