ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.05.2025Справа № 910/2682/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ідентифікаційний код 33908322)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, ідентифікаційний код 30115243)
про стягнення 35 162,57 грн,
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення 37 403,89 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним здійснено виплату страхового відшкодування на підставі договору страхування наземного транспорту №357/20-Т/ЧК від 02.10.2020 через настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу "BMW X5" д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу "Volkswagen" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача, згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності АР-8044688, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 35 162, 57 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Картавцева Ю.В.) від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху.
15.03.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; зобов'язати Моторне (транспортне) страхове бюро України надати копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР-8044688 або інформацію із єдиної централізованої бази МТСБУ стосовно полісу № АР-8044688; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
22.03.2024 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 20.03.2024.
02.04.2024 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, оскільки позивачем безпідставно заявлено до стягнення суму страхового відшкодування без урахування франшизи (згідно полісу №АР/8044688), крім того позивачем не додано доказів проведення фактичного ремонту автомобіля платником ПДВ, а отже страхове відшкодування має бути зменшене на суму ПДВ.
02.04.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, разом з якою подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 35 162, 57 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За наслідками розгляду заяви позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог до 35 162, 57 грн, судом прийнято зазначену заяву до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 зупинено провадження у справі № 910/2682/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення 35 162, 57 грн до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення даної справи, у справі №752/14947/21 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , зобов'язано учасників справи надати суду докази усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/2682/24.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 01.3-16/954/24 від 14.06.2024 у зв'язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2682/24.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/2682/24 між суддями, справу передано на розгляд судді Пукшин Л.Г., що відображено у протоколі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024.
27.03.2025 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про поновлення розгляду справи, у якій останній зазначає, що відсутні обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 910/2682/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Пукшин Л.Г.) 31.03.2025 прийнято справу №910/2682/24 до свого провадження, поновлено провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) зі стадії розгляду справи по суті.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
02.10.2020 між Приватним акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" як страховиком та ОСОБА_2 укладено договір страхування наземного транспорту №357/20-Т/ЧК, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "BMW X5" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП.
Строк дії договору встановлено з 03.10.2020 по 02.10.2021.
20.05.2021 в місті Києві по вул. Наддніпрянське шосе, відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортних засобів "BMW X5" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та "Volkswagen Caddy" під керуванням ОСОБА_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (номер кузова НОМЕР_3 ), що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.08.2021 у справі №752/14947/21, провадження №3/752/7100/21 встановлено порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Постановою Київського апеляційного суду від 17.10.2024 залишено без змін постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 05.08.2021 у справі №752/14947/21, провадження №3/752/7100/21.
02.10.2020 страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" із заявою на страхування.
21.05.2021 страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.
Актом огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) від 26.05.2021 зафіксовано характер пошкоджень "BMW X5" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно звіту вих. №17076 від 27.05.2021 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "BMW X5" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 132 241, 32 грн.
Згідно розрахунку страхового відшкодування №357/20-Т/ЧК від 02.10.2020, складеного директором департаменту врегулювання збитків, загальна вартість ремонту автомобіля марки "BMW X5" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 136 703, 15 грн.
Позивачем складений та підписаний страховий акт від 31.05.2021 №006.01065521-1, згідно з яким пошкодження транспортного засобу - автомобіля марки "BMW X5" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховою подією та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 136 703, 15 грн.
На підставі складеного страхового акту від 31.05.2021 №006.01065521-1 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування", виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту №357/20-Т/ЧК від 02.10.2020, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 136 703, 15 грн на рахунок ФОП Павлюка О.П., в якості страхової виплати, що підтверджується платіжним дорученням №29595192 від 01.06.2021.
Позивач направив відповідачу претензію вих. №070621-1443/р від 07.06.2021, в якій просив в досудовому порядку здійснити перерахування коштів в сумі 136 703, 15 грн, оскільки цивільно-правова відповідальність водія "Volkswagen" д.н.з. НОМЕР_2 (номер кузова НОМЕР_3 ) була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС".
У відповідь на дану претензію відповідач надіслав лист, в якому повідомив про згоду виплатити суму відшкодування у розмірі 45 918, 72 грн, оскільки за вирахуванням зносу та франшизи згідно полісу АР №44688 від 27.07.2020 сума матеріального збитку дорівнює 94 837, 43 грн, при цьому згідно Централізованої бази даних МТСБУ станом на 20.05.2021 цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Volkswagen/Caddy н.з. НОМЕР_2 була застрахована ПрАТ "СК Український страховий стандарт", таким чином АТ "СГ "ТАС" бере на себе зобов'язання з відшкодування 50% страхового відшкодування.
