ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.05.2025Справа № 910/2709/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інновація" про стягнення 83 255,00 грн,
без виклику представників учасників справи (без проведення судового засідання)
У березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інновація" (далі - Товариство) заборгованості за договором оренди майна від 7 серпня 2023 року № ВДТ00001501 у загальному розмірі 83 255,00 грн, з яких: 1 300,00 грн - вартість пошкоджених складових будівельного риштування; 3 475,00 грн - вартість неповернутих складових будівельного риштування, 78 480,00 грн - сума неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 березня 2025 року було відкрито провадження у справі № 910/2709/25 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, наведеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження в справі від 10 березня 2025 року була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 10 березня 2025 року (19 година 16 хвилин), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 10 березня 2025 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Жодних інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
7 серпня 2023 року між Товариством та Підприємством було укладено договір оренди майна № ВДТ00001501, за умовами якого останнє передало, а відповідач - прийняв у тимчасове оплатне користування у власній господарській діяльності будівельне риштування (вишка-тура 2м х 2м - 5,1 м) (далі - обладнання) у кількості 2 одиниці, загальною вартістю 40 170,00 грн, яке є власністю позивача.
Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.
Відповідно до пунктів 1.2. та 1.4. договору технічний стан майна, його комплектність, вартість складових елементів зазначаються в акті приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною до цього правочину. Місце використання майна: місто Київ, вулиця Туполєва (Мрії), будинок 19.
Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі майна, підписаного сторонами. Передача майна в оренду проводиться за адресою: місто Київ, вулиця Інженерна, будинок 1А. Строк оренди складає 30 календарних днів з 8 серпня 2023 року по 6 вересня 2023 року. За взаємною згодою сторін строк оренди може бути продовжений шляхом підписання додаткової угоди, обміну листами чи погодженою орендодавцем заявки Товариства на умовах попередньої оплати, якщо інше не погоджено сторонами (пункти 2.1.- 2.4. вказаного правочину).
За умовами пунктів 3.1.- 3.3. договору орендна плата за користування майном за весь період оренди, встановлений пунктом 2.2. цієї угоди, складає 5 400,00 грн з ПДВ (180 грн/день). Товариство здійснює попередню оплату за оренду майна в розмірі 5 400,00 грн. Крім того, Товариство, з метою належного, своєчасного виконання обов'язків, сплачує забезпечувальний платіж у розмірі 8 000,00 грн, який повертається після проведення остаточних розрахунків за договором. Забезпечувальний платіж може бути зарахований Підприємством на покриття заборгованості з орендної плати та неустойки за умови письмового повідомлення Товариства про таке зарахування.
Відповідно до пункту 4.2. договору Підприємство має право в односторонньому порядку вжити заходи щодо повернення майна, яке перебуває в оренді, у випадку грубих порушень Товариством своїх зобов'язань (неповернення майна в обумовлений строк; недбайливе використання майна та погіршення його стану; заборгованість з орендної плати; недопуск Підприємства до майна), зокрема, шляхом залучення третіх осіб або власними силами демонтувати й забрати (повернути) майно за місцем його використання або в будь-якому іншому місці його знаходження. Про факт встановлення грубих порушень орендарем обов'язків Підприємство повідомляє відповідача листом або іншим способом, достатнім для інформування про зазначене порушення (поштове відправлення, електронна пошта тощо). У такому разі, договір є припиненим за односторонньою відмовою орендодавця від договору. Орендар не звільняється від виконання прострочених грошових зобов'язань, відшкодування збитків, включаючи витрати орендодавця з повернення майна та сплати неустойки. Про фактичне повернення майна орендодавцем складається відповідний акт, копія якого направляється орендарю.
Товариство зобов'язалося, зокрема: повернути майно орендодавцю за закінченням строку оренди до місця повернення (місто Київ, вулиця Інженерна, будинок 1А), а також у разі встановлення орендодавцем грубих порушень Товариства його обов'язків; у разі порушення строку повернення майна - сплатити неустойку в порядку статті 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); нести витрати з перевезення, монтажу та демонтажу майна, підтримувати майно в справному, чистому стані та повернути без слідів будівельних матеріалів; своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату; у разі пошкодження, випадкової втрати, знищення майна, або його неповернення майна протягом 3-х місяців, - сплатити повну вартість пошкодженого, втраченого, знищеного, неповернутого майна, його складових елементів (пункти 5.3.- 5.5., 5.8. вказаного правочину).
Відповідно до пунктів 6.1. - 6.3. договору після закінчення строку оренди або припинення дії цього правочину, Товариство зобов'язане протягом одного дня повернути майно Підприємству в повній комплектності за адресою: місто Київ, вулиця Інженерна, будинок 1А, - за актом приймання-передачі майна, підписаного сторонами, за винятком випадків, передбачених договором.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. У випадку пошкодження, втрати (викрадення тощо) орендованого майна чи його складових елементів (деталей), Товариство зобов'язане (у випадку неможливості поновлення та/або ремонту майна та його складових елементів), оплатити 100% вартість майна, складових елементів, що вказана в акті приймання-передачі до даного правочину на підставі виставленого Підприємцем рахунку-фактури на пізніше 3-х банківських днів з моменту виставлення такого рахунку (пункти 7.1. та 7.2. вказаного правочину).
