номер провадження справи 9/215/24
25.04.2025 Справа № 908/3168/24
м.Запоріжжя
За позовом:Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23», м.Запоріжжя
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», м.Запоріжжя
про визнання договору недійсним
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
За участю представників:
від позивача: Чупілко О.Л.;
від відповідача: Омельяненко В.В.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» про визнання недійсним договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №15853 від 01.03.2023.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 04.12.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 908/3168/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3168/24 (номер провадження 9/215/24). Справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою від 23.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання. Ухвалою суду від 06.03.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/3168/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.2025. У судовому засіданні 27.03.2025 оголошено перерву до 17.04.2025, потім - до 25.04.2025.
Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві було вказано відповідачем - Приватне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 00130926. Разом з тим, згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, найменуванням юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 00130926 є Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО». Отже відповідачем у даній справі є саме Публічне акціонерне товариство «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 00130926.
У судовому засіданні 25.04.2025 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив визнати недійсним договір про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 15853 від 01.03.2023 року, укладений між ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», мотивуючи тим, що вказаний договір був підписаний головою правління ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» О.Л. Чупілко, який не мав необхідного обсягу повноважень на його підписання (цивільної дієздатності), за відсутності відповідного рішення правління ОСББ та загальних зборів ОСББ про надання повноважень голові правління ОСББ на укладання оспорюваного договору. У Статуті ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» відсутнє визначення компетенції (повноважень) голови правління на укладання договорів. При цьому, голова правління відповідно до положень Статуту ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» має право укладати договори і вчиняти інші правочини лише на підставі рішень правління. Правління є виконавчим органом ОСББ, яке підзвітне загальним зборам та має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених цим Статутом. Саме до компетенції правління, як колегіального органу, належить укладення договорів про виконання робіт, надання послуг, яким за своєю правовою суттю є укладений між сторонами договір на постачання електричної енергії. Стаття 241 ЦК України презюмує наявність у представника певного обсягу повноважень, належним чином та у встановленому порядку наданих йому особою, яку він представляє, а також встановлює випадки й умови набуття чинності правочином, вчиненим від імені довірителя його представником, коли останній перевищив обсяг наданих йому повноважень. За таких обставин ця норма ЦК України не може бути застосована до правовідносин, коли правочин укладений від імені особи іншою особою, яка взагалі не була уповноважена на таке представництво і не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, а отже, не могла їх і перевищити. Згідно витягу з протоколу № 5/24 зборів членів правління ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» (дата проведення зборів 06.11.2024 року), за результатами розгляду членами правління були прийняті рішення про перевищення головою правління ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» своїх повноважень при укладенні та підписанні договору № 15853 від 01.03.2023 року з ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та надсилання до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» листа-повідомлення про визнання договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 15853 від 01.03.2023 року недійсним; подання до Господарського суду Запорізької області позовної заяви про визнання договору недійсним на підставі установчих документів ОСББ згідно вимог закону. ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» повинно було знати про обмеження повноважень голови правління на укладання спірного правочину, враховуючи триваючі господарські відносини між відповідачем та різними ОСББ, а також специфіку укладання такого роду правочинів між ними. З'ясовуючи наявність або відсутність обставин, з якими ст. 92 Цивільного кодексу України пов'язує юридичну силу обмежень повноважень щодо представництва юридичної особи, можна зробити висновок, що відповідач знав та, за всіма обставинами, не міг не знати про наявність обмежень, встановлених Статутом позивача, зокрема, оскільки спірний правочин містить посилання на такий Статут, як на підставу вчинення головою правління юридично значимих дій із укладення договору. ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» надав усі документи необхідні для укладення договору, окрім згоди членів правління на укладення цього договору. Відсутність волевиявлення ОСББ на підписання договору є правовою підставою для визнання такого правочину недійсним. Позов обґрунтовано ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України. В позовні заяві в т.ч. зазначено, що крім понесених витрат на сплату судового збору, в ході судового розгляду справи позивач планує понести витрати на правничу допомогу, орієнтовно в сумі 15 000,00 гривень.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема про наступне. З 01.01.2019 ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» здійснює господарську діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415, є Оператором системи розподілу та надає послуги з розподілу. