ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.05.2025Справа № 910/710/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/710/25
За позовом Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»
до Фізичної особи-підприємця Ткаченка Андрія Юрійовича
про стягнення 18917,22 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Ткаченка Андрія Юрійовича (далі - відповідач) про стягнення 18917,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язання за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №512-7/4 від 15.11.2020 не у повному обсязі відшкодував витрати на утримання майна, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг у розмірі 8222,22 грн, пеню у розмірі 1087,98 грн, 3% річних у розмірі 2345,79 грн та інфляційні втрати у розмірі 7261,23 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/710/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.01.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03057, м. Київ, вул. Довженка, буд.14-Б, кв. 7.
Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв'язку без вручення відповідачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №911/3113/20.
Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову кореспонденцію за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому, судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 27.01.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
15.11.2020 року між Акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі - балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем Ткаченко Андрієм Юрійовичем (далі - орендар) було укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №512-7/4 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі - будівля), а також утримання прибудинкової території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на утримання будівлі пропорційно до займаної ним площі та надання комунальних послуг відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.2 договору орендар користується нерухомим майном загальною площею 67,20 кв.м., а саме приміщеннями № 138, 139, 140, 141, 142, 143 згідно з технічним паспортом на першому поверсі адміністративного будинку (літ. Б) (далі - об'єкт оренди), відповідно до умов договору оренди нерухомого майна від 15.11.2020 року №511-7/4 та з урахуванням умов цього договору.
Найменування послуг, орієнтовна вартість (розмір) витрат балансоутримувача на поточний календарний рік (з врахуванням терміну початку/завершення договору оренди нерухомого майна), порядок і умови їх оплати, визначаються у додатку № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 2.1 договору).
За умовами п. 2.2 договору орієнтовна вартість (розмір) витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг, що вказана у додатку №1 до цього договору може бути змінена балансоутримувачем в односторонньому порядку у випадку зміни діючих тарифів на послуги, що надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання та/або зміни розміру та/чи складу витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди. При цьому така зміна не потребує будь-яких додаткових формальностей, в тому числі укладання додаткових угод до цього договору.
Пунктом 2.3 договору визначено, що фактична щомісячна вартість (розмір) витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг зазначається у акті про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Оплата вартості витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг, що надаються орендарю, здійснюється орендарем щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача на підставі рахунків балансоутримувача, але в будь-якому випадку не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного поточного місяця, що слідує за звітним місяцем. Оплата вартості витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг за грудень місяць кожного поточного року здійснюється орендарем в грудні місяці відповідного року, на підставі рахунків балансоутримувача, але в будь-якому випадку не пізніше 25 (двадцять п'ятого) грудня (пункт 2.4 договору).
Згідно з пунктом 3.1.3 договору балансоутримувач зобов'язується після закінчення звітного періоду, але в будь-якому випадку не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного поточного місяця, що слідує за звітним місяцем, підготувати та передати, або надіслати орендарю поштовим відправленням на адресу, зазначену в договорі, два примірники акта про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (акт відшкодування комунальних послуг). У випадку, якщо протягом періоду, визначеного п. 3.2.14 договору, балансотримувач не отримає підписаний орендарем оригінальний примірник акта відшкодування комунальних послуг, останній вважається підписаним, а послуги такими, що дійсно надані належним чином в установлений строк і прийняті орендарем в обсязі та на умовах, вказаних в акті.
Відповідно до пунктів 3.2.11 та 3.2.14 договору орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати балансоутримувачу вартість витрат на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг за цим договором та додатком № 1 до цього договору; після отримання від балансоутримувача двох примірників акта відшкодування комунальних послуг протягом чотирьох робочих днів підписати зазначені примірники. Після підписання акта відшкодування комунальних послуг протягом двох робочих днів передати, або надіслати балансоутримувачу поштовим відправленням на адресу, зазначену в договорі, один оригінальний примірник підписаного акта відшкодування комунальних послуг.
Сторони несуть відповідальність за невиконання або належне виконання умов цього договору згідно чинного законодавства України (пункт 5.1 договору).
Пунктом 5.3 договору визначено, що у випадку невиконання орендарем грошових зобов'язань за цим договором, останній зобов'язується сплачувати балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня нараховується за весь час існування такого зобов'язання до повного його виконання орендарем. Сплата пені не звільняє орендаря від обов'язку належного виконання зобов'язань за цим договором.
Згідно з пунктом 5.5 договору сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє по 14.10.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1 договору).
Відповідно до пункту 7.2 договору зміни або доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін та відповідним оформленням окремої додаткової угоди. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною.
Усі зміни, додатки та доповнення до цього договору є його невід'ємними частинами, мають юридичну силу за умови укладання їх у письмовій формі та підписання уповноваженими представниками обох сторін (п. 8.2 договору).