Відповідно до пункту 7.4. договору, у випадку неповернення Товариством орендованого майна протягом 3-х місяців після закінчення строку оренди, Підприємство має право на стягнення з відповідача 100% вартості майна, визначеної у пункті 1.1. договору. Стягнення з орендаря вартості майна не звільняє його від відповідальності зі сплати неустойки, штрафних санкцій за несвоєчасне повернення майна й іншої відповідальності, встановленої договором.
Договір є укладеним з моменту передачі Підприємством майна Товариству. Строк дії договору відповідає строку оренди, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 8.2. вказаного правочину).
На виконання умов вказаного договору 7 серпня 2023 року сторони склали та підписали акт приймання-передачі майна (належна копія якого наявна в матеріалах справи). За цим актом Підприємство передало, а Товариство - прийняло в оренду визначене в договорі обладнання, загальною вартістю 40 170,00 грн. Підписанням вказаного акта сторони засвідчили, що майно передане в оренду Товариству в належному технічному стані та придатне для використання. Відповідач претензій щодо якості, комплектності та вартості орендованого майна не має.
Як зазначав позивач у своїй позовній заяві, після закінчення встановленого строку оренди Товариство продовжувало фактично користуватися орендованим майном, оплативши його оренду до 5 грудня 2023 року включно. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні. Однак, спірне майно було фактично повернуто відповідачем Підприємству лише 11 липня 2024 року без складання відповідного акта прийому-передачі майна. При цьому, повернуте з оренди обладнання на суму 1 300,00 грн було пошкоджене та потребувало ремонту, а майно на загальну суму 3 475,00 грн Товариство з оренди взагалі не повернуло.
У зв'язку з цим Підприємство в порядку пункту 4.2. договору в односторонньому порядку склало й направило Товариству акт (повернення) приймання-передачі майна від 11 липня 2024 року (з вказівкою на пошкоджені складові обладнання та неповернуте майно) з рахунками-фактурами від 31 серпня 2024 року: на оплату штрафу за несвоєчасне повернення орендованого будівельного риштування за договором на суму 78 480,00 грн; на оплату вартості пошкоджених складових будівельного риштування за договором на суму 1 300,00 грн; на оплату вартості неповернутих складових будівельного риштування за договором на суму 3 475,00 грн, а також вимогу від 31 серпня 2024 року про оплату нарахованих штрафних санкцій, вартості пошкодженого та неповернутого з оренди майна за вищевказаними рахунками. Копії вказаних документів з належними доказами їх направлення на поштову адресу відповідача наявні в матеріалах справи. Однак, вказана вимога була залишена Товариством без відповіді та задоволення, відповідні рахунки відповідачем оплачені не були.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 3 та 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) унормовано, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Об'єктом оренди може бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Відповідно до статтей 772 та 779 ЦК України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження. Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки факт неповернення/повернення орендованого майна в неналежному стані не спростований відповідачем у встановленому законом порядку, і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про оплату позивачу вартості неповернутого й пошкодженого майна на загальну суму 4 775,00 грн та не навів обґрунтованих заперечень проти стягнення цієї спірної суми, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства до Товариства про стягнення вказаної заборгованості. У зв'язку з цим даний позов у зазначеній частині підлягає задоволенню.
Також Підприємство, посилаючись на несвоєчасне повернення обладнання, передане відповідачу в оренду, просило суд стягнути з Товариства 78 480,00 грн неустойки в розмірі подвійної орендної плати (180,00 грн/день*2), нарахованої за період з 7 грудня 2023 року по 11 липня 2024 року.
Судом встановлено, що відповідач після закінчення обумовленого сторонами строку оренди орендоване майно не повернув.
У пункті 7.3. договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повернення орендованого майна Підприємству Товариство зобов'язане сплатити позивачу штраф у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).
Частиною 1 статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.
За висновком суду, неповернення орендованого обладнання за договором після закінчення строку оренди відбулося виключно з вини самого орендаря, який не повернув і за наявними у матеріалах справи доказами не намагався повернути об'єкт оренди у визначений договором строк. Докази, які спростовують означений висновок, у матеріалах справи відсутні.
Оскільки розмір нарахованої позивачем штрафної санкції відповідає вищезазначеним приписам чинного законодавства та положенням договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства про стягнення з Товариства неустойки в розмірі 78 480,00 грн, що становить подвійний розмір орендної плати (180,00 грн/день*2) за користування обладнанням після закінчення терміну оренди протягом 218 днів. Відтак, ця вимога також підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позов Підприємства підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3 028,00 грн.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, за чинним законодавством позивач мав сплатити за подання через систему "Електронний суд" до суду цієї позовної заяви судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028 х 0,8).
Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом Підприємство сплатило 3 028,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 3 лютого 2025 року № 8895 на вищевказану суму.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених, зокрема, пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи заяви позивача про повернення йому надмірно сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті на час прийняття даного рішення.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Інновація" (02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 13, офіс 426; ідентифікаційний код 41202888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді-Трейд" (04123, місто Київ, вулиця Світлицького, будинок 35, приміщення 108/4, офіс 1; ідентифікаційний код 36473112) 1 300 (одну тисячу триста) грн 00 коп. вартості пошкодженого майна, 3 475 (три тисячі чотириста сімдесят п'ять) грн 00 коп. вартості неповернутого з оренди майна, 78 480 (сімдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн 00 коп. неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування майном після закінчення терміну оренди та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 6 травня 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко