ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
05.05.2025Справа № 910/5262/25
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позову Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорн Трейдінг» (м. Київ)
про стягнення 6 003 820,29 грн
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» (далі - АТ «Сєвєродонецька ТЕЦ», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорн Трейдінг» (далі - ТОВ «Акорн Трейдінг», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6 003 820,29 грн за договором № 01-04/ЕЕ від 18.03.2019 про постачання електричної енергії споживачу .
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на наступне.
За змістом ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, у порушення зазначеної норми, позивачем не надано доказів на підтвердження тих обставин, якими він обґрунтовує позов, а саме - доказів сплати позивачем попередньої оплати в сумі 5 646 451,53 грн та доказів повернення відповідачем частини попередньої оплати в сумі 1 423 000,00 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу № 01-04/ЕЕ від 18.03.2019.
Крім того позивачем в якості доказів подано акти звірки взаємних розрахунків від 18.03.2019, а також копію статуту АТ «Сєвєродонецька ТЕЦ» у неякісному вигляді, у зв"язку з чим на підставі таких доказів неможливо встановити обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, чим також порушено вимоги ч. 2 ст. 164 ГПК України.
Далі, пунктом 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 3 028 грн.
З огляду на наведене за подачу цього позову заявник мав сплатити судовий збір у сумі 72 045,84 грн (із урахуванням коефіцієнту 0,8 за подачу в електронній формі).
Однак, в порушення приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору у вказаному розмірі. Натомість позивачем подано клопотання про відстрочення його сплати.
У обґрунтування наведеного клопотання позивач посилається на об'єктивні обставини, що унеможливлюють виконання ним процесуального обов'язку щодо надання до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а саме: накладення арешту на кошти позивача в рамках виконавчих проваджень, недостатність коштів на поточних рахунках позивача, що підтверджується виписками по банківських рахунках, складний майновий стан позивача, у зв'язку із захопленням невстановленими особами майна та приміщення позивача, що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьку вул. Промислова, буд. 17, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12022041160000719 від 10.09.2022 року.
Розглянувши вказане кдопотання, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, враховуючи майновий стан сторони, за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 вищевказаної норми Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8, то законодавець, визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Із системного аналізу зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).
З огляду на зазначене, враховуючи суб'єктний склад учасників справи, суд дійшов висновку, що приписи пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на позивача, незалежно від наявності майнового критерію.
Суд також зазначає, що відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону в силу вимог ст. 74 ГПК України.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.
При цьому слід врахувати, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву Акціонерного товариства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорн Трейдінг» про стягнення 6 003 820,29 грн залишити без руху.
Надати Акціонерному товариству «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
Роз'яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України у них існує обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) та можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головіна К. І.