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» приєднались до умов публічного Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір з розподілу) шляхом підписання Заяви-приєднання та підписання паперової форми Договору про розподіл №15853 від 01.03.2023; приєднання відбулось з 01.10.2020, про що зазначено в заяві-приєднання. Будь-яких заперечень/зауважень дана заява-приєднання не містить. Підставою для укладення договору №15853 від 01.03.2023 була заява від 09.08.2016 голови правління ОСББ з додатками, в яких є виписка ЄДР від 24.06.2016 року із зазначенням особи, яка має право вчиняти юридичні дії, в тому числі і підписувати договори. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, головою ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» є Чупілко Олександр Леонідович, який з 28.04.2016 по теперішній час займає дану посаду. При цьому, відомостей про будь-які обмеження не міститься. Це свідчить про те, що Чупілко Олександр Леонідович займав посаду голови правління ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» та за рішенням зборів ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» діяв з 28.04.2016 без обмежень, оскільки коло його повноважень було внесено до відомостей ЄДР, як органу управління юридичної особи, уповноваженої представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, чим підтверджується правомочність та визнання факту підписання ОСОБА_1 оспорюваного договору від імені ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23». Факт обмеження чи припинення повноважень керівника (голови ОСББ), як посадової особи, законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач сам спростовує свої твердження щодо перевищення повноважень голови ОСББ на підписання договору №15853 від 01.03.2023, надавши до суду витяг з протоколу №5/24 від 06.11.2024, який є недопустимим доказом, оскільки належним доказом обмеження чи припинення таких повноважень виконавчого органу є тільки рішення загальних зборів ОСББ про «обмеження повноважень», а не про «перевищення повноважень» виконавчого органу, і зміни, що стосуються повноважень виконавчого органу, підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Крім того, при перевищенні повноважень представника особа, яку він представляв, може або схвалити дії такого представника, або відмовитися від їх схвалення. Таким чином, якщо договір було підписано особою з перевищенням повноважень, але всі дії сторін свідчать про наявність реального наміру укласти та виконувати договір, а тим більше, якщо було вчинено дії, спрямовані на виконання договору, то одна лише обставина підписання договору неповноважним представником не може бути підставою для визнання його недійсним. ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» вважає, що укладення договору №15853 від 01.03.2023 не може свідчити про порушення прав та інтересів самого ОСББ, яке є юридичною особою, так й прав співвласників майна багатоквартирного будинку. Саме позивач був ініціатором укладання договору від імені ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» та підписавши цей договір позивач погодився, що забезпечення електропостачання у житлових приміщеннях - це необхідна складова належних умов проживання у житловому приміщенні. До теперішнього часу від позивача не надходило листів/заяв/додаткових угод щодо припинення (розірвання) дії Договору про розподіл №15853 від 01.03.2023, що свідчить про те, що позивач визнає даний договір та не бажає припиняти отримання послуг з розподілу електричної енергії. Позивачем були надані підписані ним Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за розрахунковий період з 02.10.2020 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 29.02.2024, із зафіксованими показами приладів обліку та зазначенням обсягу спожитої електроенергії за цей період. Із вказаного вбачається, що багатоквартирним житловим будинком за адресою: бул. Центральний, буд. 23, м. Запоріжжя, в період дії Договору розподілу електричної енергії фактично було спожито електричну енергію, що вже є підставою вважати даний договір укладеним, оскільки фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії. На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити. Також відповідачем у відзиві зазначено, що ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» заперечує проти заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу по даній справі, просив покласти судові витрати на позивача.
17.04.2025 відповідачем подані до суду письмові пояснення, які він просив долучити до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 25.04.2025 в усній формі заперечив проти долучення до матеріалів справи вказаних письмових пояснень відповідача.
З положень ч. 4 ст. 210 ГПК України слідує, що під час розгляду справи по суті учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Згідно з ч. 1 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів (ст. 194 ГПК України).
Надані відповідачем письмові пояснення за своїм змістом узагальнюють всі викладені відповідачем у відзиві заперечення, також у поясненнях викладені нові доводи (заперечення) щодо заявлених позовних вимог, які не були відображені у відзиві, тобто пояснення подане не з приводу конкретного доказу під час його дослідження та не з окремого питання, яке виникло при розгляді справи та з якого судом дозволено подати відповідні пояснення.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, судом залишено без розгляду подані відповідачем письмові пояснення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, 20.05.2016 внесено запис про реєстрацію юридичної особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23».
Згідно з Протоколом № 1 зборів правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23 від 23.04.2016, було прийнято рішення про обрання головою правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» Чупілко О.Л., власника квартири № 123.
23.06.2016 відбулись загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 23 по бул. Центральний у м. Запоріжжя (протокол № 1/16), на яких, зокрема, було прийнято рішення про відмову від послуг КП «Основаніє» та прийняття будинку в управління ОСББ «Центральний 23».
ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» листом від 02.12.2020 № 55/44-9842 повідомлено голові ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» Чупілко О.Л. про розгляд листа вих. № 9842 від 03.11.2020 щодо укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» та про необхідність надання оператору розподілу документів для укладення договору.
Листом від 17.03.2023 № 007-52/1700 Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» було направлено голові ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» 2 екземпляри оформленого та підписаного зі своєї сторони договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15853 від 01.03.2023 (арк. 21).
Листом вих. № 21/23 від 11.12.2023 позивач повернув відповідачу підписаний договір № 15853 від 01.03.2023 (арк.с.102).
Вказаний Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №15853 від 01.03.2023 (з додатками до нього) був підписаний з боку ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» головою правління Чупілко Олександром Леонідовичем.
В п.п. 11.1, 12.1 Договору зокрема визначено, що він набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору. Інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього Договору, як невід'ємними частинами цього договору.
У Заяві-приєднання (Додаток №1 до вказаного Договору), яка була підписана споживачем ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» в особі Чупілко О.Л. 11.12.2023, вказано про приєднання споживача ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» до умов договору з 01.10.2020, за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктом споживача: Житловий будинок технічні цілі м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 23 (комунальне навантаження житлового будинку ЕІС-код 62Z6015133878919; ліфти житлового будинку ЕІС-код 62Z9646511317331).
В матеріалах справи також міститься надана позивачем копія витягу з протоколу №5/24 зборів правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» від 06.11.2024, за змістом якого питанням 3 порядку денного було обговорення ситуації, що виникла між ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23», ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ» та ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», в ході обговорення якого, зокрема, постало питання про те, що голова правління не мав повноважень одноосібно укладати договір з ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» без попереднього погодження з членами правління. За результатами голосування з вказаного питання порядку денного, членами правління зокрема прийнято рішення про перевищення головою правління ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» своїх повноважень при укладенні та підписанні договору № 15853 від 01.03.2023 з ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», направлення ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» листа-повідомлення та подання до господарського суду Запорізької області відповідної позовної заяви про визнання договору недійсним на підставі установчих документів ОСББ згідно вимог закону.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
З положень статті 11 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
13.11.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову № 1415 «Про видачу ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», згідно з п. 1 якої Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ «Запоріжжяобленерго».
В Статуті Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) визначено, що розподіл електричної енергії є основним видом діяльності Товариства (п.3.2 Статуту).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (набрання чинності 19.04.2018) було затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 1.1.1. ПРРЕЕ, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи (абзац другий пункту 2.1.7 ПРРЕЕ).
В п. 2.1.5 ПРРЕЕ визначено, що договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.
Згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, постановлено зокрема наступне: операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Відповідно до п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (ч. 2 ст. 45 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії регулюються оператором системи розподілу із споживачем у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, на договірних засадах (ч. 5 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Як зазначалось вище, між позивачем - ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» та відповідачем -ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» був укладений Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 15853 від 01.03.2023.
Позивач просить визнати вказаний договір недійсним мотивуючи тим, що він був підписаний головою правління ОСББ Чупілко О.Л., який не мав необхідного обсягу повноважень на його підписання (цивільної дієздатності), за відсутності відповідного рішення правління ОСББ та загальних зборів ОСББ про надання повноважень голові правління ОСББ на укладання цього договору.
Зі змісту положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України слідує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним.
Приписами статей ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У статті 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
В частині 2 зазначеної статті визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
В частині 3 статті 92 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення спірного договору) визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Згідно зі статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Судова практика стосовно питань укладення договору представником юридичної особи з перевищенням повноважень та подальшого схвалення правочину є усталеною.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №668/13907/13-ц дійшла наступних висновків:
«…частина третя статті 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність в органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.
З огляду на приписи статей 92, 237 - 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, як і сам по собі факт скасування довіреності представнику, який у період її чинності здійснював свої права та виконував обов'язки за цією довіреністю.
Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені…
…Таким чином, для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання…».
З аналізу постанов Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17 вбачається, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо).
Таким чином, в даному випадку, необхідним є доведення позивачем тієї обставини, що відповідач під час укладення оспорюваного правочину був обізнаний про певні можливі обмеження повноважень голови правління ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23». Крім того, суттєве значення має встановлення факту схвалення цього правочину юридичною особою або відсутності такого схвалення.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
У статті 10 вказаного Закону зокрема визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. До компетенції правління відноситься, в т.ч.: укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.
За змістом п.п. 2, 3 розділу ІІІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23», затвердженого протоколом № 1 загальних зборів об'єднання співвласників «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» від 14.04.2016 (далі - Статут ОСББ), вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 150 000 грн.
