ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
06.05.2025Справа № 910/2302/25
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
про стягнення 10 505,06 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення 10 505,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, як особою, відповідальною за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не у повному обсязі відшкодовано сплачену позивачем на користь страхувальника суму страхового відшкодування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2302/25, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень; зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № ЕР/221762615, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.
13.03.2025 до суду від МТСБУ надійшла інформація щодо полісу на виконання вимог ухвали суду від 03.03.2025.
25.03.2025 до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.
26.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі та присудження до стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на підставі ч. 3 ст. 130 ГПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд уважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив таке.
11.04.2024 між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 177/078/006030 (надалі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом AUDI Q7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску.
05.12.2024 по просп. Героїв Небесної Сотні, 24/83 в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП), за участі застрахованого у позивача транспортного засобу та автомобіля BMW 328, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
Вказані обставини щодо ДТП сторонами не заперечуються та встановлені у постанові Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.02.2025 у справі № 369/807/25, відповідно до якої водія автомобіля BMW 328, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до рахунку ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» від 09.12.2024 № 2024023063/1 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу AUDI Q7, реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 63 030,36 грн, у т.ч. ПДВ - 10 505,06 грн. Проведення відновлювального ремонту на вказану суму коштів підтверджується актом виконаних робіт від 31.01.2025.
За наслідками розгляду заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування та відповідно до розрахунку страхового відшкодування страховиком (позивачем) складено страховий акт від 17.12.2024 № КАСКО 177/214/029481/24/1, відповідно до якого вирішено здійснити виплату страхувальникові у розмірі 63 030,35 грн.
На виконання умов договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 63 030,35 грн на рахунок ТОВ «Порше Інтер Авто Україна», що підтверджується платіжним дорученням від 18.12.2024 № 162228401.
Оскільки станом на дату ДТП транспортний засіб BMW 328, реєстраційний номер НОМЕР_2 був застрахований у відповідача на підставі полісу ЕР/221762615, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» із претензією № 4262/03 від 25.12.2024, у якій просив відшкодувати 63 030,35 грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 30.01.2025 № 6812 відповідач перерахував на користь позивача 49 925,29 грн страхового відшкодування.
Водночас, ОСОБА_2 сплатила на користь позивача 2600,00 грн франшизи, передбаченої полісом страхування між нею та відповідачем, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.02.2025 № ВХ2Р-СС62-472К-СЗН5.
У зв'язку з тим, що відповідачем не у повному обсязі було сплачено суму страхового відшкодування, а саме не відшкодовано суму ПДВ у розмірі 10 505,06 грн, визначеної у рахунку-фактурі та акті виконаних робіт ТОВ «Порше Інтер Авто Україна», позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідач, у свою чергу, після відкриття провадження у даній справі, а саме 19.03.2025 сплатив на користь позивача заявлену останнім за даним позовом суму страхового відшкодування у розмірі 10 505,06 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 18101. Водночас, відповідач зауважив, що вказана сума не була сплачена раніше у зв'язку з тим, що разом із претензією від 25.12.2024 № 4262/03, позивачем не було направлено акта ТОВ «Порше Інтер Авто Україна» виконаних робіт від 31.01.2025, який долучено лише до позовної заяви.
Позивач у поданій заяві від 26.03.2025 підтвердив отримання від відповідача суми коштів у розмірі 10 505,06 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Оскільки після відкриття провадження відповідачем сплачено у повному обсязі кошти у розмірі 10 505,06 грн, які є предметом цього спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 910/2302/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Водночас, позивач просить застосувати ч. 3 ст. 130 ГПК України та стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого останнім судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що вона застосовується у випадку відмови позивача від позову, що в свою чергу регулюється ст. 191 та п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, тоді як у даному випадку закриття провадження у справі обумовлене саме відсутністю предмета спору, а не відмовою від позову.
Таким чином, положення ч. 3 ст. 130 ГПК України не можуть бути застосовані.
Так, суд зауважує, що у випадку закриття провадження у справі слід керуватись положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», за якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, беручи до уваги те, що провадження в справі № 910/2302/25 підлягає закриттю за відсутністю предмета спору, суд звертає увагу позивача на те, що останній не позбавлений можливості звернутися до суду із відповідним клопотанням про повернення йому сплаченої суми судового збору з Державного бюджету України.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, які позивач просить покласти на відповідача, суд зазначає таке.
Нормами ГПК України фактично не врегульовано питання розподілу судових витрат позивача, а саме витрат на професійну правничу допомогу, у випадку закриття провадження у справі.
Однак, за приписами ст. 11 ГПК України:
- якщо спірні відносини, в тому числі за участю іноземної особи, не врегульовані законодавством, суд застосовує звичаї, які є вживаними у діловому обороті (ч. 9);
- якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права) (ч. 10).
Враховуючи, що чинним ГПК України не передбачені правила розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у випадку закриття провадження у справі, суд вважає за правомірне застосувати аналогію закону та розподілити вказані витрати за загальним правилом розподілу судових витрат, встановлених у ст. 129 ГПК України, тобто покласти такі витрати на винну сторону.
Відтак, у даному випадку суду належить встановити чи було спричинене звернення позивача із даним позовом до суду неправильними діями відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із претензією від 25.12.2024 № 4262/03 на суму 63 030,35 грн, яку відповідач отримав 30.12.2024.
Зі змісту пункту 36.2. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Суд зазначає, що як сплату коштів у розмірі 49 925,29 грн відповідно до платіжної інструкції від 30.01.2025 № 6812, так і сплату коштів у розмірі 10 505,06 грн відповідно до платіжної інструкції від 19.03.2025 № 18101, здійснено відповідачем у межах 90-денного строку, передбаченого п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Водночас, як зазначено відповідачем, не заперечується позивачем та підтверджується матеріалами справи, до претензії від 25.12.2024 № 4262/03 позивачем не було долучено акту виконаних робіт ТОВ «Порше Інтер Авто Україна», яким підтверджується здійснення ремонту пошкодженого у ДТА автомобіля AUDI Q7, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із урахуванням податку на додану вартість.
При цьому, суд враховує й те, що будь-яких листів відповідача із відмовою у виплаті позивачу страхового відшкодування у повному обсязі із урахуванням ПДВ у розмірі 10 505,06 грн, матеріали справи не містять.
За таких обставин суд не вбачає підстав для покладення судових витрат позивача, зокрема, 4000,00 грн витрат на правничу допомогу, на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Закрити провадження у справі № 910/2302/25 у зв'язку з відсутністю предмета спору.
2. У задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 06.05.2025 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у порядку та строки, визначені ГПК України, протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Т. Ю. Трофименко