У пункті 1 додатку №1 від 15.11.2020 року до договору сторони домовились, що відшкодування вартості витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг буде розраховуватись на загальну площу об'єкта оренди (за виключенням послуг, щодо яких об'єкти оренди обладнані лічильниками, або в разі врахування потужності встановлених електроприладів) на підставі планового розрахунку фактичних витрат балансоутримувача по утриманню будівлі відповідно до примірного переліку послуг на 2020 рік, у якому вказані найменування послуг та загальна (орієнтовна) вартість з ПДВ (з 15.11.20 по 31.12.20), а саме: водопостачання та водовідведення - 400 грн; електроенергія** - 8200 грн; перетікання реактивної електроенергії** - 40 грн; природний газ та газопостачання - 1300 грн; прибирання, утримання в належному санітарному стані та впорядкування прибудинкової території будівлі - 75 грн; поточний ремонт та технічне обслуговування обладнання, техніки, механізмів (пов'язаних з обслуговуванням інженерних мереж) - 10 грн; забезпечення пожежної безпеки будівлі - 1 грн; послуги охорони - 900 грн; вивезення побутового сміття - 15 грн; послуги із санітарно-гігієнічної обробки (дератизації, дезінфекції) - 1,5 грн. При цьому «*» означає, що у разі встановлення засобу обліку споживання (лічильника) в орендованому приміщенні - фактична вартість послуги визначається за відповідними його показниками, а «**» - при відшкодуванні вартості наданих послуг застосовуються тарифи, затверджені спеціально уповноваженим органом на звітну дату.
11.01.2021 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, за умовами якої сторони домовились та вирішили пункт 1 додатку №1 до договору викласти в новій редакції, згідно з якою сторони домовились, що відшкодування вартості витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг буде розраховуватись на загальну площу об'єкта оренди (за виключенням послуг, щодо яких об'єкт оренди обладнаний лічильниками, або в разі врахування потужності встановлених електроприладів) на підставі розрахунку фактичних витрат балансоутримувача по утриманню будівлі відповідно до примірного переліку послуг, який містить наступні послуги: водопостачання та водовідведення**; електроенергія***; перетікання реактивної електроенергії***; природний газ та газопостачання; прибирання, утримання в належному санітарному стані та впорядкування прибудинкової території будівлі; поточний ремонт та технічне обслуговування обладнання, техніки, механізмів (пов'язаних з обслуговуванням інженерних мереж); забезпечення пожежної безпеки будівлі; послуги охорони; вивезення побутового сміття; послуги із санітарно-гігієнічної обробки (дератизації, дезінфекції). Орієнтовна середньомісячна вартість з ПДВ перелічених послуг складає 5600 грн. При цьому «*» означає, що при відшкодуванні вартості наданих послуг за місяць застосовуються тарифи, затверджені спеціально уповноваженим органом (постачальником послуг) на звітну дату; «**» - у разі встановлення засобів обліку (лічильників) - фактична вартість визначається за показниками обліку споживання (лічильника); а «***» - у разі встановленого засобу обліку (лічильників) - фактична вартість визначається за показниками обліку споживання (лічильника). При наданні переліку електрообладнання в орендованих приміщеннях вартість розраховується на підставі потужності встановлених електроприладів.
Сторони домовились, що зміни, передбачені цією додатковою угодою поширюють свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 01.01.2021 року, згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (пункт 2 додаткової угоди №1 до договору).
30.09.2021 року сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору, за умовами якої, з метою автоматизації процесів електронного документообігу між балансоутримувачем та орендарем, що передбачає підписання, надсилання, отримання та зберігання електронних документів, сторони домовились з 30.09.2021 здійснювати обмін документами у вигляді електронних документів із застосування до них електронного цифрового підпису (КЕП) засобами телекомунікаційного зв'язку за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно» за посиланням https:vchasno.ua. Сторони домовились, що в електронному документообігу будуть застосовуватися наступні види електронних документів: рахунки на оплату; акти про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (пункти 1 та 2 додаткової угоди №2).
11.04.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 24.02.2022 по 24.04.2022.
31.05.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 25.05.2022 по 24.06.2022.
27.06.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 25.06.2022 по 24.07.2022.
25.07.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 25.07.2022 по 22.08.2022.
24.08.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №6 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 23.08.2022 по 30.09.2022.
01.10.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №7 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 01.10.2022 по 20.11.2022.
21.11.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №8 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 21.11.2022 по 31.12.2022.
30.12.2022 року між сторонами укладено додаткову угоду №9 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 01.01.2023 по 18.02.2023.
17.02.2023 року між сторонами укладено додаткову угоду №10 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 19.02.2023 по 31.12.2023.
31.03.2023 року між сторонами укладено додаткову угоду №11 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 01.04.2023 по 19.05.2023.
18.05.2023 року між сторонами укладено додаткову угоду №12 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 20.05.2023 по 30.06.2023.
30.06.2023 року між сторонами укладено додаткову угоду №13 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 01.07.2023 по 17.08.2023.