Відповідно до п.п. 12, 14 розділу ІІІ Статуту ОСББ, виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. До компетенції правління належить, зокрема, укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням.
В п. 16 розділу ІІІ Статуту ОСББ, зокрема, визначено, що правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. На виконання своїх повноважень голова правління діє без доручення від імені об'єднання та укладає в межах своєї компетенції договори і вчиняє інші правочини відповідно до рішень правління.
Оспорюваний договір підписаний від імені ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» головою правління Чупілко Олександром Леонідовичем, який, як зазначалось вище, був обраний на цю посаду згідно з Протоколом № 1 зборів правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» від 28.04.2016.
Позивачем не надано доказів на підтвердження надання відповідачу для укладення спірного договору копій Статуту, протоколу про повноваження голови правління тощо, що в свою чергу могло б свідчити про те, що відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про можливі наявні обмеження, як то визначено статтею 92 ЦК України.
Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо юридичної особи - ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» (код ЄДРПОУ 40498080), особою, уповноваженою переставляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, має право вчиняти від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є Чупілко Олександр Леонідович, 28.04.2016 - керівник. Відомості (дані) про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи в Єдиному державному реєстрі відсутні.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (у відповідній редакції), Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За змістом ч. 1, 2 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними. Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
З наведеного слідує, що ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» при укладенні оспорюваного правочину обґрунтовано покладалося на відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, щодо особи уповноваженої вчиняти дії від імені юридичної особи - ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23», у тому числі підписувати договори. При цьому, відомості про будь-які обмеження повноважень керівника ОСББ, в т.ч. щодо підписання договорів від імені ОСББ, в Єдиному державному реєстрі відсутні.
В основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Застосування доктрини venire contra factum proprium є засобом для недопущення недійсності оспорюваного правочину всупереч принципу добросовісності, а не підставою для визнання його недійсним (Постанова Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 357/7734/18).
Згідно з Заявою-приєднання (Додаток №1 до оспорюваного Договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №15853 від 01.03.2023), за цією Заявою-приєднання відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії (договір), розміщеного на сайті оператора системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго», ініціюється ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» приєднання з 01.10.2020 споживача - ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23», що здійснює діяльність на підставі статуту, до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об'єктами споживача, що наведені в таблиці із зазначенням відповідних ЕІС-кодів: об'єкт: житловий будинок технічні цілі м.Запоріжжя, бул. Центральний буд. 23; перелік точок обліку: комунальне навантаження житлового будинку за ЕІС кодом 62Z6015133878919; ліфти житлового будинку за ЕІС кодом 62Z9646511317331.
У заяві міститься застереження про те, що погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), Споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі.
В матеріалах справи також містяться копії Актів про спожиту активну електричну енергію ОСББ «Центральний 23» за розрахунковий період з 02.10.2020 по 31.05.2023 та з 01.06.2023 по 29.02.2024 із зафіксованими показами електролічильників №158275 та №490686 та обсягами спожитої за відповідні періоди електроенергії (арк.с. 88, 89), які оформлені як Додаток № 6 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії № 15853 від 01.03.2023 та підписані головою ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23» Чупілко О.Л.
З вищенаведеного вбачається схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені головою ОСББ, що унеможливлює визнання такого правочину недійсним.
При цьому, слід зауважити, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії без укладення якого неможливе постачання електричної енергії, є окремим специфічним видом договору, наряду з договором про постання електричної енергії, відмінним від інших видів правочинів, оскільки споживання електричної енергії за відсутності відповідного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії є недопустимим в силу закону.
Щодо інших доводів позивача, які стосуються нарахування плати за постачання електричної енергії, зміни істотних умов договору, суд зазначає, що вказані обставини не є предметом розгляду у даній справі №908/3168/24, зважаючи на предмет та підстави позову у ній. При цьому, згідно з п. 12.4 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №15853 від 01.03.2023, спори та розбіжності, що можуть виникнути під час користування електричною енергією, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються у судовому порядку.
Звернення позивача з позовом до суду у даній справі суперечать його попередній поведінці, а саме - діям юридичної особи ОСББ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ 23», від імені якого діяв голова правління ОСББ (керівник ОСББ), як особа, уповноважена підписувати відповідні договори, та яким (позивачем) було ініційовано приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, і яким фактично не заперечується як отримання еклектичної енергії з метою забезпечення діяльності об'єднання, так і отримання відповідних послуг з її розподілу.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та інших.
Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України. Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5-5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.
На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва