ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.05.2025Справа № 911/610/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Царенка Сергія Володимировича
до Приватного підприємства "Агропродопт"
про стягнення 535 264,00 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники сторін: без виклику представників сторін.
Фізична особа-підприємець Царенко Сергій Володимирович звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Агропродопт" про стягнення заборгованості за договором поставки № 08/08/24-1 від 08.08.2024 р. у розмірі 535 264,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної оплати товару в обумовлений договором поставки № 08/08/24-1 від 08.08.2024 р. строк, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 438 208,07 грн. основного боргу, 6 612,78 грн. 3% річних, 57 994,45 грн. пені та 32 448,70 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.02.2025 р. справу № 911/610/25 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 р., матеріали справи № 911/610/25 передано на розгляд судді Шкурдовій Л.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/610/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Про стан розгляду справи № 910/3331/25 сторони повідомлені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
08.08.2024 р. між Фізичною особою-підприємцем Царенком Сергієм Володимировичем (постачальник) та Приватним підприємством "Агропродопт" (покупець) укладено договір поставки № 08/08/24-1, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця пшеницю фуражну врожаю 2024 року (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його, згідно умов цього договору.
Згідно з п. 3.1 договору ціна та загальна вартість товару зазначена в специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору.
За умовами п. 4.1 договору постачальник зобов'язаний поставити товар у повному обсязі в строк до 09.08.2024 р. включно.
Передача постачальником товару покупцеві у власність підтверджується оформленням видаткової накладної на товар, виданою на ім'я покупця, датою прийняття товару покупцем у місці поставки (п. 4.3 договору).
Пунктом 5.1 договору встановлено, що оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку:
- 86% вартості товару покупець сплачує шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника після завантаження товару в транспортний засіб протягом 3-х банківських днів;
- 14% вартості товару покупець сплачує протягом 5-ти банківських днів після реєстрації податкової накладної, ТТН та рахунка-фактури.
Відповідно до п. 8.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 р.
Згідно за специфікацією № 1 від 08.08.2024 р. до договору поставки, вартість товару становить 720 000,06 грн.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 818 208,07 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними № 6 від 08.08.2024 р. на суму 384 464,03 грн., № 7 від 08.08.2024 р. на суму 217 872,02 грн., № 8 від 09.08.2024 р. на суму 217 872,02 грн., товарно-транспортними накладними № 1/08/08/24 від 08.08.2024 р., № 1 від 08.08.2024 р., № 2 від 08.08.2024 р., № 3 від 08.08.2024 р., № 4 від 08.08.2024 р., № 5 від 08.08.2024 р., № 6 від 08.08.2024 р., № 1 від 09.08.2024 р., № 2 від 09.08.2024 р., № 3 від 09.08.2024 р., № 4 від 09.08.2024 р., № 5 від 09.08.2024 р., № 6 від 09.08.2024 р.
08.08.2024 р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 6 на суму 818 2008,07 грн.
У подальшому позивач зареєстрував податкові накладні на суму 818 2008,07 грн., що підтверджується рішеннями про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11951504/3433005899 від 23.10.2024 р., № 11951503/3433005899 від 23.10.2024 р., № 11951505/3433005899 від 23.10.2024 р.
Вказаний вище товар частково оплачено відповідачем на суму 380 000,00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 1495 від 08.08.2024 р. на суму 230 000,00 грн., № 2297 від 02.09.2024 р. на суму 100 000,00 грн., № 2317 від 10.09.2024 р. на суму 50 000,00 грн.
06.11.2024 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 1 від 04.11.2024 р., в якій просив останнього сплати заборгованість у розмірі 438 208,07 грн. за договором поставки № 08/08/24-1 від 08.08.2024 р., що підтверджується поштовою накладною № 0970100030500 від 06.11.2024 р. та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0970100030500 (вручено 12.11.2024 р.).
Відповідь на претензію отримано не було, заборгованість не погашено.
Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату заборгованості за договором поставки № 08/08/24-1 від 08.08.2024 р., позивач і звернувся до суду з даним позовом.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як підтверджується матеріалами справи, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором поставки в частині здійснення оплати за отриманий товар.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач, всупереч вимогам статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на доведення відсутності заборгованості або факту оплати за договором поставки № 08/08/24-1 від 08.08.2024 р. на суму 438 208,07 грн. суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 438 208,07 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.
Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 6 612,78 грн. 3% річних, 57 994,45 грн. пені та 32 448,70 грн. інфляційних втрат.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок 3% річних є невірним, і за перерахунком суду, з урахуванням п. 5.1 договору, дати поставки товару та реєстрації податкових накладних, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 5 900,83 грн.; інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача у заявленій позивачем сумі (32 448,70 грн.).
Натомість, підстави для стягнення з відповідача пені відсутні, оскільки умовами договору поставки № 08/08/24-1 від 08.08.2024 р. не передбачено стягнення штрафний санкцій за порушення строків розрахунків за договором.
Разом з тим, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, визначено можливість встановлення у відсотках до облікової ставки НБУ розміру санкцій за порушення грошових зобов'язань, як одиницю вимірювання такої санкції. Однак, саме зобов'язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.
Якщо умовами договору не встановлений розмір пені за порушення виконання грошового зобов'язання, а ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України також не встановлює конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише встановлює порядок його визначення у договорі виходячи з облікової ставки Національного банку України та період, протягом якого може бути застосовано таку санкцію, то немає підстав для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 904/4156/18.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Царенка Сергія Володимировича.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Агропродопт" (03057, м. Київ, вул. Молдовська, буд. 2, корп. 1В, каб. 5, код 31429383) на користь Фізичної особи-підприємця Царенка Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 438 208 (чотириста тридцять вісім тисяч двісті вісім) грн. 07 коп. основного боргу, 5 900 (п'ять тисяч дев'ятсот) грн. 83 коп. 3% річних, 32 448 (тридцять дві тисячі чотириста сорок вісім) грн. 70 коп. інфляційних втрат, 7 148 (сім тисяч сто сорок вісім) грн. 36 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.
Суддя Людмила ШКУРДОВА