Платіжною інструкцією від 09.07.2021 №196208 відповідач перерахував на користь позивача 45 918, 72 грн страхового відшкодування.
Листом від 19.08.2021 №190821-2007/р позивач повідомив відповідача про обов'язок відшкодування останнім 100% розрахованого розміру матеріального збитку, оскільки не звертався з відповідною заявою до ПрАТ "СК Український страховий стандарт", при цьому розмір розрахованого матеріального збитку (відновлювального ремонту з урахуванням зносу) склав 132 241, 32 грн.
У листі №17599/91251 від 06.09.2021 Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" погодилось доплатити 47 418, 71 грн.
Платіжною інструкцією від 09.07.2021 №196208 відповідач перерахував на користь позивача 45 918, 72 грн страхового відшкодування.
Позаяк вимоги за претензією задоволені відповідачем лише частково - в сумі 93 337, 43 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом про виплату решти страхового відшкодування.
Статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" (у чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції), відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Отже, з огляду на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України Про страхування підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов'язанні) є факт виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 05.08.2021 у справі №752/14947/21, провадження №3/752/7100/21 автомобіль марки "Volkswagen" д.н.з. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "BMW X5" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням водія ОСОБА_3 . Доказів того, що ОСОБА_3 не мав права керування транспортним засобом марки "Volkswagen" д.н.з. НОМЕР_2 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 на законних підставах керував вказаним транспортним засобом.
Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_3 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки "Volkswagen" д.н.з. НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_3 , як особою, яка на законних підставах керувала транспортним засобом.
Доказів наявності вини інших осіб в ДТП, що відбулася 02.10.2020, суду не надано.
Під час розгляду справи встановлено, що власник автомобіля марки "Volkswagen" д.н.з. НОМЕР_2 (номер кузова НОМЕР_3 ) уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформленого полісом серії АР №8044688 від 27.07.2020 з Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС", предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням вказаним транспортним засобом, який був діючим на момент ДТП - 20.05.2021.
Згідно пунктів 1.1, 1.4 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Отже, оскільки ОСОБА_3 керував автомобілем марки "Volkswagen" д.н.з. НОМЕР_2 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля застрахована відповідачем у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас, як передбачено частиною третьою статті 985 ЦК України, особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК, Законом України Про страхування , Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
При цьому, за приписами п. 2.1 ст. 2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За загальним правилом згідно з ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Однак, спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Положеннями статті 29 цього Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 Цивільного кодексу України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Таким чином, відповідач, як страховик відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у відповідача, у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП), виник обов'язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей та за мінусом франшизи.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.05.2018 у справі №910/6094/17, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 14.05.2018 у справі №910/5092/17, від 01.06.2018 у справі №910/20199/17, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16 та від 02.10.2018 у справі №910/171/17.
Згідно звіту вих. №17076 від 27.05.2021, складеного суб'єктом оціночної діяльності Береговим В.М., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "BMW X5" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, склала 132 241, 32 грн.
При цьому, згідно абзацу другого пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
За змістом вказаної норми у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає податок на додану вартість, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.
Таким чином, вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17, від 02 жовтня 2018 у справі №910/171/17 та від 05 квітня 2018 у справі №910/3165/17.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на підставі складеного страхового акту від 31.05.2021 №006.01065521-1 перерахував на рахунок ФОП Павлюка О.П., суму страхового відшкодування в розмірі 136 703, 15 грн.
При цьому, відповідно до наданого рахунку №VPP1100183 від 28.05.2021, виставленого ФОП Павлюком О.П., який є платником єдиного податку та не є платником ПДВ, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "BMW X5" д.н.з. НОМЕР_1 , складає 136 702, 15 грн без ПДВ.
З огляду на те, що виконавець робіт по ремонту автомобіля "BMW X5" д.н.з. НОМЕР_1 не є платником ПДВ, однак вказане було враховано позивачем під час виплати, розмір страхового відшкодування не підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АР №8044688 від 27.07.2020 розміри лімітів відповідальності (130 000,00 грн) та франшизи (1500, 00 грн), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 128 500, 00 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування", з метою досудового врегулювання спору, направило на адресу відповідача претензію вих. №070621-1443/р від 07.06.2021 про виплату страхового відшкодування, за наслідком розгляду якої відповідачем частково сплачено страхове відшкодування в загальному розмірі 93 337, 43 грн.
Таким чином, розмір невиплаченого страхового відшкодування вартості ремонтно-відновлювальних робіт становить 35 162, 57 грн, який є обґрунтованим, доведеним та підлягає стягненню з відповідача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, ідентифікаційний код 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ідентифікаційний код 33908322) суму страхового відшкодування в розмірі 35 162 грн 57 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 06.05.2025
Суддя Л.Г. Пукшин