17.08.2023 року між сторонами укладено додаткову угоду №14 до договору, згідно з якою тимчасово призупинено зобов'язання по договору у період з 18.08.2023 по 30.09.2023.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами наданих послуг, з урахуванням додаткових угод про призупинення зобов'язань, сторонами складено та підписано без заперечень і зауважень акти про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 31.10.2021 на суму 7396,98 грн, від 30.11.2021 на суму 11685,95 грн, від 31.12.2021 на суму 15764,04 грн, від 31.01.2022 на суму 27740,75 грн, від 28.02.2022 на суму, з урахування уточнюючого акту від 28.06.2022, 12978,72 грн, від 31.03.2022 на суму, з урахуванням уточнюючого акту від 29.04.2022, 0,00 грн, від 30.04.2022 на суму 117,52 грн, від 24.05.2022 на суму 444,28 грн та від 14.10.2023 на суму 197,93 грн.
На виконання умов договору, позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату № НТК000000099 від 31.10.2021, №НТК000000103 від 30.11.2021, №НТК000000069 від 31.12.2021, №НТК000000079 від 31.01.2022, №НТК000000055 від 28.02.2022, №НТК000000009 від 30.04.2022, №НТК000000012 від 24.05.2022 та №НТК000000020 від 14.10.2023.
У гарантійному листі щодо виконання фінансових зобов'язань від 18.07.2022, відповідач зазначив, що станом на 18.07.2022 за ним обліковується заборгованість перед Акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія України» на суму 41282,21 грн по договору відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна і надання комунальних послуг від 15.11.2020 №512-7/4 за період січень, лютий, квітень, травень 2022 року та гарантував здійснити оплату згідно наступного графіку: липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2022 року - щомісяця по 1000 грн; у грудні 2022 року - 36282,21 грн.
Втім, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виник борг за надані послуги в розмірі 8222,22 грн.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відтак, договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.
Пунктом 2.3 договору визначено, що фактична щомісячна вартість (розмір) витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг зазначається у акті про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
За результатами наданих послуг, сторонами складено та підписано без заперечень і зауважень акти про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг від 31.10.2021 на суму 7396,98 грн, від 30.11.2021 на суму 11685,95 грн, від 31.12.2021 на суму 15764,04 грн, від 31.01.2022 на суму 27740,75 грн, від 28.02.2022 на суму, з урахування уточнюючого акту від 28.06.2022, 12978,72 грн, від 31.03.2022 на суму, з урахуванням уточнюючого акту від 29.04.2022, 0,00 грн, від 30.04.2022 на суму 117,52 грн, від 24.05.2022 на суму 444,28 грн та від 14.10.2023 на суму 197,93 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.4 договору визначено, що оплата вартості витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг, що надаються орендарю, здійснюється орендарем щомісячно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок балансоутримувача на підставі рахунків балансоутримувача, але в будь-якому випадку не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа кожного поточного місяця, що слідує за звітним місяцем. Оплата вартості витрат балансоутримувача на утримання об'єкта оренди та комунальних послуг за грудень місяць кожного поточного року здійснюється орендарем в грудні місяці відповідного року, на підставі рахунків балансоутримувача, але в будь-якому випадку не пізніше 25 (двадцять п'ятого) грудня.
На виконання умов договору, позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату № НТК000000099 від 31.10.2021, №НТК000000103 від 30.11.2021, №НТК000000069 від 31.12.2021, №НТК000000079 від 31.01.2022, №НТК000000055 від 28.02.2022, №НТК000000009 від 30.04.2022, №НТК000000012 від 24.05.2022 та №НТК000000020 від 14.10.2023.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту пункту 2.4 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих послуг за договором на момент розгляду справи настав.
Втім, як встановлено судом, відповідач у встановлені строки оплату наданих послуг належним чином не здійснив.
Тоді як, за приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 8222,22 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені.
Пунктом 5.3 договору визначено, що у випадку невиконання орендарем грошових зобов'язань за цим договором, останній зобов'язується сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пеня нараховується за весь час існування такого зобов'язання до повного його виконання орендарем. Сплата пені не звільняє орендаря від обов'язку належного виконання зобов'язань за цим договором.
Відтак, оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг належним чином не виконав, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 5.3 договору, позивачем нарахована пеня в сумі 1087,98 грн.
Окрім того, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 7261,23 грн та 3% річних в розмірі 2345,79 грн.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019).
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» до Фізичної особи-підприємця Ткаченка Андрія Юрійовича про стягнення 18917,22 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченка Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд. 42, ідентифікаційний код 23152907) основний борг у розмірі 8222 (вісім тисяч двісті двадцять дві) грн 22 коп., пеню у розмірі 1087 (одна тисяча вісімдесят сім) грн 98 коп., 3% річних у розмірі 2345 (дві тисячі триста сорок п'ять) грн 79 коп., інфляційні втрати у розмірі 7261 (сім тисяч двісті шістдесят одна) грн 23 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2025.
СуддяТ.В. Васильченко